Херсонський календарь. Січень. Поповнюється

 Херсонський календар. Події з історії Херсонщині в різні роки. Поповнюється.

Херсонський календарь. Серпень. Поповнюється. Чорнетка.

Катедральний Святодухівський собор УПЦ. місто Херсон. 27 серпня 2007 року. Фото Сергія Клименко

Херсонський календар "день за днем". Поповнюється.

Херсонський календарь. Листопад. Поповнюється. Чорнетка

Херсон. 11 листопада 2022 року. Фото Євгеній Завгородній. АР

Збираємо колекцію подій листопада на Херсонщині

Херсонський спорт. Чорнетка

 

19 січня  1913 року народився Іван Сотніков (1913 - 2004 рр)
Першим олімпійцем  Херсонщини був Іван Сотніков – п’ятиразовий чемпіон СРСР та багаторазовий чемпіон України з веслування на байдарці-одиночці на 10 000 м., майстер спорту СРСР.

Херсонський календарь. Червень. Поповнюється. Чорнетка.

Херсон. Гідропарк. Міст-баржа. Фото tripmustgoon.com

Колекція подій з історії нашого края, які відбувалися в різні роки в червні. Є питання до дат за старим та новим стилями, але то дрібниці. З часом розберемося. Календар поповнюється.

Херсонський календарь. Грудень. Поповнюється. Чорнетка

Герб Херсонського пікінерного полку. 1776 рік

Збираємо колекцію подій грудня в історії Херсонщини.

Херсонський календарь. Лютий. Поповнюється.

 

Збираємо колекцію знаменних дат з історії Херсонщини, які відбувалися у лютому. Колекція поповнюється.

1 лютого 1924 р., за рішенням Херсонської міської виконавчої влади 3-тє відділення Центральної міської бібліотеки було реорганізовано в спеціальну міську дитячу Центрочитальню. Ця дата вважається днем народження Херсонської обласної дитячої бібліотеки імені Лесі Українки.

На той момент Херсонська дитяча бібліотека була одна з п’яти спеціалізованих бібліотек для дітей, створених в Україні. Бібліотека розміщувалася на вул. Ерделівській, 25 (нині – Старообрядницька). Книжковий фонд закладу на той час налічував 3300 пр., його послугами користувалося 760 читачів. У штаті бібліотеки було два працівники. 

Перша завідувачка, Р. Сухотіна, очолювала заклад до 1950 р., з перервою на окупацію. 1 квітня 1946 р. дитяча Центрочитальня була реорганізована в Херсонську обласну бібліотеку для дітей та юнацтва; з 1963 р. вона стала Херсонською обласною бібліотекою для дітей.

У 1980 р. бібліотека переїхала в спеціально для неї спроектовану триповерхову новобудову із загальною площею 1 тис. кв. м на вул. Червоностудентській, 21 (нині – вул. Гімназична).

 Окрім читальних зал та абонементів, призначених для обслуговування дітей різного віку, у новому приміщенні відкрито відділ естетичного виховання зі спеціальною залою для прослуховування музичних творів, перегляду відеофільмів, власним ляльковим театром. Суттєво поліпшилась матеріально-технічна база бібліотеки: були придбані бібліобус, телевізори, магнітофони. У 1983 р. фонд бібліотеки налічував понад 90 тис. пр. книг, діафільмів, грамплатівок, нотних та образотворчих видань.

джерело Українська бібліотечна енциклопедія

5 (18)  лютого 1900 р. - народилася відома українська радянська співачка та театральна акторка О.А.Петрусенко (1900-1940), яка розпочала свою артистичну діяльність в Херсоні.

7 лютого 1986 рік - засновано меморіальний музей-квартири письменника Б. А. Лавреньова. Нині - у складі обласного краєзнавчого музею.

Джерело: Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2021 рік. Календар. Державний архів Херсонської області.- Херсон, 2020 рік.

