1 січня 1752 року (12 січня за новим, григоріанським стилем) народився Василь Федорович Зуєв (1752 – 1794), російський вчений натураліст, мандрівник. Значення для Херсонщини у тому, що за завданням російської Академії наук він у 1781 - 1782 рр. провів дослідження південної України - земель, приєднаних до Російської імперії за Кючук-Кайнарджійським мирним договором 1774. Зібрані матеріали, а також карту берега Чорного моря від Ізмаїла до Стамбула і морську карту Дніпровського лиману із зазначенням глибини Зуєв надіслав до Петербурзької академії. Також він написав "Путешественные записки Василия Зуева от Санкт-Петербурга до Херсона в 1781 и 1782 годах" (СПб., 1787; нім. перекл.: Дрезден, 1789), примірник якої зберігається в краєзнавчому відділі Херсонської обласної наукової бібліотеки.
Дослідження містить відомості про природу, господарство, повсякденне життя населення, побут, звичаї, вірування тощо. Зуєв уперше подає інформацію про залізні руди Криворіжжя, солоні озера між Полтавою і Кременчуком, дніпрові пороги. Так, він зазначає, що тутешній люд зовсім не схожий на росіян: і одяг, і звичаї все в нього інше.
Джерело: Голобуцький П.В. ЗУЄВ Василь Федорович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zuev_V (останній перегляд: 13.10.2022)
1 січня 1927 року народився український письменник, перекладач, журналіст Євса Андрій Іванович (1 січня 1927, с. Іваниця, Ічнянський район, Чернігівська область — пом. 8 липня 2015, Одеса).
1955 року здобув вищу освіту в Одеському державному педагогічному інституті іноземних мов, працював учителем англійської та німецької мов на Херсонщині у школах, середніх спеціальних навчальних закладах, перекладачем. Працював перекладачем у закордонних відрядженнях. Уперше переклад Андрія Євси був опублікований 1961 року — оповідання Вернера Ліндеманна «Миска абрикосів». Перекладав твори таких авторів: Річард Бах, Рей Бредбері, Е. Берклі, А. Бірс, П. Вудгауз, Д. Гарднер, Д. Гендзі, С. Еллін, І. Квін, Стівен Кінг, Агата Крісті, С. Лікок, В. Марч, Д. Мортон, Е. Сігел, Д. Тербер, Е. Тоффлер та ін.
Нагороди і премії: Премія імені Пантелеймона Куліша, Премія імені Степана Олійника (2013), Премія імені Олекси Стороженка, Лауреат 14-го загальнонаціонального конкурсу «Українська мова — мова єднання» (2013). Наприкінці 90-х років переїхав до Одеси.
Джерело: Вікіпедія. Я особисто знав Андрія Івановича, світлу, добру людину, талановитого перекладача.
1 січня 1974 року в Новій Каховці розпочала виходити міська газета “Нова Каховка”. Її перший наклад був 6700 примірників.
1 січня 1984 року у Херсоні вийшов перший номер рекламного додатку до газети “Наддніпрянська правда” російською мовою – “Херсонская неделя”. Це була у Херсоні перша за багато років радянської влади російськомовна обласна газета на Херсонщині. Перший результат русифікації в мас-медіа. З проголошенням Незалежності в Херсоні почали з'являтися й інші російськомовні газети. Хоча, найбільш популярною формою стали друковані видання, які виходили відразу двома мовами - українською та російською, відображаючи двомовність Херсонської області.
6 січня 1918 року. В Херсоні відбулися загальні збори товариства "Українська хата в Херсоні", на яких було ухвалено рішення про реорганізації "Української Хати" в Херсонське товариства "Просвіта".
6 січня 1921 року Херсонську губернію перейменували на Миколаївську. Закінчилася більше ніж сторічна історія Херсона, адміністративного центру півдня України. З 1803 року Херсон адміністративно підпорядковувалися величезні території Одеської області, частини Молдови (Тираспольський повіт), Миколаївської, частини Кропівницької та Дніпровської областей. З 1944 року була створена Херсонська область, яка географічно значно відрізнялася від колишньої Херсонської губернії.
7 січня 1959 року помер відомий радянський письменник Борис Лавреньов (1891 – 1959 ). Борис Лавреньов народився та провів багато років у Херсоні. Почав друкуватись з 1911 року. Його доля була типовою для російського інтелігента тоталітарної доби. Він увірвався у літературу в двадцяті з яскравими творами, а потім все останнє життя існував… Його правдиві щоденники зберегли для нас болісний портрет митця тієї страхітливої епохи.
