Херсонський календар. Березень. Поповнюється

Херсонский полупроводниковый завод. Фото времен позднего СССР. Источник Сайт "Квартирка Корди"

  Збираємо пам'ятні та цікаві дати березня різних років. Для початку - кілька дат. Буде більше

1 березня 1928 р. - Вихід з друку першого номера газети “Наддніпрянська правда”.

Джерело: Знаменні та пам’ятні дати Херсонщини на 2003 (c.14-15). (покажчик, видання ХОУНБ)

1 березня 1932 р.  - Відкриття першого звукового кінотеатру “Комінтерн” у м. Херсоні.

Джерело: Знаменні та пам’ятні дати Херсонщини на  1982(c.5-6). (покажчик, видання ХОУНБ)

 1 - 2 березня 2022 року Зранку 1 березня російські окупанти почали захоплення Херсона. В місті розгорнулися вуличні бої. До вечора 2 березня місто було захоплено, хоча досить довго окупанти контролювали лише центр та окремі райони міста. В передмісті виставляли лише пересувні блок-пости. 

4 березня 2022 року. П'ятниця. Група херсонців вийшла з пікетом з жовто-блакитними прапорами на площу Свободу проти російської окупації. Один з учасників пікету головний режисер херсонського театру Сергій Павлюк в інтернет-стрімі з площі закликав містян зібратися 5 березня на мітинг проти окупації.

3 березня пішла інформація, що приїде російський «гуманітарний конвой», для картинки знімати будуть. А на другий день вимкнули мобільний зв'язок. Мене перемкнуло і я  сказав рідним, що сидіти в хаті не буду, взув кросівки  і побіг у центр, на площу Свободи. Коли прибіг, там вже майже все закінчилося, машини з російською «гуманітаркою»  від’їхали, на площі лишалося ще чоловік п'ятнадцять херсонців, які кричали: «Слава Україні!», «Героям слава!», я з ними покричав. Вони сказали, що завтра зустрічаються на 10 годину, я відповів: «Добре». Вдалося мені вийти зі стрімом, бо один хлопець на площі «роздав» інтернет - тоді працював лише лайф.  І от я вийшов в ефір і сказав, що ми збираємося о 10 годині 5 березня. (із інтерв'ю Сергія Павлюка Укрінформу 2 червня 2022 р.)

5(18) березня 1915 р. в Очакові народився україномовний поет єврейського походження  Копштейн Арон Йосипович (1915-1940), поет. У 20-х роках XX ст. мешкав у м. Херсоні та співробітничав у багатотиражній газеті заводу ім. Петровського. Загинув під час Зимової війни СРСР з Фінляндією.

Джерело: Знаменні та пам’ятні дати Херсонщини на 1980(с.6-7); 1990(с.16-19); 1995(с.19-21); 2005(с.28-31). (покажчик, видання ХОУНБ)

5 березня 2022 р. в Херсоні відбувся багатотисячний мирний мітинг містян проти російських окупантів. Перед початком російські окупанти спробували розігнати мітинг, застосували вогнепальну зброю, затримали одного з учасників, інші городяни відбили затриманого. В Херсоні та Херсонській області починаються регулярні мирні мітинги протесту, які регулярно тривали весь березень та епізодично у квітні. Останній мітинг на площі Свободи відбувс 27 квітня.

6 березня 1890 року народився  Гнєдов Василіск (Василь Іванович) (1890-1978), поет, кубофутурист. Більшу частину свого життя провів у м. Херсоні.

Джерело: Знаменні та пам’ятні дати Херсонщини на 2010(с.26-28). (покажчик, видання ХОУНБ)

6 березня 1927 року народився в селянській родині Михеєв Кость Єгорович (1927-1994), поет, прозаїк. Народився і працював на Херсонщині. 