В Енциклопедії сучасної України даються інші дати:

ЛАВРЕНЬО́ВА Б. А. Музей-квартира Засн. 1987 як літ. відділ Херсон. обл. краєзн. музею у будинку (збуд. наприкінці 19 ст.), де народився і жив до 1915 письменник Б. Лавреньов. Відкрито 1992. Побудова експозиції стала можливою завдяки дарунку вдови Є. Лавреньової (бл. 1500 експонатів). Основою для відтворення інтер'єру робочого кабінету та ознайомлення з літ. спадщиною земляка стали особистий архів, мемор. речі, антикварні меблі з карел. берези, колекція живопису, зокрема кар­тина невідомого рос. художника «Петро І» (вважають прижиттєвим портретом, не пізніше 1725), пейзаж Д. Бурлюка «Чор­нянка» (1910). Меблі з квартири Б. Лавреньова виготовлені наприкінці 18 – на поч. 19 ст.; у вітальні – диван, два крісла, столик із карел. берези та блакит. шовку; меблі у кабінеті мають вигляд гарнітуру, насправді їх об'єднує стиль бідермайєр, ма­теріал (шпона карел. берези), час виготовлення (1-а третина 19 ст.); настіл. лампа у вигляді хлопчика-сатира (1841–63, франц. ф-ка К. Кристофля); кабінет. рояль, виготовлений на фортепіан. ф-ці братів Дідеріхс у С.-Пе­тербурзі не пізніше 1885. Зав. – Г. Мартинова (від 2012).

 7-8 лютого 2009 року - в Херсоні пройшов локальний театральний фестиваль пам’яті Всеволода Мейєрхольда "Лютий/Февраль".

 8 лютого 1921 рік -  створено Державний степовий заповідник “Чаплі” на базі народного заповідного парку Асканія-Нова. Нині - Біосферний заповідник “Асканія-Нова” імені Ф. Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України.

Джерело: Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2021 рік. Календар. Державний архів Херсонської області.- Херсон, 2020 рік.

10 лютого  2011 року - у м. Херсоні на буд. Скарлато (вул. Горького, тепер Театральна 23) відкрито меморіальну дошку в пам'ять про перебування у місті режисера, актора, реформатора театру Всеволода Емільовича Мейєрхольда.

14 лютого 1919 р. - Снігурівка. Отаман Григор‘єв заявив, що він хліба Херсону не дасть і візьме місто голодом.

14 лютого 1920 р. - Гола Пристань була визволена від підрозділів Збройних Сил півдня Росії (денікінців) військами  Робітничо-селянської Червоної армії 

 14 лютого 2009 року - в м. Скадовську відкрито пам’ятний знак воїнам-інтернаціоналістам.

15 лютого 1920 р. - В Херсоні вийшов другий номер журналу «Херсонський кооператор», який був присвячений проблемам розвитку кооперативного руху в регіоні.

15 лютого 1920 р. - В Херсоні відбулися похорони 16 жертв денікінського терору, що були знайдені поблизу будинку Блажкова (зараз музична школа № 1, вул. Кірова). Городяни впізнали трупи Васил'єва, Трусанова, Флюса, Полякова, Сокольського. 

15 лютого 2009 року- в смт Іванівці та в Новій Каховці відкрито пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам.

 16 лютого 1921 р. - З Херсону до Сімферополя вилетів літак за цінними ліками, які були необхідні для боротьби з хворобою тифу, епідемія якої була охоплена Херсонщина. Ця дата вважається початком санітарної авіації на Херсонщині.

В лютому 2009 року - пам’ятний знак "Воїнам інтернаціоналістам Високопільщини" був відкритий в смт Високопіллі.  Подібні пам'ятники відкривалися й в інших населених пунктах області та були присвячені двадцятиріччю виводу радянських окупаційних військ з Афганістану та припиненню десятирічної кривавої загарбницької війни. На ту війну було направлено 2474 мешканця Херсонської області, з яких 52 херсонця загинули, а 53 повернулися додому інвалідами.

17 лютого 1923 р. - Ліквідовано Дніпровський повіт й територія Північної Таврії увійшло до Херсонського повіту. Зараз ця територія складає основу Херсонської області.

17 лютого 1932 р. - Створено Горностаївський, Нововоронцовський та Чаплинський райони Херсонського округу.

18 лютого 1856 р. - Народилася у с. Олешня, що на Чернігівщині, громадська і культурна діячка, педагог, одна з організаторок жіночого руху в Україні Софія Русова (1856 - 1940, Прага). Софія Федорівна Русова (до шлюбу Ліндфорс). Дружина Олександра Русова. Мати Юрія та Михайла Русових.   Її ім‘я тісно пов‘язано з історією української громади на Херсонщині.

