Сторінками історії бібліотек Херсонщини. Матеріали

Звичайна книга з одеської бібліотеки. Але подивиться на печатки! Це справжня жива історія

 

В публікації вміщено кілька статей, що присвячені історії бібліотек Херсонщини. Три нариси про головні бібліотеки міста - Херсонську обласну дитячу бібліотеку імені Дніпрової Чайки, Херсонську обласну бібліотеку для юнацтва імені Бориса Лавреньова та Херсонську обласну наукову бібліотеку імені Олеся Гончара та біографічна довідка першої організатора бібліотечної справи на Херсонщині Віри Шенфінкель. Ці чотири статті були опубліковані в Українській бібліотечній енциклопедії.

Історія обласної дитячої бібліотеки в Херсоні

 Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки – інформаційний та дозвіллєвий спеціалізований заклад, методичний, інформаційно-бібліографічний і консультативний центр для мережі бібліотек області, що обслуговують дітей. Бібліотека є регіональним сховищем творів друку та інших документів універсального характеру, передусім місцевих, адресованих дитячій аудиторії.

Повне офіційне найменування – Комунальний заклад «Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки» Херсонської обласної ради (з 2013 р.). Розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації від 04.02.2015 р. № 53 бібліотеці надано статус обласного методичного центру для шкільних та публічних бібліотек, що обслуговують дітей.

Пріоритетними напрямами роботи бібліотеки є підтримка і розвиток інтелектуальних та творчих здібностей дітей і підлітків, їхньої читацької активності; сприяння національно-патріотичному вихованню; надання допомоги у формуванні сучасного школяра як медіаграмотного, впевненого користувача інформаційних ресурсів; методична та інформаційна підтримка керівників дитячого читання (бібліотекарів, педагогів, батьків); сприяння процесам модернізації системи бібліотечного обслуговування дітей.

Історія бібліотеки бере відлік з 1 лютого 1924 р., коли за рішенням міської виконавчої влади 3-тє відділення Центральної міської бібліотеки було реорганізовано в спеціальну міську дитячу Центрочитальню, що увійшла до числа перших п’яти спеціалізованих бібліотек для дітей, створених в Україні. Вона розміщувалася на вул. Ерделівській, 25 (нині – Старообрядницька). Книжковий фонд закладу на той час налічував 3300 пр., його послугами користувалося 760 читачів. У штаті бібліотеки було два працівники. Перша завідувачка, Р. Сухотіна, очолювала заклад до 1950 р., з перервою на воєнне лихоліття.

У 1935 р. бібліотеку було переведено до приміщення Палацу піонерів (вул. Суворова), кількість співробітників збільшилася до семи; книгозбірня почала отримувати обов’язковий безплатний примірник дитячої та юнацької літератури.

На початку 1930-х років бібліотечний фонд збільшився до 10 тис. пр., і тому для дитячої книгозбірні у 1937 р. було виділене спеціальне приміщення на вул. К. Маркса, 18 (нині – вул. Потьомкінська), де вона перебувала понад 40 років. Нова будівля дала можливість відкрити 2 читальні зали і 2 абонементи, окремо для молодших і старших школярів, а також дошкільний абонемент. У штаті закладу нараховувалося 17 працівників. У бібліотеці проводились голосні читання, працювали дитячі гуртки та майстерні, діти займалися літературною творчістю, випускали стіннівки. Серед читачів бібліотеки були діти, які згодом стали відомими на Херсонщині та у світі особистостями: поети Є. Фомін і А. Копштейн; льотчик-винищувач періоду Другої світової війни, Герой Радянського Союзу П. Якубовський; капітан першого рангу В. Савченко; заслужений майстер спорту, багаторазова чемпіонка Олімпійських ігор зі спортивної гімнастики, Почесний громадянин міста Херсона (2000) Л. Латиніна та ін.

Напередодні Другої світової війни послугами бібліотеки користувались 5 тис. дітей та підлітків, а книжковий фонд становив 60 тис. пр. У період нацистської окупації майже увесь фонд був втрачений, проте зусиллями бібліотекарів-ентузіастів та мешканців міста бібліотека швидко відродилася.

1 квітня 1946 р. дитяча Центрочитальня була реорганізована в Херсонську обласну бібліотеку для дітей та юнацтва; з 1963 р. вона стала Херсонською обласною бібліотекою для дітей.

У 1980 р. бібліотека переїхала в спеціально для неї спроектовану триповерхову новобудову із загальною площею 1 тис. кв. м на вул. Червоностудентській, 21 (нині – вул. Гімназична). Окрім читальних зал та абонементів, призначених для обслуговування дітей різного віку, у новому приміщенні відкрито відділ естетичного виховання зі спеціальною залою для прослуховування музичних творів, перегляду відеофільмів, власним ляльковим театром. Суттєво поліпшилась матеріально-технічна база бібліотеки: були придбані бібліобус, телевізори, магнітофони. У 1983 р. фонд бібліотеки налічував понад 90 тис. пр. книг, діафільмів, грамплатівок, нотних та образотворчих видань.

У 1990-ті роки зусиллями працівників бібліотеки І. Плоткіної (завідувачки методичного відділу, дитячої поетеси), В. Нижеголенко та А. Крата (співробітників бібліотеки, членів Національної спілки письменників України) у закладі формується особлива атмосфера, що сприяє розвиткові дитячої творчості. При бібліотеці було створено літературно-мистецький гурт «Малючок Степовичок», що об’єднав близько 70 професійних письменників та початківців, художників-ілюстраторів, композиторів. Метою гурту було заохочення митців до написання творів для дітей, популяризація цих творів та підтримка творчо обдарованих дітей.

13 листопада 2013 р. до 90-річчя закладу рішенням Херсонської обласної ради бібліотеці присвоєне ім’я Дніпрової Чайки (Л. Василевської-Березіної, 1861–1927) – класика української дитячої літератури, чиє життя і творча діяльність пов’язані з херсонським краєм.

Станом на 1 січня 2018 р. у структурі бібліотеки діють 8 відділів: комплектування фондів та каталогізування документів; зберігання та реставрації бібліотечних фондів; обслуговування дошкільників та учнів 1–4 класів; обслуговування учнів 5–9 класів; естетичного виховання; інформаційно-бібліографічний; бібліотечного прогнозування та інновацій; інтернет-послуг; 5 секторів та медіацентр.

Бібліотечний фонд є універсальним за змістом і налічує 115 тис. документів, серед яких книги, мапи та нотні видання становлять 90 тис., аудіовізуальні та електронні видання – близько 2 тис., журнали та газети – 23 тис. Колекція рідкісних та цінних видань нараховує 177 пр. книг та журналів. Найстарішим виданням у фонді бібліотеки є книга В. Немировича-Данченка «На краю света» (1893). Бібліотека також формує колекцію книжок з автографами авторів, у якій на початок 2018 р. налічувалось понад 300 пр.