В 1962г. закончил Высшую партийную школу при ЦК Компартии Украины. Пише гуморески. Один за одним выходят сборники: «Яка совість, така й честь»(1961р), «Ворона на кручі»(1963р.), «Не в мені суть»(1966р.), «Вузлики на пам'ять(1968р.), «Виховний момент»(1973р.). Стихи для детей «Дід Оксеник»(1974р.). В 1984г. он становится  редактором журнала"Донбасс". «прозаические полотна»: «Смак хліба»(1978р.), «Пресиж»(1982р.), «Відлуння»(1984р.), «Мідні труби»(1985р.), «Золоте перо»(1987р.), «Тоська»(1969р). Среди этих работ своей повестью «Престиж», вышедшей в 1982 г

Джерело: Знаменні та пам’ятні дати Херсонщини на 1997(с.9-11). (покажчик, видання ХОУНБ)

8 березня  1922 року народився - Матвєєв Євген Семенович (1922-2003), кіноактор, режисер, народний артист СРСР, лауреат Державних премій,  уродженець с.Новоукраїнки Скадовського району.

Джерело: Знаменні та пам’ятні дати Херсонщини на 1992 (с.9 10); 1997(с.11-14); 2002(с.17-20); 2012(с.33-37). (покажчик, видання ХОУНБ)

8 березня 1929 року - Випуск першої продукції Херсонського консервного заводу ім. 8 Березня (пізніше - ВАТ “Херсонський консервний завод ім.8 Березня”.)

Джерело: Знаменні та пам’ятні дати Херсонщини на 1974(с.12-13); 1979(с.8-9); 2004(с.28-29). (покажчик, видання ХОУНБ)

8 березня 1937 року народився Зима Олександр Вікторович (1937-1986), письменник, уродженець с. Рибальчого Голопристанського району. 

Джерело: Знаменні та пам’ятні дати Херсонщини на 2007(с.19-21). (покажчик, видання ХОУНБ)

 8 березня 1958 року - Постанова Ради Міністрів УРСР про початок будівництва заводу напівпровідникових приладів.  

У 1958 р. відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 8 березня 1958 р. у м. Херсоні розпочалося будівництво заводу напівпровідникових приладів ім. Ф.Е. Дзержинського. Першу продукцію завод випустив у 1961 р. 

З червня 1961 р. – підприємство поштова скринька (п/с) No 23, з червня 1966 р. – Херсонський завод напівпровідникових приладів. 

Згідно з наказом Міністерства електронної промисловості СРСР від 12 лютого 1979 р. на базі Херсонського заводу напівпровідникових приладів ім. 50-річчя СРСР створено виробниче об'єднання “Дніпро”. 

Підприємство спершу підпорядковувалося управлінню суднобудівної промисловості Херсонського раднаргоспу, з 1963 р. – управлінню радіоелектронної, приладобудівної і електротехнічної промисловості Чорноморського раднаргоспу, з 1966 р. – Міністерству електронної промисловості СРСР. 

З 1994 р. називається ВАТ “Компанія “Дніпро”. Основний профіль діяльності – виробництво електро- та радіокомпонентів. 

В Державному архіві Херсонської області зберігаються документи заводу. ФР-8822. Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Дніпро”, м. Херсон.  88 справ - 1961–1990 рр. 

9 (21) березня 1860 року народився Гошкевич Віктор Іванович (9.03.1860-02.03.1928), громадський діяч, археолог, засновник Херсонського обласного краєзнавчого музею. (покажчик, видання ХОУНБ)

Джерело: Знаменні та пам’ятні дати Херсонщини на 1990(с.20-23); 1995(с.13-16); 2000(с.26-33); 2005(с.32-37). (покажчик, видання ХОУНБ)

9 марта 1871 г. - Херсонский губернатор утвердил выборы в обновленную Херсонскую городскую думу, которая была создана на основе Городового положения 1870 года.  (Горловский, 25-летие Херсонского городского самоуправления. Херсон - 1896 год)

