 |
| Герб Херсонського пікінерного полку. 1776 рік |
Збираємо колекцію подій грудня в історії Херсонщини.
1 грудня 1934 року в Ялті помер письменник Іван Дніпровський.
Писав вірші, п'єси, оповідання, повісті. Був членом Спілки пролетарських письменників «Гарт», літературної організації ВАПЛІТЕ. Друкуватися почав 1916, вміщуючи у фронтовій газеті «Армейский вестник» свої «Окопные песни». Від 1921 писав українською мовою.
Окремими виданнями побачили світ:
Збірки поезій «Донбас» (1922), «Добридень, Ленін», «Плуг» (1924), П'єси «Любов і дим» (1925), «Яблуневий полон» (1926, 1928, 1964), «Шахта „Марія“» (1931).
Оповідання та повісті «Заради неї» (1927), «Долина угрів» (1927), «Анатема», «Андрій Хомут», «Березень», «Яхта „Софія“» (1930), «Балет у главковерха», «Фаланга» (1931), «Ацельдама», «Дніпро закований» (1932). Твори в трьох томах (Харків — Полтава, 1931—1933).
4 грудня 1975 р.
Новоолексіївку перейменовано у Лазурне із наданням селищу статусу селище міського типу. Перша письмова згадка про Лазурне (тоді — Софіївку) відноситься до 1803 року. Засноване французом Вільгельмом Рув'є як економія. Назване було на честь його доньки Софії, на якій згодом одружився керівник цієї економії Рене Вассаль. 1920 року селище отримує назву «Новоолексіївка».
У 1923 році Лазурне входить до новоствореного Скадовського району. Новоолексіївська сільська рада утворена у 1923 році, до якої увійшли також висілок Новоросійський, хутір Устричний (розформований 1958 року) та село Новогригорівка (розформоване 1973 року). У 1975 році жителі Устричного і Новогригорівки переселені до Новоолексіївки. Сучасну назва і статус селища міського типу Лазурне отримало 2 грудня 1975 року. За даними перепису 2001 року населення села становило 3277 осіб, з них 85,2 % зазначили рідною мову українську, 12,97 % — російську, а 1,83 % — іншу[28]. Чисельність населення на початок 2005 року становить 3230 осіб,[2] на 1 січня 2011 року — 3214 осіб.(Вікіпедія)
По інформації відомого на Херсонщині краєзнавця, автора книги про населенні пункти Скадовського района Олега Лиховида 25 листопада 1975 року був ухвалений Указ Президії ВР УРСР номер 392- IX.
Відомості ВР повідомили про це 2 грудня в журналі за номером 48 на сторінці 10.
До 1975 року селище називалося Новоолексіївка. До 1961 року була назва Ново-Олексіївка.
5 грудня 2001 р. пройшов перший за часів незалежності всеукраїнський перепис населення. За його даними, загальна кількість населення України становила 48 млн. 457 тис. осіб, населення м. Херсона – 355,5 тис. осіб, Херсонської області – 706,2 тис. осіб.
6 (19) грудня 1906 року народився театральний режисер, директор Херсонського українського драматичного театру Микола Гаврилович Єсипенко (06(19). 12. 1906, м. Катеринослав, нині Дніпро – 10. 02. 1993, Київ).
Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960). У 1930 році закінчив Київський музикально-драматичний інститут. Працював у 1-му Державному драматичному театрі УРСР ім. Т. Шевченка у Дніпропетровську (1930–33, 1959–61 – головний режисер).
Очолював Херсонський (1930–41, 1943–44), Житомирський (1945–52), Київський обласний ім. П. Саксаганського (м. Біла Церква Київ. обл., 1952–53) українські музикально-драматичні театри, Криворізький російський драматичний театри (1954–59), Студію при Київському українському драматичному театрі ім. І. Франка (1969–75).
За сумісництвом викладав у Київському інституті театрального мистецтва (1944–45, 1961–69).