Довідково-бібліографічний апарат (ДБА) бібліотеки складається: з системи традиційних карткових каталогів і картотек (систематичних, абеткових, краєзнавчих, СКС тощо для різних вікових груп користувачів), які містять інформацію про документи та публікації, що надійшли до фонду бібліотеки до 1993 р.; електронного каталогу (ЕК), започаткованого у 1993 р., який містить відомості про поточні надходження до фонду бібліотеки та  найпопулярнішу літературу минулих десятиліть; аналітичні бази даних статей з періодичних видань. ЕК доступний онлайн на сайті бібліотеки з 2003 р. за такими розділами: «Головний каталог» (відомості про книги, брошури, аркушеві матеріали), «Аудіовізуальні та електронні документи», «Статті з газет і журналів» (вибірково), «Рідкісні видання» (електронна версія друкованого каталогу). Обсяг ЕК на 1 січня 2018 р. складає понад 195 тис. записів.

Бібліотекою щорічно користуються 18–19 тис. читачів-дітей, а також їхні батьки, педагоги та інші організатори дитячого читання. Книговидача становить понад 300 тис. документів. Бібліотека пропонує як традиційні, так і новітні послуги, зокрема доступ до мережі Інтернет, копіювання та сканування, нові соціокультурні послуги (день народження в бібліотеці, віртуальні зустрічі з письменниками тощо).

Відділ обслуговування дошкільників та читачів-учнів 1-4 класів працює в режимі читальної зали та абонементу і є центром родинного дозвілля та підтримки сімейного читання. Тут у вільному доступі міститься близько 13 тис. пр. документів: казки та оповідки для малят, книжки-іграшки, тематичні та універсальні енциклопедії, науково-популярні видання, дитяча періодика. Крім традиційних видань, читачам пропонуються озвучені та 3D-видання. У відділі діють: програма раннього залучення дітей до читання «Домовичок-казковичок», дитячий клуб «Читай-компанія мандрує», програма «Недільна батьківська школа». Розпочата у 2013 р., ця програма пропонує батькам низку бесід, лекцій, тренінгів та порад щодо виховання здорової, освіченої та розвинутої дитини, допомагає зрозуміти дитячу психологію, а також пропонує способи організації корисного родинного дозвілля.

Відділ обслуговування читачів-учнів 5–9 класів працює лише у режимі читальної зали. Його фонд відкритого доступу, універсальний за змістом, налічує понад 5 тис. пр., серед яких переважають довідкові видання, енциклопедичні серії, книги з психології, права, історії України, літературно-художні видання, що надійшли до бібліотеки в одному примірнику, а також настільні ігри. У відділі реалізуються інноваційні проекти та програми, зокрема: проект «Зустрічі без прощань» із популярними сучасними українськими письменниками та літературний салон «У книжкових декораціях» (зустрічі з літераторами рідного краю), «17-а сторінка нон-стоп» (серія зустрічей з успішними людьми краю, головною темою яких є непересічна роль книжки у досягненні життєвого успіху), правовий лекторій «Орієнтир» та ін. Працює літературна студія «Контур», де діти опановують секрети творчої майстерності.

Сектор абонементу обслуговує учнів, починаючи з 5-го класу, й дорослих користувачів – керівників дитячого читання. У його фондах – 10,5 тис. книжок: твори зі шкільної програми, сучасні бестселери для підлітків у жанрі детективу, фантастики, фентезі, пригодницька та історична проза, посібники для успішного навчання. Сектор є координатором започаткованої у 1995 р. програми літніх читань «Канікули з книгою». Від 2002 р. у рамках акції запроваджено т. зв. «бібліотечну інтелектуальну валюту», за яку учасники програми можуть на свій смак придбати книжки в спеціальних кіосках, розміщених у бібліотеці для цієї мети партнерами проекту – книготорговельними організаціями та видавництвами.

Відділ естетичного виховання пропонує відвідувачам 6 тис. книг, журналів, збірників нот, медіа-ресурсів, що присвячені різним видам класичного та сучасного мистецтва. У відділі провадиться системна робота з обдарованими дітьми, організовуються численні експозиції їхніх образотворчих робіт, майстер-класи з декоративно-прикладного мистецтва. Працюють театр-студія «Чеширський кіт» та студія творчого самовираження «Мій світ», робота якої зорієнтована на соціалізацію дітей з ознаками аутизму.

2001 р. бібліотека виграла грант за програмою «LEAP in Ukraine» і першою серед обласних бібліотек України для дітей відкрила інтернет-центр із безоплатним доступом користувачів до глобальної інформаційної мережі. Цей модернізаційний прорив спричинив низку наступних інфраструктурних змін. За підтримки Корпусу Миру США в Україні у 2004 р. створено сектор документів іноземними мовами, у 2005 р. – медіацентр.

Відділ інтернет-послуг (інтернет-центр) надає користувачам безкоштовний доступ до мережі Інтернет, проводить навчальні тренінги для школярів та бібліотечних працівників області, реалізує програми інформаційної вправності та творчого розвитку «Кібершколярики» (для учнів 3–4-х класів), організовує заняття з інтернет-безпеки та мережевого етикету. З 2013 р. спільно з іншими підрозділами бібліотеки впроваджує проект «Віртуальний ЛітПортал: від тих, хто пише, тим, хто читає» (скайп-зустрічі з дитячими письменниками України та зарубіжжя за оригінальними сценаріями із творчими інтерактивними компонентами), відзначений Гран-прі Всеукраїнського огляду-конкурсу обласних бібліотек для дітей (2015).

Сектор документів іноземними мовами пропонує 7,5 тис. документів – книжкові та періодичні видання, аудіо- та електронні книги, кінофільми 57-ма мовами світу, спеціальні програми вивчення англійської мови та перегляду фільмів (проект «Cinema Collection»). Діють два розмовних клуби – «English Club» та польський клуб «Przyjaźń». На базі сектору працює інформаційний центр «Вікно в Америку для майбутніх лідерів» (за підтримки Посольства США в Україні). До послуг користувачів – електронні читанки Amazon Kindle, планшети Apple з доступом до Wi-Fi, настільні ігри англійською мовою, а також живе спілкування з волонтерами – знавцями англійської мови, скайп-конференції з однолітками-іноземцями та колегами-бібліотекарями.

Медіацентр бібліотеки пропонує індивідуальні та групові перегляди фільмів і мультфільмів із наступним обговоренням, прослуховування музичних дисків, надає доступ до краєзнавчих медіаресурсів. На базі центру працює медіаосвітній клуб для членів учнівського самоврядування та міського шкільного парламенту «NaVi» («Natuse Vincere»).