8 січня 1966 року. Створений державний арбітраж при виконкомі обласної ради депутатів трудящих. Нині Господарський суд Херсонської області.
Джерело: Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2021 рік. Календар. Державний архів Херсонської області.- Херсон, 2020 рік.
15 січня 1971 року створена обласна організація Національної спілки художників України
Джерело: Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2021 рік. Календар. Державний архів Херсонської області.- Херсон, 2020 рік.
18 січня 1980 року створена Херсонська обласна бібліотека для юнацтва. Книгозбірню створено 18 січня 1980 р. відповідно до рішення Херсонської
обласної ради народних депутатів № 52/2. Згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 27 листопада 1991 р. № 345 закладу присвоєно ім’я
відомого письменника, уродженця Херсонщини Бориса Лавреньова на
відзначення 100-річчя від дня його народження.
Для ОБЮ було
виділено недобудоване приміщення на першому поверсі житлового будинку №
14-А на пр-ті Георгія Димитрова (нині – пр-т Святих Кирила та Мефодія). Перший директор книгозбірні – Н. Пилипченко
(1980–1983).
Упродовж лютого 1983 р. – серпня 1998 р. керівником
закладу була випускниця бібліотечного факультету КДІК Н. Коротун (раніше
працювала у Херсонській ОУНБ). У 1999–2015 рр.
Херсонську ОБЮ ім. Б. А. Лавреньова очолювала Г. Тютюн, яка у бібліотеці
пройшла шлях від бібліотекаря до завідувача науково-методичного
відділу.
Нині у структурі
книгозбірні діють 9 відділів: комплектування та зберігання бібліотечних
фондів, науково-методичний, читального залу, соціокультурної діяльності,
абонемента, мистецтв, інформаційно-бібліографічний, автоматизації
бібліотечних процесів, господарсько-технічного забезпечення, а також
сектори обліку користувачів, редакційно-видавничий, зберігання та
реставрації та бухгалтерія.
Універсальний за своїм змістом фонд
ОБЮ станом на 01.01.2021 р. становив 89,5 тис. пр. В ньому переважають
видання з суспільних і гуманітарних наук (57%), за видами – книги і
брошури (72%) та журнали (26%). Частка видань українською мовою за
останній час зросла до 42%. Обслужених користувачів – понад 15,1 тис.
осіб, з них понад 80% – учні шкіл та студенти закладів вищої освіти
З
2011 р. Херсонська ОБЮ ім. Б. А. Лавреньова проводить щорічний обласний
фестиваль молодіжного читання «Відкрий свою книгу», який відбувається
на базі районних центрів та міст: Гола Пристань (2011), Каховка (2012),
Білозерка (2013), Великоолександрівка (2014), Скадовськ (2015), Чаплинка
(2016), Нова Каховка (2017), Новотроїцьке (2018). До фестивалю щороку
долучаються сотні учасників, яких об’єднує любов до читання і книжок.
У 2019 р.
бібліотека в межах програми Українського культурного фонду (УКФ)
«Створюємо інноваційний культурний продукт» виборола грант на реалізацію
проєкту «Літературний тур Херсонщиною #Книгомандри». Завдяки наданому
УКФ фінансуванню на суму 293 315 грн фахівці книгозбірні організували
промотур, під час якого протягом п’яти місяців відбулося 30 зустрічей з
17-ма сучасними українськими письменниками в Херсоні, містах, селищах та
селах десяти районів області.
На початок 2021 р. чисельність
працівників Херсонської ОБЮ ім. Б. А. Лавреньова за штатним розписом
становила 45 осіб, у т. ч. 30 бібліотечних фахівців. З 2015 р. заклад
очолює В. Лобзова.
Джерело: Українська бібліотечна енциклопедія
Джерело: Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2021 рік. Календар. Державний архів Херсонської області.- Херсон, 2020 рік.
19 січня 1913 року в Олешках народився Іван Сотніков (1913 - 2004 рр), перший олімпієць Херсонщини, п’ятиразовий чемпіон СРСР та багаторазовий чемпіон України з
веслування на байдарці-одиночці на 10 000 м., майстер спорту СРСР. Брав участь в ХV Олімпійських іграх (Гельсінкі, 1952 р.). З
легкої руки Івана Сотникова 9 чоловік – наших земляків і так чи інакше
пов'язаних з Херсонщиною спортсменів – стали олімпійськими чемпіонами.