18 лютого 1959 р. - Створено Херсонське відділення Спілки письменників. Її очолив Петро Дмитрович Резніков. За роки діяльності Спілки письменників у літературу прийшло не одне покоління херсонців, які не тільки збагачують рідну словесність новими образами, але і працюють на народній ниві, журналістиці і т.і.

18 лютого 1997 року Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека отримала ім'я Олеся Гончара на підставі Постанови Кабінету міністрів України від 18.02.1997 року № 173 "Про увічнення пам'яті Олеся Гончара". 

Цією Постановою ім'я Олеся Гончара були також присвоєно     Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва, Козельщинській центральній  районній  бібліотеці  Полтавської області, бібліотеці N 155 Жовтневого району м. Києва; середній школі N 2 м. Кобеляки Полтавської області; одному з  пасажирських  теплоходів  акціонерної  судноплавної компанії "Укррічфлот". Також були засновані стипендії імені Олеся Гончара в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (дві стипендії), в   Дніпропетровському   та Харківському державному   університетах (по  одній). Також було запропоновано заснувати літературну премію імені Олеся Гончара, створити Літературний музей Олеся Гончара та встановити пам'ятник письменникові. 

 Джерело: сайт Верховної Ради України

19 лютого 1920 р. 

 За розпорядженням херсонського ревкому закрито газету «Єврейське слово».

20 – 23 (7 – 10) лютого 1918 р.
Відбувся Херсонський повітовий селянський з‘їзд, який визнав у Херсонському повіті Радянську владу і ухвалив ліквідувати повітове  земство, замінити міліцію на загони червоної гвардії.

20 (7) лютого 1918 р. - В херсонських газетах надрукувано інформацію фінансової комісії Херсонської ради робітничих, солдатських, матроських та селянських депутатів про перевірку сейфів у місцевих банках.

20 (7) лютого 1918 р. - Херсонське кооперативне товариство “Українська книгарня” тиражем в 10 тисяч примірників видала “Байки” Л. Глібова з додатком “Рідні пісні”.

20 лютого 1919 р. - Олешки. Місцева влада отримала повідомлення, що місто знаходиться у сфері впливу кримського уряду.

20 лютого 1920 р. - У Херсоні відкрився дитячий драматичний гурток «Юний пролетарій».
 

21 лютого 1886 року народився  в селі Ольгівка (тепер Музиківка Білозерського району), за іншими джерелами - в селищі Олівське Херсонського повіту Херсонської  губернії, нині – Миколаївської області поет-футурист, художник, видавець, колекціонер Кручених (Кручоних) Олексій Єлисейович [справж. прізв. – Кручений] (21.02.1886 – 17.06.1968).

Дитинство Олексій провів у Херсоні, де закінчив школу в три класи та 1902 року вступив до Одеського художнього училища. У 1906 році Олексій Кручених  отримав диплом про закінчення училища і вирушив у Херсон служити вчителем малювання. В 1907 році подав заяву про прийом в Московське училище живопису, і цього часу жив у Москві. Починав як журналіст, художник, автор пародійно-епігонських віршів (збірка «Старовинна любов»).

У 1909, приїхавши на рік до Херсона, Кручених дебютував як прозаїк, поет, журналіст, есеїст, художній, літературний і театральний критик. У херсонській газеті «Рідний край» публікувалися його твори, підписані або справжнім прізвищем, або псевдонімами А. Горелін і А. Г. Найбільш значні з численних публікацій 1909 року - есе «Два владних лики любові», оповідання «Криваві люди» і вірш «Напівживий». У вересні цього ж року О. Кручених брав участь в художній виставці «Вінок»  у Херсоні. Після повернення в Москву в 1910 році розпочалася активна співпраця Кручених з кубофутуристичної групою «Гілея».

Від 1912 року активно виступав як один з основних авторів та теоретиків російського футуризму, брав участь в альманахах футуристів («Садок суддів», «Ляпас громадському смакові», «Троє», «Дохлий місяць»), випускав теоретичні брошури («Слово як таке», «Таємні вади академіків») та авторські збірки («Помада», «Поросята», «Взорваль», «Те лі ле»), які цілком (включаючи шрифт) малював сам.