Інформаційно-бібліографічна діяльність бібліотеки спрямована на підготовку та видання рекомендаційних бібліографічних посібників (серії «Літературно-краєзнавчі студії», «Херсонські письменники – дітям»), бібліографічне наповнення інтерактивних електронних ресурсів («Вітальня Дніпрової Чайки»), проведення днів інформації, днів спеціаліста для бібліотекарів та вчителів міста й області; укладання календарів знаменних та пам’ятних дат Херсонщини. Також бібліотека формує та надсилає до навчальних закладів міста щоквартальні бібліографічні списки для педагогів-організаторів і працівників шкільних бібліотек «Позакласна та виховна робота в школі», укладає та щорічно актуалізує рекомендаційні списки «Що читати влітку?», створює і використовує в роботі з читачами бібліографічні іграшки, краєзнавчі пізнавально-розважальні ігри у настільному та електронному форматах.

Херсонська ОБД як методичний центр для бібліотек області, що обслуговують дітей, аналізує їх діяльність і надає їм консультативно-методичну допомогу; ініціює, виявляє і впроваджує у практику інноваційні форми бібліотечного обслуговування; організовує і проводить різні форми занять з підвищення кваліфікації (семінари, тренінги, практикуми, вебінари, веб-конференції, майстер-класи тощо); розробляє методичні рекомендації; видає посібники для фахівців бібліотечної галузі, у тому числі: «Бібліотечний креатив: ігри, конкурси та інтернет-конференції у підтримці інтересу до читання», «Волонтери рекомендують», «Про читання, змагання та… пошуки скарбів», «Штрихи до портрета сучасної бібліотеки для дітей: реклама, ресурси, програмна діяльність», «Світ дитинства, захищений правом» та ін.

Методична служба відповідає за наповнення бібліоблогу «Увімкни бібліотеку», в якому публікуються кращі сценарії, фахові статті, посилання на корисні матеріали та інформаційні ресурси, електронні версії фахової періодики та ін.

З метою підвищення кваліфікації працівників спеціалізованих бібліотек за підтримки Програми «Бібліоміст» створено навчально-інноваційний центр, де бібліотекарі опановують комп’ютерну грамотність, освоюють практичні навички застосування інформаційно-комунікаційних технологій у бібліотечній роботі.

Бібліотека є учасником міжнародних, регіональних та корпоративних проектів і програм різного спрямування, насамперед з підтримки дитячого читання, інтелектуального та духовного розвитку дітей. У 2008–2012 рр. відбувалась обласна бібліотечна акція «Читай і стань успішним!», яка, завдяки волонтерському читацькому руху на Херсонщині, посприяла залученню дітей до читання та поповненню фондів бібліотек новою сучасною дитячою книжкою. Успіх акції зумовив її продовження до 2017 р. в оновленому форматі – «П’ять сходинок до успіху: увімкни бібліотеку!», а з 2018 р. – «Мрій. Читай. Досягай!» Реалізовується низка конкурсних проектів, спрямованих на підтримку дитячої літературної творчості: регіональний літературний конкурс ім. Ю. Голобородька «Зачаровані Таврією»; відкритий дитячий літературний конкурс «ФантФест»; обласний фестиваль виконавської майстерності «Поетичний камертон Ліни Костенко: патріотичні лейтмотиви»; конкурс дитячої творчості «Легенди Херсонщини».

Серед ініціатив бібліотеки: Відкритий урок читання, який проводиться в області з 2009 р. у Всеукраїнський день бібліотек за участю успішних людей краю, лідерів громадської думки та популярних письменників і митців; інтелектуальний турнір «Ігри патріотів Херсонщини», розпочатий у 2015 р., підґрунтям до проведення якого став однойменний видавничий проект – комплект електронних та настільних ігор краєзнавчо-патріотичної тематики, розробниками яких є колектив бібліотеки (змагання триватимуть до 2020 р.).

З метою виховання інформаційної та медійної культури бібліотека реалізовує корпоративний проект «Основи медіаосвіти: бібліотечна складова» (за участю дитячих і шкільних бібліотек); працює за авторським проектом «Бібліозанурення», у рамках якого школярі набувають практичних навичок орієнтації в бібліотечному просторі та ефективного інформаційного пошуку; проводить медіауроки та уроки інформаційної грамотності з інтерактивною складовою для учнів міста й області.

Увага бібліотеки до питань правової просвіти  дітей та підлітків втілена в проекті «Права дітей», який здійснюється з 2006 р. завдяки фінансовій підтримці Міжнародного фонду «Відродження». Його мета – забезпечити доступ до різноманітної інформації з проблем захисту прав дітей для самих дітей та підлітків, для батьків, педагогів та бібліотекарів, соціальних працівників. Сторінка «Дитина має право на сім’ю!» організована і підтримується у співпраці зі службою у справах дітей Херсонської ОДА. Проект оновлений у 2012 р. за підтримки громадської організації «Зростання» (м. Херсон).

Ряд починань колективу були підтримані іншими бібліотеками України, які долучились до участі в них як активні партнери. Це: Південноукраїнський міжрегіональний ярмарок інноваційних ідей «БібліоКре@тив» (з 2007 р.), проект економічної та фінансової просвіти школярів – «Бізнес-школа «Мільйон – це просто!» (2010–2016), профорієнтаційний проект «ПрофіСтарт: юні обирають майбутнє» (2012–2015), краєзнавчо-туристичний профіквест «В долонях степу і Дніпра» (2015–2017).

Поширенню перспективного досвіду та інновацій у просвітницькій і виховній роботі слугують обласні конкурси професійної майстерності «Правові орієнтири» (на кращий правовий захід для дітей та підлітків), огляд-естафета перспективного фахового досвіду «Зростання», започаткований бібліотекою та реалізований нею у співпраці з низкою партнерських установ та організацій.

Бібліотека бере співучасть у корпоративних проектах, започаткованих НБУ для дітей: «КОРДБА» – корпорація бібліотек з аналітичного розпису періодичних видань, «Віртуальна бібліографічна довідка: об’єднана довідкова служба бібліотек України», «Кращі Інтернет-ресурси від Української асоціації працівників бібліотек для дітей» та «Почитайко».

Помітним є внесок бібліотеки і в міжнародну фахову співпрацю. Херсонська ОБД була представником від бібліотек України у проекті IREX Beyond Access («Більше ніж доступ»), мета якого – підтримка бібліотек в перебудові їх у сучасні інформаційні центри, та брала участь в його конференціях (Вашингтон, 2012; Кейптаун, 2013); разом із Львівською ОБД та бібліотекою м. Кросно (Польща) реалізовувала проект «Bibliorodzynki 365» (2013). Провідні фахівці бібліотеки брали участь у Генеральних конференціях IFLA (Берлін, 2003; Пуерто-Ріко, 2011), Міжнародній конференції онлайнової програми «Всесвітня мережа бібліотек-новаторів» (Нідерланди, 2013), Міжнародному форумі молодих бібліотекарів «Бібліотека без кордонів» (Польща, 2014) та інших заходах.