Основні вистави:
«Комсомольці» Л. Первомайського (1930, 1-а постановка), «Сава Чалий» І. Карпенка-Карого (1932), «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра (1938), «Сорочинський ярмарок» (1945) та «Майська ніч» (1946) М. Старицького за М. Гоголем, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (1947), «Дядя Ваня» А. Чехова, «Овід» за Е.-Л. Войнич (обидві –1950), «В пошуках радості» В. Розова (1957).
Родина: Син: Єсипенко Роман Миколайович (нар. 1936, Одеса) — мистецтвознавець, педагог. Доктор історичних наук (1994), професор (1995).
Онук: Єсипенко Микола Романович (нар. 1959, Київ) — український скульптор. Член НСХУ (1987).
10 грудня 2013 року – на одній з будівель
Генічеської районної лікарні встановлено меморіальну дошку пам’яті земського
лікаря Ісаака Ісааковича Казакова, який працював у даному закладі у 1915-1928
р.р.
Народився в родині священика. Навчався в Херсонському духовному училищі, потім — в Одеській семінарії. Згодом вступив до Новоросійського університету, переїхав до Петербурга, де вчився у консерваторії по класу співу й скрипки. Із часом повернув до Одеси, де співпрацював у місцевих газетах.
Потапенко називали кумиром 90-х років. 1891 року був відзначений за прозу найвищою тогочасною літературною премією в Росії — Пушкінською. У 1891—1899 рр. в Санкт-Петербурзі вийшло 12-томне видання творів письменника під назвою «Повести и рассказы». Програмний роман Потапенко вважався роман "Не герой". Став прототипом Тригоріна в п'єсі Чехова «Чайка».
13 грудня 1951 року народилася Шумаріна (Юрковець) Тамара Аркадіївна (1951), актриса Херсонського академічного обласного театру ляльок, Заслуженої артистки України,
Джерело: Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2021 рік. Календар. Державний архів Херсонської області.- Херсон, 2020 рік.
14 грудня 2006 р. - В Херсонській обласній лікарні хірург Олександр Марецький вперше виконав стентування коронарних артерій (встановлено два стенти).
15 грудня 1927 народилася Зоря Соломонівна Орлова (15.12.1927 - 4.04.2019 рр), почесна членкиня Спілки архівістів України, багаторічна працівниця Державного архіву Херсонської області, авторка багатьох статей та книг з історії області. В Державному архіві Херсонської області працювала з 1950 року. Зоря Соломонівна стала автором і упорядником понад 15 збірників. Серед них - «Історія заселення Херсонщини» і два видання «Історії міст і сіл України. Херсонська область».
За величезний внесок у архівну справу Херсону та області в 1981 році Зоря Соломонівна була нагороджена почесним знаком «Відмінник архівної справи». А в 1996 році їй присвоєно звання «Почесний член Спілки архівістів України». В даний час в державному архіві є персональний фонд Зорі Соломонівни Орлової. Тут зібрано близько 55 архівних справ наукових досліджень архівіста. Завдяки невтомності і разючої працездатності дослідника фонди державного архіву поповнюються безцінними документами. Краєзнавці та дослідники вважають Орлову незаперечним авторитетом в питаннях історії Херсонщини.
За матеріалами: Олександра Захарова. Робота довжиною в життя. / / "Гривна СВ" .- № 52 (371), 19 грудня 2008 р.
15 грудня 1956 року Білозерка, Велика Лепетиха, Велика Олександрівка, Горностаївка, Іванівка, Нововоронцовка, Чаплинка та Дніпряни віднесені до селищ міського типу
Джерело: Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2021 рік. Календар. Державний архів Херсонської області.- Херсон, 2020 рік.
17 грудня 2006 р. - В Херсоні на дзвіницю Свято-Успенського собору підняті дзвони.
19 грудня 1926 року народився Василь Луб’янський (Шевченко Василь Никанорович) (1926-1998), херсонський письменник і журналіст
Джерело: Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2021 рік. Календар. Державний архів Херсонської області.- Херсон, 2020 рік.
19 грудня 1946 року народився Макаров Сергій Вікторович, херсонський краєзнавець, колекціонер, фотохудожник
Джерело: Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2021 рік. Календар. Державний архів Херсонської області.- Херсон, 2020 рік.
