Херсонський спорт. Чорнетка

 

19 січня  1913 року народився Іван Сотніков (1913 - 2004 рр)
Першим олімпійцем  Херсонщини був Іван Сотніков – п’ятиразовий чемпіон СРСР та багаторазовий чемпіон України з веслування на байдарці-одиночці на 10 000 м., майстер спорту СРСР.

Народився 19 січня  1913 року в м. Цюрупинськ Херсонської області. Учасник Великої Вітчизняної війни  1941-1945 років, кулеметник 4-го Українського фронту, санітар  роти автоматників. Демобілізувався у 1946 році. Нагороджений  орденом Великої Вітчизняної війни ІІ ступеня, медалями «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною» та багатьма ювілейними медалями.

З 1949 по 1965 рік займався веслуванням на байдарці,  входив до складу збірної команди СРСР. виступав за  ДСТ «Спартак».

На ХV Олімпійських іграх (Гельсінкі,  1952 р.) Іван стартував на  байдарці-одиночці на дистанції 10 тис. метрів і став сьомим, показавши час 48 хвилин 36.8 секунд і  поступившись фіну Т.Стромбергу на 1 хв. 14 сек.  На той час це було серйозне досягнення херсонця, яке дало поштовх для стрімкого розвитку веслування в області.

Іван Сотніков прийшов у спорт зовсім випадково у доволі солідному віці  -  39 років. Може тому його рекорди у свій час у спортивному світі справили ефект бомби, що розірвалася. Та і як могло бути інакше, якщо необтесаний, зовсім безграмотний сільський мужик, рибалка цюрупинської артілі, заради жарту сів у байдарку і  раптом випередив професіоналів?

У 1950 році став чемпіоном міста Херсона, у 1951 році - чемпіоном України, у 1952 році - чемпіоном СРСР. Вважався одним із сильніших у світі веслувальників-стайєрів, колеги  називали його «Іван-сила». На чемпіонаті Радянського Союзу  в 1956 році  за 300 м до фінішу в нього прямо на дистанції розійшлися післяопераційні шви, проте Сотніков, стиснувши зуби, закінчив заїзд, але більше не виступав і пішов зі спорту. Завершивши спортивну кар'єру, він деякий час працював тренером, хоча мав усього два класи освіти. Багато зробив  для популяризації веслування в області.

Останні роки свого життя,  а це майже 30 років,  залишивши рідних, він  провів на самоті, у маленькому будиночку на острівці  у плавнях  річки Конка. Саме тут після Великої Вітчизняної війни він уперше взяв у руки спортивне весло. І до кінця своїх днів не втрачав оптимізму й життєлюбства. Журналісти, що любили бувати у діда Івана, охрестили легендарного спортсмена «найбільш заслуженим Робінзоном України». Помер Іван Сотніков у 2004 році на 92-му році життя.

З легкої руки Івана Сотникова 9 чоловік – наших земляків і так чи інакше пов'язаних з Херсонщиною спортсменів – стали олімпійськими чемпіонами.

 

Бібліографія

Андреев А. Иван Сотников – первый олимпиец Херсонщины / Андреев А. // СВ Гривна. – 2006. – 11 авг. – С, 15.
Андреев А. Херсонские спортсмены были у истоков современного олимпийского движения / Андреев А.  // Херсонськ. вісник. – 2004. – 11 бер.
Лункін Г. Весло Сотнікова / Лункін Г. // Наддніпрян. правда. – 1991. – 11 верес.
Кирпа И. Грустная сказка со счастливым концом / Кирпа И. // Гривна. – 1999. - № 34. – С. 12.   
Кирпа И. Молоко для херсонского Робинзона  / Кирпа И. // Гривна. – 1999. – 24 черв.- 1 лип.
Кривец Г. Олимпийскому чемпиону на безлюдный остров доставили корову / Кривец Г. // Комсом. правда. – 1999. – 3 сент. – С. 14.
Сергеев И. Стипендия [пожизненная] нашла героя  / Сергеев И. // Ефір. – 2003. – 16 жовт. – С. 15.
https://unalib.ks.ua/hersonskiy-ivan-sila.htm