На початку 1990-х рр. у бібліотеці розпочато впровадження нових інформаційних технологій. Бібліотека працює в спеціальному програмному середовищі МАРК-SQL(MARC21), здійснюючи автоматизоване оброблення документів, реєстрацію користувачів, видачу їм документів та довідково-інформаційне обслуговування із застосуванням штрих-кодових технологій (з 2006 р.).

У 2002 р. бібліотека створила власний веб-сайт, актуалізовані версії якого двічі (2011, 2015) входили до числа переможців у всеукраїнських конкурсах бібліотечних сайтів. Основними інформаційно-ресурсними компонентами сайту є: ЕК, електронна бібліотечка «Малючок-степовичок і Ко», в якій представлені твори сучасної дитячої літератури херсонських письменників; колекція авторських інтерактивних та ігрових ресурсів працівників бібліотеки «Ігродром»; аудіопроект «Казочка на добраніч»; краєзнавчий довідник школяра «Літературна Херсонщина»; персональні веб-проекти з ігровими компонентами, як, наприклад, віртуальна «Вітальня Дніпрової Чайки». 2014 р., до 90-річчя ОБД, бібліотека започаткувала «Бібліотечний ЧасОпис» – щоквартальну газету, в якій відображаються найбільш значущі події в житті бібліотеки. Її видають бібліотекарі та активні користувачі сектору періодики. Крім електронної, має і друковану версію, яка виготовляється невеликим накладом.

Загальна кількість працівників бібліотеки, за штатним розписом, складає 48 од. , з них 36 – бібліотечні працівники.

Успіхи в становленні та розвитку бібліотеки у 1960–80-х роках нерозривно пов’язані з її директорами І. Фроловою (1961–1967) та В. Гур’яновою (1972–1987) – професіоналами й ентузіастами, відданими своїй справі.

Із 2000 р. бібліотеку очолює А. Бардашевська, заслужений працівник культури України.

Адреса бібліотеки: м. Херсон, вул. Гімназична, 21

e-mail: admin@library.ks.ua

http://www.library.kherson.ua

http://www.facebook.com/library.ks.ua

http://www.youtube.com/user/vbpi1

Джерела для статті

 Попова Н. Ф. Технологія штрихового кодування в обслуговуванні користувачів дитячої бібліотеки / Н.  Попова // Бібл. форум України. – 2008. – № 3. – С. 19–21;

Сухотіна Ревекка Володимирівна // Дитячі бібліотекарі України. Сто кращих / Держ. закл. «Нац. б-ка України для дітей»; редкол.: А. С. Кобзаренко (відповід. ред.) [та ін.]. – Київ, 2012. – С.164–165;

Здановська В. Ярмарок бібліотечних інновацій : [Бібліокре@тив – 2013] / Валентина Здановська //Шк. бібл.-інформ. центр. – Бібл. робота. – 2013. – № 8. – С. 27–49. – Вкладка «Методичний портфель»;

Крижановська О. Ярмаркові «обновки» бібліотек Херсонщини : [Бібліокре@тив – 2013] / Ольга Крижановська // Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. Бібліотечна робота. – 2013. – № 8. – С. 38–42. – Вкладка «Методичний портфель»;

Бардашевська А. Бібліотечна складова медіаосвіти: від провінційних практик до міжвідомчого корпоративного проекту / Анна Бардашевська // Шк. бібл.-інформ. центр. – Бібл. робота. – 2014. – № 1. – С. 44–49;

Кличановський А. І. Профорієнтація: нове слово – нова справа : [про спільний проект Херсонського обл. центру зайнятості та ХОБД ім. Дніпрової Чайки] / А. І. Кличановський // Ринок праці та зайнятість населення. – 2014. – № 2. – С. 60–62;

Чернієнко Ю. Школа бізнесу в бібліотеці – шанс для учнівської молоді Херсонщини / Юлія Чернієнко // Бібл. форум України. – 2014. – № 3. – С. 29–31;

Бардашевська А. І. Медіаосвітній проект херсонських бібліотек: динаміка розвитку / А. Бардашевська // Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: виховуємо культуру потреб особистості : матеріали VIII Міжнарод. наук.-практ. конф. і XXII Всеукраїн. педагогічних читань (24–25 вересня 2015 року, м. Херсон) : в 3 ч. – Херсон, 2015. – Ч. III. – С. 9–13;

Кацарська Н. Ю. Програма літніх читань «Канікули з книгою» як механізм залучення школярів до читання / Наталія Кацарська // Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: виховуємо культуру потреб особистості : матеріали VIII Міжнарод. наук.-практ. конф. і XXII Всеукраїн. пед. читань (24-25 верес. 2015 р., м. Херсон) : в 3 ч. / за заг. ред. А. М. Зубка. – Херсон, 2015. – Ч. III. – С. 45–51;

Срібна І. С. Національно-патріотичне виховання сучасних підлітків: нові формати в бібліотечній практиці / Ірина Срібна // Виховання особистості: національно-патріотичний вимір : матеріали Всеукраїн. наук.-метод. конф. : у 2-х ч. – Ч. 2 / за ред. А. М. Зубка, С. О. Моїсеєва та ін. – Херсон, 2015. – С. 109–114;

Хурса С. Віртуальний ЛітПортал: від тих, хто пише – тим, хто читає [Електронний ресурс] / Світлана Хурса // Бібліотека у форматі Д°. – 2015. – № 4. – С. 50–51.


 Чернієнко Юлія Миколаївна
Статтю створено : 20.03.2018
Останній раз редаговано : 23.02.2022


джерело Українська бібліотечна енциклопедія

 

Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова

Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова – спеціалізований заклад, що здійснює бібліотечне, довідково-бібліографічне обслуговування юнацтва, а також фахівців із питань виховання, освіти, соціальної адаптації, організації дозвілля молоді, методичний центр для бібліотек області з питань обслуговування юнацтва.

Книгозбірню створено 18 січня 1980 р. відповідно до рішення Херсонської обласної ради народних депутатів № 52/2. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1991 р. № 345 закладу присвоєно ім’я відомого письменника, уродженця Херсонщини Бориса Лавреньова на відзначення 100-річчя від дня його народження.

Для ОБЮ було виділено недобудоване приміщення на першому поверсі житлового будинку № 14-А на пр-ті Георгія Димитрова (нині – пр-т Святих Кирила та Мефодія). Майже рік невеликому колективу бібліотеки, що створювалася з нуля, в умовах обмеженого фінансування, браку штатів, фондів, меблів, технічних засобів, зв’язку, транспорту довелося займатися упорядкуванням отриманого приміщення. Перший директор книгозбірні  –Н. Пилипченко (1980–1983).