Джерело: "Олімпійська гордість Херсонщини"
21 січня 1919 році після тривалого бою загін українських республіканських військ (петлюрівців) визволив місто Олешки від білих російських добровольців.
22 січня за старим стилем (2 лютого за новим) 1784 року російська імператриця Єкатерина II підписала Іменний Указ “О распоряжениях по устройству Екатеринославской Губернии”де було наказано перейменувати Кизикермень на місто Берислав. ("...Кизикермен, где будут построены разные нужные по положению того края магазины, переименовать городом Бериславом..."). Перейменуванням міста остаточно закінчилася багатовікова історія прикордонного міста-фортеці (Вітовська митниця, потім Кизи-кермен (Ğazı Kermen), яке знаходилося на перетині двох цивілізацій. Й почалася нова доба заштатного міста Російської імперії. Першими поселенцями старого міста з новою назвою були запоріжці, а також переселенці з Полтавської та Чернігівської губерній.
Цитую Указ за документом розміщеним на Історичному порталі
22 січня 2012 року - на будівлі на перетині вулиць Суворова і Комунарів, що в обласному центрі, відкрито меморіальну дошку на честь першого українського культурного товариства в Херсоні “Українська хата”.
23 січня (10 січня за старим стилем) 1919 року у Херсоні були по звірячому вбиті невідомими
Георгій Львович Скадовський та його син Юрій Георгійович. Г. Л. Скадовський був
шановною у місті людиною, громадський діяч, він був свого часу предводителем
місцевого дворянства, головою товариства “Тверезість”, що влаштовувала лекції,
вистави, концерти для народу. Його знали і як авторитетного археолога,
основоположник архівної справи на Херсонщини, і як прогресивного діяча, який
відкрив у своєму маєтку в Білозерці одну з перших в Росії Пастерівських
станцій. Похорони Скадовського були одними з багатолюдних у революційному
Херсоні.
24 січня 1970 року почалося заселення перших багатоповерхових будинків нового мікрорайону Корабел.
Саме в цей день почалося заселення першого багатоповерхового будинку по вулиці Патона 2/1. Ця фотографія з книги ,,История судостроительного завода".
(повідомлення Миколи Лучка в групі Фейсбуку "Острів" від 24 січня 2024 року)
26 січня 1914 року народився почесний громадянин Херсону, краєзнавець Євген Вікентійович Горностаєв (1914 - 2004 рр). Його дослідження з історії рідного міста складають золотий фонд херсонського краєзнавства.
31 січня 1949 року народився народний артист України Ширінський Харіс Ганеєвич (1949 - 2021 рр).
Харіс Ганеєвич Ширінський народився 1949 року в м. Лозова Харківської області у багатодітній родині. Закінчив вокальний відділ Харківського інституту мистецтв ім. І. Котляревського, з 1978 по 1982 роки працював у Ворошиловградській (Луганській) обласній філармонії, з 1982 року – солістом Херсонської філармонії та викладачем Херсонського музичного училища.
З гастролями об’їздив усю Україну, як соліст камерного оркестру “Гілея” Херсонської обласної філармонії. 4 січня 1995 р. Харісу Ширінському присвоїли звання “Заслужений артист України”. У 2004 р. артист отримав медаль “Будівничий України” Всеукраїнського товариства “Просвіта”, а 30 листопада 2009 р. був удостоєний ще одного звання – “Народний артист України”. Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України. З 2013 року і до останніх днів життя Харіс Ганеєвич був професором кафедри музичного мистецтва Херсонського державного університету (працював в університеті з 2010 року). В 2023 році на честь співака названа одна з вулиць Херсона.
В січні:
1919 року в Херсоні урочисто відкрилося товариство єврейської культури “Газомир”, яке згодом перетворилося на потужний центр культурного життя численної єврейської громади у Херсоні.
1949 року було створено Херсонське обласне відділення Товариства по розповсюдженню політичних та наукових знань (сучасне товариство “Знання”). Мабуть, в Радянській країні не було жодної людини, яка або не була на лекціях, що влаштовувало товариство “Знання”, або яка не читала книги, брошури та інші матеріали товариства.
1949 року Херсонський склотарний завод перший в СРСР освоїв випуск банок нового типу для дрібної розфасовки та дитячих консервів.
1949 року відкрито нову пасажирську автолінію “Гола Пристань – Скадовськ”.
Немає коментарів:
Дописати коментар