Виступав як співавтор Велимира Хлєбнікова (поема «Гра в пеклі» та лібрето футуристичної опери «Перемога над сонцем»).

Під час Першої світової війни та революції Кручених жив у Грузії, в Тифлісі, де заснував групу футуристів «41°», продовжував писати поезії та теоретичні книги. Восени 1921 року він повернувся до Москви й переніс туди діяльність групи та долучився до групи ЛЕФ (Левый фронт искусств).

У "ЛЕФі" співпрацював з Володимиром Маяковським, писав теоретичні праці, сценарії, кіносценарії. Футуристичні твори Кручених, які сам він називав «продукціями», з'являлися спочатку невеликими брошурами в різних видавництвах, пізніше (приблизно від 1923 року) — у власному виданні автора, розмноженому подекуди машинописним або рукописним способом. Остання така публікація — збірка «Іроніада» (1930) — 150 екземплярів, розмножених гектографічним способом. Всього Кручених опублікував 236 своїх «продукцій», з яких, проте, знайдено лише частина.

Художник Олексій Кручених протягом декількох десятиліть – із 1920-х по 1960-ті роки – створював авторські альбоми, заповнюючи їх колажними ілюстраціями. Найвідомішими книгами Кручених є «Заумная книга» (1914) та «Вселенская война. Ъ» (1916), оформлені спільно з художницею Ольгою Розановою.

Після 1930 року не вийшло жодної книги, розпочався довгий „рукописний" період. Писав вірші, малював, вів музейну, архівну діяльність.

З 1934 року роботи Кручених перестали публікувати, згодом йому відмовили в прийомі до Спілки письменників, (за іншими джерелами – став членом Спілки письменників СРСР у 1942 року, хоча у Вікіпедії його немає серед членів СП). Він займався букіністичною і антикварною діяльністю, готував до видання книги своїх співтоваришів, зокрема Маяковського і Хлєбнікова. Під час Великої Вітчизняної війни поет працював в інформаційному агентстві  «Окна ТАСС».

Олексій Єлисейович помер у Москві 17 червня 1968 році. Він став єдиним з плеяди футуристів, хто помер власною смертю на рідній землі.

Джерело: сайт Херсонської обласної юнацької бібліотеки

21 лютого 1919 р. - У Херсоні розпочато заняття на курсах міжнародної мови “Есперанто”. Вони проходили в приміщенні спілки офіцерів (у будинку Талмуд-Тори   на розі вулиць Гоголя та Ганнібалівської). Створено товариство есперантистів для вивчення міжнародної мови есперанто. Незабаром ідеї міжнародної мови отримали широку підтримку молоді, яка навіть вимагала ввести вивчення есперанто в обов‘язкові учбові дисципліни херсонських учбових закладів та перейменувати вулицю, на якій жив у Херсоні засновник есперанто лікар-окуліст Людвик Заменгоф, у вулицю Есперанто.

21 лютого 1919 р. - Бізюків монастир. Закінчилися екзамени в пастирсько-місіонерській школі. 17 слухачів отримали посади священників та місіонерів.

21 лютого 1920 р. - Херсонський ревком у зв’язку з дефіцитом паперу заборонив друк газети комітету партії меншовиків-інтернаціоналістів «Новая Зоря». Цим кроком була закінчено з плюралізмом в херсонській пресі.  

23 лютого 1919 р. - У приміщенні товариства “Просвіта” (колишній губернський дворянський будинок) відбулися загальні збори “Юнацької спілки”. Голова Ради Іван Колесник, секретар Г. Гринько.

23 лютого 1974 р. - В Чаплинці зданий в експлуатацію Палац культури з глядацьким залом на 600 місць, спортивним залом, приміщеннями для бібліотеки тощо.

23 лютого 2010 р. Створено Національний природний парк «Олешківські піски». В цей день був підписаний Указ Президента України. 

 Територія Парку знаходиться на лівобережжі Дніпра в межах Херсонської області, який створено на двох нижньодніпровських аренах: Козачелагерській та Чалбаській.