Упродовж лютого 1983 р. – серпня 1998 р. керівником закладу була випускниця бібліотечного факультету КДІК Н. Коротун (раніше працювала у Херсонській ОУНБ). Маючи хист господарника й організатора, вона за короткий час змогла забезпечити бібліотеку сучасним технічним обладнанням, подбала про дизайн інтер’єрів, комфорт і затишок у всіх відділах.

Беручи до уваги розташування книгозбірні на околиці Херсона (Шуменський мікрорайон), діяльність її працівників спрямовувалася передусім на популяризацію нового бібліотечного закладу, залучення якомога більшої кількості молодих читачів з інших районів міста, налагодження контактів з установами та закладами, причетними до виховання молоді, насамперед із навчальними закладами. Тому бібліотекарі активно працювали за межами книгозбірні: створювали бібліотечні пункти в таборах праці та відпочинку «Юність» і «Ровесник», піонерських таборах, дитячих будинках-інтернатах, організовували виїзні читальні зали на літніх майданчиках, у госпіталі інвалідів Великої Вітчизняної війни, лікарні Комсомольського (нині – Корабельного) району, на швейній фабриці «Більшовичка» (нині – ЗАТ «Красень»).

Бібліотека була ініціатором багатьох новацій в обслуговувані молодих читачів, пов’язаних з політичним та культурним життям країни 1980-х років. Так, у Міжнародний рік молоді і до ХІІ Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Москві (1985) було організовано цикли заходів «Молодь і політика», т. зв. політичні «бої», під час яких порушувалися теми участі молоді в антивоєнному русі. У 1981–1986 рр. популярними у бібліотеці були вечори інтернаціональних зв’язків, в яких брали участь студенти-іноземці морехідного училища (нині – Морський коледж Херсонської державної морської академії), моряки з іноземних кораблів, учні спецшколи з поглибленим вивченням іспанської мови.

У бібліотеці працювали літературно-музична вітальня «Ліра» і клуб «Гроно», організовані спільно з педагогічним інститутом (нині – Херсонський державний університет) та місцевим осередком Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Згодом улюбленим місцем для учнів ліцею мистецтв, училища культури (нині – Херсонський фаховий коледж культури і мистецтв), учасників шкільних творчих колективів стала літературно-музична вітальня «Сузір’я муз».

У 1999–2015 рр. Херсонську ОБЮ ім. Б. А. Лавреньова очолювала Г. Тютюн, яка у бібліотеці пройшла шлях від бібліотекаря до завідувача науково-методичного відділу. Вона доклала багато зусиль для згуртування бібліотечного колективу, забезпечення повноцінної діяльності книгозбірні в умовах заборгованості із виплати заробітної плати, постійного урізання бюджетних коштів на найнагальніші потреби, розв’язання інших проблем, від яких потерпали бібліотеки на зламі століть.

Найвагоміші зміни в діяльності Херсонської ОБЮ ім. Б. А. Лавреньова відбулися в 2010-і рр. Пріоритетними напрямами її розвитку стали впровадження новітніх інформаційних технологій, пошук інноваційних форм роботи з молоддю, поповнення бібліотечних фондів актуальними і затребуваними документами, розширення масштабів інформаційної діяльності, модернізація професійного вдосконалення бібліотечних працівників.

Нині у структурі книгозбірні діють 9 відділів: комплектування та зберігання бібліотечних фондів, науково-методичний, читального залу, соціокультурної діяльності, абонемента, мистецтв, інформаційно-бібліографічний, автоматизації бібліотечних процесів, господарсько-технічного забезпечення, а також сектори обліку користувачів, редакційно-видавничий, зберігання та реставрації та бухгалтерія.

Універсальний за своїм змістом фонд ОБЮ станом на 01.01.2021 р. становив 89,5 тис. пр. В ньому переважають видання з суспільних і гуманітарних наук (57%), за видами – книги і брошури (72%) та журнали (26%). Частка видань українською мовою за останній час зросла до 42%. Обслужених користувачів – понад 15,1 тис. осіб, з них понад 80% – учні шкіл та студенти закладів вищої освіти

Бібліотека має доступ до інтернету, обладнана сучасною комп’ютерною та копіювальною технікою. До локальної комп’ютерної мережі під’єднано 31 комп’ютер. Процес автоматизації бібліотечних процесів здійснюється за допомогою програмного забезпечення «УФД / Бібліотека». У січні 2016 р. відкрито інтернет-центр з безкоштовним Wi-Fi доступом до мережі. В ОБЮ працюють Школа медіаграмотності та Університет третього віку, в яких регулярно проводяться індивідуальні та групові заняття з набуття навичок користування комп’ютерами.

Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки, окрім системи традиційних каталогів і картотек, вміщує бази даних (БД) «Електронний каталог» (117 936 записів станом на 01.01.2021 р.), «Бібліотечний фонд» (службовий інструмент обліку, вивчення, інвентаризації фонду, в якій зафіксовано 89 577 записів).

Сайт Херсонської ОБЮ ім. Б. А. Лавреньова, створений у 2004 р., оперативно інформує про послуги бібліотеки, події і заходи в її стінах. Його доповнюють субсайт «Пункт європейської інформації» та 4 бібліотечні блоґи. Користувачам надаються віртуальні довідки.

БД «Електронна бібліотека» станом на 01.01.2021 р. містила 122 документи, в т. ч. 58 бібліографічних та методичних видань власної генерації. У рубриці «Краєзнавство» користувачам пропонуються інформаційні ресурси «Видатні краяни», «Літературна мапа Херсонщини», «Херсонці – лауреати літературно-мистецьких премій, конкурсів, фестивалів». У травні 2020 р. започатковано блоґ «КраєЗнавець», в якому висвітлюються цікаві факти з минулого і сьогодення Таврійського краю, ведеться ознайомлення з його природними багатствами та туристичним потенціалом. На сайті удоступнено також віртуальний музей Б. Лавреньова, галереї херсонських художників А. Кичинського та О. Рибальченко. На пошану херсонців, які загинули в зоні ООС (АТО), створено ресурс «Херсонщини мужні сини».

Бібліотека представлена в популярних соціальних мережах: «Фейсбук», «Інстаграм», «Твітер», має власний канал на відеохостингу «Ютуб».

Окрім традиційних бібліотечних послуг, заклад надає своїм користувачам низку соціальних послуг, а саме: навчає їх самостійного пошуку нормативно-правових документів у різних БД, інформації щодо правил і вимог проведення ЗНО, роботі з пенсійним онлайн-калькулятором, оплаті комунальних послуг через інтернет, замовленню квитків онлайн.