9 березня 1884 року Шовкуненко Олексій Олексійович(1884-1974), живописець, народний художник СРСР, педагог, уродженець м.Херсона. (покажчик, видання ХОУНБ)

Джерело: Знаменні та пам’ятні дати Херсонщини на 1974(с.25-26); 1979(с.3 4); 1989(с.6-8); 1994(с.25-27); 2004(с.43 47); 2009(с.26-29). (покажчик, видання ХОУНБ)

10 березня 1919 року бої загони отамана Григор'єва захопили Херсон. Бої з експедиційним греко-французьким корпусом союзних військ. Страшна трагедія із масовою загибеллю містян, які були в заручниках у греків. 

Джерело: Знаменні та пам’ятні дати Херсонщини на 1974 (с.13-15). (покажчик, видання ХОУНБ)

12 березня 1815 року - Відкриття першого середнього учбового закладу в м. Херсоні – чоловічої гімназії (тепер Херсонська багатопрофільна гімназія №20). Джерело: Знаменні та пам’ятні дати Херсонщини на  1990(с.14-15); 1995(с.17-18). (покажчик, видання ХОУНБ)

12 березня 1922  народився Стариков Іван Терентійович(1922-2005), письменник.

Джерело: Знаменні та пам’ятні дати Херсонщини на  1997(с.14-17); 2012(с.38-40). (покажчик, видання ХОУНБ)

13 березня 1944 року

13 березня херсонці відзначають одну з найбільш значущих дат в історії міста – День визволення Херсона від фашистських загарбників. З 19 серпня 1941 і до 13 березня 1944 року місто знаходилося в окупації ворожих військ.  Херсон звільнили бійці 28-ої Армії 3-го Українського фронту. 

 13 березня 2022 р. В день визволення міста Херсона від німецько-фашистських загарбників в Херсоні відбувся один з найбільших мирних мітингів  протесту проти російської окупації та багатотисячна хода. На Перекопській містяни зустрілися із підрозділом окупаційних військ. Російські солдати застосували гумові кулі, але демонстрація продовжилась.

14 березня 1937 року народилася Голобородько Євдокія Петрівна (1937), доктор педагогічних наук, професор. Джерело: Знаменні та пам’ятні дати Херсонщини на  2012(с.41-46). (покажчик, видання ХОУНБ)

17 березня 1847 року народився Вовк Хведір Кіндратович (1847-1918), етнограф, антрополог, археолог. У 1911 р. вивчав і досліджував Херсонську губернію. 

Джерело: Знаменні та пам’ятні дати Херсонщини на  2001(с.25-29). (покажчик, видання ХОУНБ)

17 (29) березня 1887 року народився - Гмирьов Олексій Михайлович(17.03.1887- 24.09.1911), поет. Помер від сухот у лікарні Херсонської каторжної в’язниці.

Джерело: Знаменні та пам’ятні дати Херсонщини на 1981(с.13-14); 1991(с.19-21); 1992(с.11); 2007(с.32-35), 2011(с.37-40). (покажчик, видання ХОУНБ)

18 березня 1934 року народилась  Федоровська Лада Костянтинівна(18.03.1934 - 05.11.2020), літературний критик, поетеса, діячка російського руху на Херсонщині. 

Етері-Лада Федоровська народилася 18 березня 1934 року в селі Ясна Поляна Московської області.  Федоровська Лада Костянтинівна – член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки письменників України з 1976 року, була головою обласного відділення Всеукраїнської громадської організації «Русское движение Украины» (організація припинила своє існування), очолювала Херсонську обласну організацію Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України». Поетеса Лада Федоровська пішла з життя 5 листопада 2020 року.

 Джерело: Знаменні та пам’ятні дати Херсонщини на  1994(с.23-25); 2004(с.39-43). (покажчик, видання ХОУНБ)

  23 березня 1923 році в Олешках народився Кудієвський Костянтин Гнатович (1923-1992), письменник.