В ніч з 20 на 21 грудня 2010 року вперше з 1976 року всі п"ятиповерхові будинки Шуменського мікрорайону почали отримували воду безперебійно. Тобто водопостачання для цих будинків стало постійним. Так був реалізований перший етап Програми відновлення цілодобового водопостачання в місті, розрахованої на 4 наступні роки. Нагадаємо, що в 1976 році рішенням виконкому Херсонської міської Ради депутатів трудящих за підписом тодішнього голови виконкому Віктора Масьонкова було запроваджено графік подачі води у Шуменському мікрорайоні.
23 грудня 2008 р. в Херсоні урочисто відкрито Льодовий палац "Фаворит - арена".
24 грудня 1776 року створено Херсонський пікінерний полк. Це військова та адміністративна одиниця.
Херсонский пикинёрный полк — полк 20-ротного состава, военно-земледельческие поселение, расселённое поро́тно, по укреплениям, в зависимости от местности, на расстоянии 6 — 8 верст, а в степной на 25 — 30 верст друг от друга. Каждое поселение для своей обороны должно было иметь маленькую крепостцу-шанец, по большей части в виде бастионного 4-х угольника, по 100 саженей в каждой его стороне. Четверть каждой роты составляли пешие стрелки-фузилёры. Остальная часть — конные пикинёры, вооружённые пиками, саблями и карабинами.
 |
| зліва - рядовий Херсонського полку |
28 июня 1783 года, после аннексии Крыма Россией, все пикинёрные полки Екатеринославской конницы были переформированы, для сформирования регулярной лёгкой конницы. Херсонские пикинёры соединены с Елисаветградскими для составления Елисаветградского легкоконного полка, а из Венгерского и Молдавского гусарских полков составлен Херсонский того же рода оружия.
Полковой полевой командир (командир полка): И. М. Синельников, подполковник (пожалован 27.10.1775 года), бригадир (1783 год)
 |
| Фото, яке розмістив в групі "Старий Херсон" Максим Дайнеко |
24 грудня 1985 року був ведений в експлуатацію мостовий перехід через Дніпро та Конку. Будівництво автомобільного мосту тривало з 1977 по 1985 рік. Це унікальна споруда, яка перетинає дві річки - Дніпро та Конку, плавні та болота Протяжність головного мостового переходу через Дніпро становила 1330 км, через Конку – 330 метрів. Загалом довжина споруди складала близько 10 кілометрів. Загальна кошторисна вартість будівництва склала 51 млн 618 тисяч радянських рублів. Завдяки будівництву моста, вартість вантажних перевезень зменшилась у більше ніж в п'ять разів. Витрати на будівництво мосту окупилися вже через сім років.
21 грудня провели випробування мосту. По ньому проїхали понад 50 багатотонних КамАЗів завантажені піском. Випробовування пройшли успішно. Й 24 грудня міст був урочисто відкритий. Його називали "Автомобільний міст", "Новий міст", "Цюрупинський міст", "Антонівський міст". Остання назва стала всесвітньо відомою під час спочатку боїв кінця лютого 2022 року проти російських окупантів, а також влітку та восени 2022 року під час битви за Херсона. В листопаді 2022 року під час свого відступу російські окупанти підірвали кілька прольотів Антонівського мосту.
26 грудня 2008 р. В Херсоні у парку ім. Маргелова відкрито монументальну експозицію, присвячену 100-річчю від Дня народження Героя Радянського Союзу, генерала армії, командира Херсонської 49-ї Гвардійської дивізії, почесного громадянина міста Херсона Василя Пилиповича Маргелова.
27 грудня 1991 року над будівлею Херсонської обласної ради піднято національний прапор України
Джерело: Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2021 рік. Календар. Державний архів Херсонської області.- Херсон, 2020 рік.
29 грудня 2007 р. - В Херсоні на будинку №5 на площі Свободи відкрито меморіальну дошку пам’яті Всеволода Федоровича Заботіна, Героя Соціалістичної Праці, лауреата Ленінської та Державної премій СРСР, Почесного громадянина міста Херсона, у минулому - директора Херсонського суднобудівного заводу і генерального директора Херсонського суднобудівного виробничого об’єднання.
Немає коментарів:
Дописати коментар