З 2006 р. діє Центр соціально-психологічної та правової підтримки молоді, в межах якого працює правоосвітній клуб «Дай руку, підлітку», а для його учасників організовуються зустрічі з правоохоронцями, медиками, соціальними педагогами, групові та індивідуальні консультації психологів.

Херсонська ОБЮ ім. Б. А. Лавреньова стала одним з переможців додаткового конкурсу на участь у проєкті Української бібліотечної асоціації «Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації в бібліотеках» за підтримки Європейського Союзу (програма «Еразмус+») і відкрила Пункт європейської інформації. У ньому відбуваються культурно-просвітницькі заходи для молоді, зокрема проведено європейські студії «Дружня Польща», «Дружня Фінляндія», «Дружня Німеччина».

Соціокультурна діяльність бібліотеки спрямовується на національно-патріотичне, правове та естетичне виховання молоді, розвиток її творчих здібностей, інформаційну підтримку освіти і самоосвіти, популяризацію читання в молодіжному середовищі.

image
Зустріч у молодіжній літературній кав’ярні «ЛітTERRA» (2010 р.)
З 2010 р. працює молодіжна літературна кав’ярня «ЛітTERRA» – спільний проєкт ОБЮ ім. Б. А. Лавреньова, громадської організації «Молода Просвіта» і обласної організації Національної спілки письменників України (НСПУ). «ЛітTERRA» стала локацією творців і шанувальників літератури, місцем зустрічей творчої молоді, представників різних жанрів мистецтва. Під час цих заходів відбуваються спілкування, обмін враженнями про події літературного та культурного життя з можливістю випити кави, послухати вірші та музику, почитати свої твори, почути про книжкові новинки, познайомитися з цікавими та неординарними людьми. Гостями «ЛітTERRA» були яскраві особистості, відомі не тільки в Херсонській області, а й за її межами: письменники, краєзнавці, вчені, громадські діячі, журналісти, режисери та актори театру, фотохудожник і шаржист, музиканти. У 2015 р. побачив світ альманах «ЛітTERRA» (https://unalib.ks.ua/almanah_litterra.htm).

Культурологічна медіастудія «Мистецтво у просторі і часі», створена на підтримку шкільного курсу «Художня культура», значно розширює його інформаційні межі, пропонуючи учням 9–11 класів міських шкіл захопливі відеоподорожі в історію світової та української культур.

З 2013 р. працює арт-агенція «Дивоквіт», орієнтована на пошук молодих талантів у царині живопису, фотографії, різних жанрів декоративно-ужиткового мистецтва і популяризацію їхньої творчості в юнацькому середовищі. Арт-агенція активно займається організацією бібліотечних виставок, екскурсій, майстер-класів і зустрічей з митцями.

Завдяки перемозі проєкту бібліотеки «Моє здоров’я – в моїх руках» у конкурсі, організованому програмою «Бібліоміст» у 2013 р., і отриманню гранту на придбання нового мультимедійного обладнання, було організовано дівочий клуб «Камея», який сприяє поширенню знань про принципи збереження здоров’я та оволодінню навичками використання інформаційних технологій.

image
VІІІ обласний фестиваль молодіжного читання «Відкрий свою книгу» (2018 р., смт Новотроїцьке)
З 2011 р. Херсонська ОБЮ ім. Б. А. Лавреньова проводить щорічний обласний фестиваль молодіжного читання «Відкрий свою книгу», який відбувається на базі районних центрів та міст: Гола Пристань (2011), Каховка (2012), Білозерка (2013), Великоолександрівка (2014), Скадовськ (2015), Чаплинка (2016), Нова Каховка (2017), Новотроїцьке (2018). До фестивалю щороку долучаються сотні учасників, яких об’єднує любов до читання і книжок: школярі і студенти, відомі письменники та початківці, молодіжні творчі колективи, краєзнавці, представники влади, бібліотечні працівники. Фестиваль став не лише святом читання, а й творчим майданчиком для обдарованої молоді, ярмарком інноваційних ідей для бібліотекарів Херсонщини. Через карантинні обмеження в 2020 р. ІХ фестиваль «Відкрий свою книгу» відбувся в онлайн-форматі.        

У 2019 р. бібліотека в межах програми Українського культурного фонду (УКФ) «Створюємо інноваційний культурний продукт» виборола грант на реалізацію проєкту «Літературний тур Херсонщиною #Книгомандри». Завдяки наданому УКФ фінансуванню на суму 293 315 грн фахівці книгозбірні організували промотур, під час якого протягом п’яти місяців відбулося 30 зустрічей з 17-ма сучасними українськими письменниками в Херсоні, містах, селищах та селах десяти районів області.

Серед нових проєктів бібліотеки – екскурсійне бюро «На семи балках», святкова агенція «Фабрика бібліотечних розваг», літня студія KidsTime та ін.

Серед головних напрямів науково-методичної роботи, яку веде Херсонська ОБЮ ім. Б. А. Лавреньова – підвищення кваліфікації бібліотечних працівників та надання практичної допомоги на місцях, здійснення соціологічних досліджень і поширення нововведень, упровадження актуальних бібліотечних методик із використанням новітніх інформаційних технологій.

Щороку для бібліотекарів проводяться семінари-практикуми, вебінари, їм надсилаються інформаційні листи та інформаційний дайджест «На замітку методисту». На сайті ОБЮ ім. Б. А. Лавреньова сформовано рубрику «Фахівцям» (https://unalib.ks.ua/professionals.htm), науково-методичний відділ веде бібліотечний блоґ «Методист OBU Херсон».

Бібліотека організаційно й методично забезпечила реалізацію низки регіональних проєктів, зокрема: обласного проєкту «Книга мандрує Херсонщиною», заснованого на принципах буккросингу; інтернет-проєкту «Бібліовіночок Кобзарю», платформою для якого була група з однойменною назвою у фейсбуці; обласного краєзнавчого інтернет-проєкту «Херсонщини достойні імена», приуроченого до 70-річчя утворення Херсонської області.

Помітною подією 2016 р. стала обласна патріотична акція «Герої ХХІ століття», організована на знак вдячності та поваги до земляків, які захищали і захищають нині незалежність України. Впродовж останніх років книгозбірня є організатором обласної щорічної національно-патріотичної акції «Ми – українці».

Важливим напрямом роботи бібліотеки є бібліографічна діяльність. В її доробку – щорічні поточні рекомендаційні бібліографічні покажчики: «Екологічні проблеми: уроки минулого і сучасність» (2004–2018, до 2011-го р. – «Екологія на зламі тисячоліть»), «Освіта ХХІ століття» (2004–2010), «Виховання в умовах нових стандартів освіти» (з 2011-го, до 2018 р. – «Виховання в освітньому просторі»), «Нова українська школа» (з 2019 р.).