Джерело: Знаменні та пам’ятні дати Херсонщини на  1978(с.5); 1998(с16-22); 2003(с.16-19). (покажчик, видання ХОУНБ)

 24 березня (6 квітня) 1909 року на Вінничині народився - Білоконь Никанор Григорович(1909-1975), письменник-гуморист. Закінчив Херсонський педагогічний інститут. Очолював Херсонську організацію Спілки письменників  України, яка об’єднувала літераторів Херсонської та Миколаївської областей. 

З 1934 по 1947 роки працював  художнім  керівником та режисером у театрах Тюмені, Курська, Миколаєва, Херсона. Перекладав п'єси українською мовою та ставив за їх мотивами вистави. Під час ІІ світової війни співпрацював із Миколаївським українським театром ім. Т. Шевченка, який був евакуйований до міста Тайга Кемеровської області Російської РФСР. Артисти виступали перед рибаками Наримського округу, шахтарями Кузбасу, у військових частинах і госпіталях Кемерова, Тайги, підтримуючи бойовий дух солдат та поранених. Никифора Білоконя було нагороджено медалями «За перемогу над Німеччиною», «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні».
З 1952 по 1964 роки керував херсонським літературним об'єднанням при редакції херсонської обласної газети «Наддніпрянська правда». У 1968-1971 роках обіймав посаду відповідального секретаря Херсонської організації Спілки письменників України. Був депутатом Херсонської міської ради. Помер 21 жовтня 1975 року 

Джерело: Знаменні та пам’ятні дати Херсонщини на  1979(с.6-7); 1989(с.10-11), 1999(с.38 41); 2009(с.34-36). (покажчик, видання ХОУНБ)

 26 березня (7 квітня) 1880 року народилася в Херсоні  Гопнер Серафима Іллівна (1880-1966), комуністична діячка, Герой Соціалістичної Праці, доктор історичних наук, уродженка м. Херсона.

Джерело: Знаменні та пам’ятні дати Херсонщини на  1980(с.7-8); 1990(с.24- 27); 2005(с.39-41). (покажчик, видання ХОУНБ)

радянська партійна і державна діячка, секретар ЦК КП(б)У (1918), Герой Соціалістичної Праці (7.03.1960), доктор історичних наук (1934), член ЦК КП(б)У в листопаді 1927 — червні 1938 р. Народилася в Херсоні в родині дрібного торговця-єврея. Закінчила приватну жіночу гімназію. З 1901 року брала участь в нелегальних гуртках, розповсюджувала марксистську літературу. член РСДРП(б) від 1903 року. Вчилася на юридичному факультеті жіночих курсів в Одесі і на літературному відділенні Паризького університету. У 1905 році — член, потім секретарка Катеринославського комітету РСДРП. Вела партійну роботу в Одесі і Миколаєві. У 1910 році емігрувала, була членом Паризької групи більшовиків. У 1916 році повернулася до Російської імперії. Після Лютневої революції 1917 — член Катеринославського комітету РСДРП(б), член та керівниця більшовицької фракції Катеринославської Ради робітничих депутатів і редакторка газети «Звезда». Делегат 7-й Всеросійської (Квітневої) конференції РСДРП(б). З 9 вересня по 23 жовтня 1918 року — секретарка ЦК КП(б)У. З січня 1919 року — заступниця народного комісара освіти Української СРР. Одночасно очолила Позашкільний відділ наркомату, який займався управлінням та керівництвом установ позашкільної освіти — клубами, народними будинками, бібліотеками та іншими культурно-просвітницькими організаціями. З серпня 1919 по січень 1920 року очолювала агітаторів та інструкторські курси Політичного управління 12-ї армії РСЧА на Західному, Південному та Південно-Західному фронтах. У 1920—1925 роках — член бюро і завідувачка агітпропом Катеринославського, Московського, Донецького, Харківського губкомів партії. У 1925—1927 роках — завідувачка підвідділу друку жіночого відділу ЦК ВКП(б). У 1927—1929 роках — редакторка газети «Всеукраїнський пролетар», заступниця редактора газети «Комуніст» в Харкові. У 1928—1938 роках — на відповідальній роботі в Комінтерні: завідувачка відділу агітації і пропаганди Виконкому Комінтерну. У 1938—1945 роках — заступниця редактора «Історичного журналу». З 1945 року — старша наукова співробітниця Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС. Делегат 15-17-го, 22-го з'їздів партії. Обиралася членом ВЦВК і членом ЦВК СРСР. Делегатка всіх семи конгресів Комінтерну, в 1928—1943 роках — кандидат у члени ВККІ. Похована в Москві на Новодівочому цвинтарі.