Олешківські піски (також Нижньодніпровські або Олешшя) являють собою ландшафти, які вражають різноманіттям, первозданністю та водночас довгою і непростою історією. Тут можна побачити парадоксальне поєднання різноманітних ландшафтів від пустельних до лісових і болотяних. Такі унікальні властивості території сформувалися внаслідок специфічного поєднання природних компонентів і їх тривалого розвитку упродовж тисячоліть

 Територія Парку одна із найпопулярніших туристичних об’єктів півдня України та цікавих локацій Херсонщині з унікальними ландшафтами, флорою, фауною, історією.

З початку повномасштабної війни територія парку тимчасово окупована і до теперішнього часу на її території та прилеглих до неї земельних ділянках тривають інтенсивні бойові дії, впроваджується мілітарна (антропогенна) діяльність, що є великою завадою для повноцінного та позитивного розвитку її біоти. Територія Національного природного парку, її природа стала недоступною для відвідування.

Але як тільки настане Перемога, ми повинні подолати наслідки війни,провести колосальну роботу, щоб повернутись в наші найкрасивіші Олешківські піски. Ми маємо докласти максимум зусиль для того, щоб зберігати всі наявні природні біотопи та дати можливість пошкодженій природі відновитись.

24 (11) лютого 1918 р. - Тимчасовий надзвичайний комісар України Серго Орджонікідзе привіз на автомобілі під охороною матросів і червоногвардійців з Харкова у Херсонське відділення державного банку  5 млн. рублів дрібними  купюрами.

24 лютого 1920 р. - В Херсоні, під час обшуку в Успенському соборі знайдена контрреволюційна література. Це стало поводом для початку репресій проти місцевих священиків.

24 лютого 1972 року Місто Каховку віднесено до категорії міст обласного підпорядкування (Джерело: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 24.02.1972 року)

25 (12) лютого 1918 р. - Відкрився губернський селянський з‘їзд. Його засідання проходили в приміщенні цирку Стрепетова під головуванням Кириченка. На з‘їзді  виступив Серго Орджонікідзе.

25 лютого 1919 р. - Харків. Командуючий арміями Українського фронту ухвалив перейменувати 26 партизанських загонів в Задніпровську радянську бригаду та призначив командиром бригади отамана Херсонщини та Таврії Григор‘єва.

25 лютого 1920 р. - У зв’язку з швидким розвитком епідемії висипного тифу в місті створено Комітет по збиранню білизни, який очолив Б. Ф. Бонч-Осмоловський. 

 25-27 лютого 2011 року - у Херсоні пройшов Міжнародний поетичний фестиваль “Кручений Ан – Тр – Акт”.

26 лютого 1921 р. - Велика Олександрівка була захоплена загоном махновців, які вчинили погром. Було вбито близько сорока комуністів та радянських робітників.

26 лютого 2011 року - у Херсоні (вул.Піонерська, 98) встановлено пам’ятну дошку на честь пам'яті поета авангардиста О.Є. Кручених.

27 лютого 1944 р. - Від німецько-фашистських загарбників звільнена смт. Нововоронцовка.

28 лютого 1944 р. - Від німецько-фашистських загарбників звільнене смт. Високопілля.

28 лютого 1950 р. - Міська рада депутатів вирішила заснувати в Херсоні спеціалізований дитячий кінотеатр, який незабаром був відкритий в приміщенні колишнього костьолу. 

29 лютого 2004 року - загинув в автокатастрофі херсонець, український гімнаст, член олімпійської збірної країни, абсолютний чемпіон Європи та призер олімпіади в Сіднеї Олександр Береш.

Лютий 1649 р.
Підписано договір між Б.Хмельницьким й турецьким султаном за яким Туреччина надала право вільного плавання козакам по нижній частині Дніпра й Чорному морю та безмитної торгівлі в турецьких володіннях.

Лютий 1949 р. - На Херсонщині у Великій Олександрівці відбувся перший хокейний матч. Змагалися  місцеві команди.

Лютий 1994 р. - На Херсонщині створено обласне відділення українсько-німецького товариства.

Лютий 1996 р. - У Скадовську створено районний митний пост “Скадовськ”.

Лютий 1996 р. - В Скадовську на базі станції юних техніків відкрито філію Малої академії наук.

Лютий 1996 р. - В Нововоронцовському районі створено перший осередок “Просвіти”.

Лютий 1996 р. - В Херсоні відбулася установча конференція Конгресу української інтелігенції.