У серії «Видатні краяни» побачили світ біобібліографічні посібники: «Окрилені наукою: вчені-природознавці Херсонщини», «Херсонщина подарувала світові: діячі мистецтв», «Олімпійська гордість Херсонщини», «Лауреати Шевченківської премії – уродженці Херсонщини». Їх доповнили довідкові видання «Вкарбована у вічність історія: пам’ятники Херсона», «Історія Херсона в нових назвах вулиць», «Херсонці підкорюють світ» та путівник «Вулиці мого дитинства». Повнотекстові версії цих видань розмішено в розділі «Наші видання» електронної бібліотеки Херсонської ОБЮ ім. Б. А. Лавреньова (https://unalib.ks.ua/our-publications.htm).

Посилюється роль бібліотеки в суспільному і культурному житті Херсонщини завдяки співпраці з багатьма державними установами, громадськими організаціями, закладами освіти, зокрема: Головним територіальним управлінням юстиції в Херсонській області, Центром допомоги воїнам АТО при облдержадміністрації, Корабельною районною у м. Херсоні радою, КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», Науково-методичним центром професійно-технічної освіти у Херсонській області, Центром дитячої та юнацької творчості, Херсонським державним університетом, Херсонським фаховим коледжем культури і мистецтв та ін.

У 2017 р. колектив бібліотеки відзначено Грамотою Міністерства культури України та Дипломом ІІІ ступеня за проєкт «Герої ХХІ століття» у Всеукраїнському конкурсі УБА «Краща бібліотека року».

На початок 2021 р. чисельність працівників Херсонської ОБЮ ім. Б. А. Лавреньова за штатним розписом становила 45 осіб, у т. ч. 30 бібліотечних фахівців. З 2015 р. заклад очолює В. Лобзова.

В історії бібліотеки помітний слід залишили Н. Коротун, В. Єфімов, Г. Тютюн. Донині активно працюють ветерани бібліотеки, які понад 30 років віддали її розвитку, – заступник директора Т. Ігнатова та завідувач відділу читального залу Т. Сігарьова.

 

image

 

 

Поштова та електронна адреси

Херсонської ОБЮ ім. Б. А. Лавреньова:

 

73020, м. Херсон, пр-т Святих Кирила та Мефодія, 14-А.

e-mail: obu.ks@ukr.net

 

 

 

 

сайт: https://unalib.ks.ua/

Пункт європейської інформації https://unalib.ks.ua/punkt_eu.htm

Ютуб: https://www.youtube.com/c/UnalibKsUa/featured

Фейсбук: https://www.facebook.com/unalib.ks.ua

 

Блоґи:

Блоґ науково-методичного відділу «Методист OBU Херсон»

https://metobuks.blogspot.com/

Блоґ відділу мистецтв БІБЛІОБЛОГ «Місто муз»

http://misto-muz.blogspot.com/

Блоґ відділу абонемента «BLOG-ово літературної вовчиці»

http://blogovo-wolf.blogspot.com/

Блоґ «Краєзнавець»

https://unalib.ks.ua/local-historian.htm

 

Зображення
image
Вікторія Лобзова – директор Херсонської ОБЮ ім. Б.А.Лавреньова
image
Колектив Херсонської ОБЮ ім. Б.А.Лавреньова
image
Обласний семінар-тренінг «Роль сучасної бібліотеки у формуванні медійної культури молоді» (2018 р.)
image
Команда проєкту «Літературний тур Херсонщиною «Книгомандри» (2019 р.)
image
Бібліосутінки «Пригоди навколо книги» (2015 р.)
image
Раунд-гра «Країна гідності» (2020 р.)
image
Стратегічна нарада «Розробка стратегії модернізації бібліотечної сфери Херсонської області в умовах реформи децентралізації» (2019 р.)
image
Вечір «Алхімік кольору і слова Давид Бурлюк» (2020 р.)

Джерела

Бібліотека нашої юності : 25 років / Обл. б-ка для юнацтва ім. Б. Лавреньова ; уклад. В. К. Єфімов, С. Д. Коваль. – Херсон, 2005. – 16 с. : фот.

Обласна бібліотека для юнацтва ім. Бориса Лавреньова // Степ : літ.-худож. альм. – Херсон, 2000. – № 10. – С. 41–43.

Херсонщина талантами багата... / Упр. культури і туризму, Обл. центр нар. творчості ; ред. Н. Вигоднер ; дизайнер В. Кулакова. – Херсон : Наддніпряночка, 2009. – 19 с. : кольор. фот., портр. – Про Херсон. ОБЮ ім. Б. А. Лавреньова: с.10.

Ігнатова Т. Молодь обирає книгу / Ігнатова Т. // Бібліосвіт. – 2010. – № 2 (34). – С. 44.

З днем народження, бібліотеко! // Херсон. вісн. – 2010. – 7 жовт.

Лубчак В. М. Література з ароматом кави / Вадим Лубчак // Літ. Україна. – 2011. – 24 берез. (№ 12). – С. 13.

Коваль Ю. «ЛітTERRA» святкує день народження / Юлія Коваль // Новий день. – 2012. – № 12.

Обласний бібліотечний форум – у Каховці // Кахов. зоря. – 2012. – 29 листоп.

Фестиваль молодіжного читання «Відкрий свою книгу» // Культура і життя. – 2012. – 7 груд.

Антоненко О. Олімпійська гордість / Олена Антоненко // Новий день. – 2013. – 21 листоп. (№ 47). – С. 19. – Про біобібліогр. довід. «Олімпійська гордість Херсонщини».

«Моє здоров'я – в моїх руках» // Херсон. вісн. – 2013. – 19 груд. (№ 51). – С. 18. – Про проєкт Херсон. ОБЮ ім. Б. А. Лавреньова, метою якого є популяризація здорового способу життя і поширення знань про збереження здоров'я в громаді.

Херсонській обласній бібліотеці для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова – 40 років / Вікторія Лобзова // Бібліосвіт. – 2020. – № 3 (75). – С. 58–62.

Онлайн-активності Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова в умовах карантину /  Ірина Тарадименко // Бібліосвіт. – 2020. – № 3 (75). – С. 63–68.

––––––––––––––––

Відгуки учасників заходів та письменників проєкту КНИГОМАНДРИ
Коваль Світлана Дмитрівна
Статтю створено : 27.05.2021
Останній раз редаговано : 27.05.2021 

Джерело: Українська бібліотечна енциклопедія

Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара

Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара – головний заклад у сфері бібліотечно-інформаційного обслуговування населення області, інформаційний, культурно-просвітницький, освітній, науково-методичний та координаційний центр для бібліотек різних видів і форм власності, головне книгосховище та депозитарій краєзнавчої літератури Херсонщини, регіональний центр бібліотечного краєзнавства, одна з перших загальнодоступних книгозбірень в Україні. Повне офіційне найменування – Комунальний заклад «Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара» Херсонської обласної ради.