Нагороди та відзнаки: Герой Соціалістичної Праці (7.03.1960), два ордени Леніна (8.03.1933, 7.03.1960), Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

26 березня, 18 червня (1872) - Заснування та відкриття  Херсонської обласної універсальної   наукової    бібліотеки   ім.  Олеся Гончара.

Джерело: Знаменні та пам’ятні дати Херсонщини на 1977(с.4-5); 1982(с.6-7); 1992(с.11-14); 1997(с.18-22); 2002(с.29-34); 2007(с.21-30); 2012(с.46-60). (покажчик, видання ХОУНБ)

  27 березня 1996 року створений Центр підвищення кваліфікації державних службовців (нині - регіональний центр підвищення кваліфікації)

Джерело: Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2021 рік. Календар. Державний архів Херсонської області.- Херсон, 2020 рік.

28 березня 1932 року народився в Херсоні (за деякими відомостями - в Москві) - Балаш Віктор Григорович (1932-2007), художник театру, заслужений художник УРСР.

Джерело: Знаменні та пам’ятні дати Херсонщини на  2007(с.30-31). (покажчик, видання ХОУНБ)

28 березня 2012 року - у м. Херсоні відкрито торговельно-розважальний центр “Фабрика”.

Джерело: Знаменні та пам’ятні дати Херсонщини 

 30 березня (11 квітня) 1887 року в Маріуполі  -  Народився  Курнаков Георгій Васильович (1887-1997), художник, заслужений діяч мистецтв.

Джерело: Знаменні та пам’ятні дати Херсонщини на  1992(с.14 16); 1997(с.22-24); 2007(с.35-38); 2012(с.60-64). (покажчик, видання ХОУНБ)

30 березня 1944 року створена Херсонська область. Указ Президиума ВС СССР от 30.03.1944 об образовании Херсонской области в составе Украинской ССР

 30 березня 1966 року заснована школи № 47 м. Херсон (нині - загальноосвітня школа № 47 Херсонської міської ради) 

Джерело: Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2021 рік. Календар. Державний архів Херсонської області.- Херсон, 2020 рік.

 30 березня 2018 року перейменовано вулицю Бєлінського на вулицю Олеся Гончара. 

(рішення Херсонської міської ради від 30 березня 2018 року №1301 “Про перейменування вулиці Бєлінського на вулицю Олеся Гончара”

31 березня 1915 р. – в Херсоні помер Василевський ФеофанОлександрович (1855-1915), письменник, публіцист. Працював губернським статистиком у м. Херсоні, брав активну участь у громадському та літературному житті  міста. 

Джерело: Знаменні та пам’ятні дати Херсонщини на 1995 (с.43-45); 2000(с.42-45) (покажчик, видання ХОУНБ)

*щодо дат: в датах є деяка плутанина, будемо намагатись виправляти дати й показувати до переходу на так званий "новий" (григоріанський, який діяв в Європі) стиль - дати "старого", тобто юліанського стиля, після - дати "нового", григоріанського стилю (але іноді може виникати плутанина).