Заснована 1872 р. як громадська книгозбірня. Створена завдяки ініціативі і зусиллями прогресивної інтелігенції міста. Ідею започаткування загальнодоступної бібліотеки в Херсоні висунув Григорій Ге, брат відомого художника Миколи Ге. Ідею підтримали члени місцевого гуртка, що об’єднував діячів просвітницького руху, представників міської влади, серед яких був і херсонський губернатор, генерал-майор С. Старинкевич (1820–1902), впливових містян. Колективно вироблений доволі демократичний статут закладу був затверджений Міністерством внутрішніх справ Російської імперії в січні 1872 р. з формулюванням: «бібліотека засновується з метою надання жителям м. Херсона і його околиць якнайбільшого полегшення у справі самоосвіти». 26 березня 1872 р. на перших загальних зборах засновників закладу було обрано дирекцію бібліотеки (К. Банова (Змунчило), Г. Бернатович, Г. Ге, Н. Каверін, М. Кузнєцова (Гогоцька), Є. Моравська), яка, у свою чергу, з-посеред членів обрала директора-розпорядника, між рештою осіб обов’язки були розподілені згідно з дорученими конкретними ділянками діяльності.

Для мешканців міста Херсонська громадська бібліотека уперше відкрилась 18 червня 1872 р. Завдяки енергійності й цілеспрямованості засновників заклад успішно розвивався. Прогресивно налаштовані заможні містяни надали бібліотеці в тимчасове користування книжки, журнали, зробили грошові внески.

Перші п’ять років бібліотека займала приміщення в будинку Дворянського зібрання у центрі міста, на розі вулиць Потьомкінської і Старообрядницької. Користування нею було платним: протягом року – 5 руб.,  6 місяців – 3 руб., місяця – 30 коп. За користування книжками у читальній залі гроші не стягувалися. З 1874 р. бібліотека частково субсидувалася міською управою, згодом сума коштів збільшувалась (у 1891–1893 рр. – по 500 руб. щороку; у 1894–1897 рр. – по 1000 руб.). У 1879 р. було видруковано перший каталог фонду бібліотеки (систематичний).

У 1890 р. розпочався новий етап у діяльності бібліотеки. Було впорядковано облік її фонду, запроваджено ведення основних статистичних показників, реєстрацію читачів, уперше зосереджено увагу на комплектуванні фонду науковими виданнями. Також були укладені й надруковані оновлені каталоги на всі розділи фонду.

Наступного року відбулося зниження плати за користування абонементом для незаможних верств населення, що призвело до зростання кількості відвідувачів і популярності бібліотеки. Видали друком додатковий каталог на книжки, що надійшли до бібліотечного фонду протягом 1888–1891 рр. Громадськість активніше брала участь у літературно-музичних вечорах та інших заходах, які влаштовувала бібліотека. Того ж року до 100-річчя від дня смерті князя Г. Потьомкіна було вирішено створити при бібліотеці окремий, названий його іменем, відділ літератури про край, а також предметних пам’яток місцевої старовини.

З розвитком бібліотеки зростали обсяги її фондів, збільшувалася кількість читачів, тому постало питання про будівництво для неї власного приміщення. Кошти на нову будівлю збирали майже 15 років. Коли завдяки пожертвам благодійників і підтримці місцевої влади потрібна сума була зрештою зібрана, у серпні 1896 р. розпочалось спорудження окремого будинку для бібліотеки. imageВосени наступного року бібліотека перемістилася до новозбудованого власного приміщення на колишній Старообрядовій площі (нині – вул. Торгова), зведеного за проєктом одеського архітектора М. Толвінського (1857–1924), який, своєю чергою, скористався розробками зодчого Ф. Гонсіоровського. Це приміщення було розраховане на 50 тис. томів і 75 читацьких місць. У ньому бібліотека функціонувала 90 років. Споруда на той час була чи не найвизначнішою в забудові середмістя Херсона. Нині її визнано пам’яткою архітектури 19 ст. національного значення (охоронний № 1625). Будівля перебувала у власності міста.

Перші 25 років існування бібліотеки – час активного формування її книжкових багатств. Фонд поповнювався подарунками від приватних осіб, різних установ і закладів, зокрема від книгозбірень Одеси, Миколаєва, Полтави, Харкова, Севастополя, Катеринослава (нині – м. Дніпро), Кам’янця-Подільського, Санкт-Петербурга та ін. Майже всі міністерства, Петербурзька Академія наук, більшість наукових товариств надсилати бібліотеці свої видання безкоштовно. Репертуар отримуваних нею періодичних видань був широким і багатобічним. Особливо ретельно збирався фонд місцевих видань. У місті, де не було ще жодного закладу вищої освіти, поступово сформувалося громадське книгосховище, яке, як встановила дослідниця Л. Зелена, за складом своїх фондів посідало сьоме місце в імперії, а за книговидачею – друге, поступаючись лише Харківській громадській бібліотеці (нині – Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка).

На околицях міста – у військовому форштадті, передмісті Забалка, а пізніше і в інших його районах на рубежі 19–20 ст. діяли філії Херсонської громадської бібліотеки. У 1902 р. в читальні головного (центрального) корпусу бібліотеки на Старообрядовій площі було зареєстровано 44 тис. відвідувань, щоденна відвідуваність сягла показника в 225 осіб.

Своїм успішним розвитком з 1890-х рр. бібліотека багато в чому завдячувала активній діяльності В. Шенфінкель (1867–1928), яка очолювала заклад понад 30 років. Помітним в історії книгозбірні був і внесок заступника міського голови у 1884–1893 рр, міського голови у 1901–1909 рр., бібліографа-аматора члена дирекції бібліотеки з 1891 р. М. Беккера (1842–1909), який до останніх днів життя брав активну участь в управлінні закладом, подарував бібліотеці чимало книжок зі свого приватного зібрання.

Активними читачами і друзями бібліотеки того часу були такі відомі у майбутньому особистості як  письменник Б. Лавреньов, народний артист СРСР Ю. Шумський, академік АН СРСР Є. Тарле, зоолог і письменник О. Браунер, ботанік, професор, член-кореспондент Польської АН з 1932 р. Й. Пачоський, історик, етнограф, краєзнавець Л. Падалка, український громадський діяч, економіст, теоретик кооперативного руху, член УЦР Т. Осадчий, а також знані місцеві діячі – археолог і краєзнавець В. Гошкевич, медики М. Тезяков, М. Гошкевич і П. Кудрявцев,  С. і Є. Гозанови та багато ін.

Після революційних і воєнних подій 1917–1921-х рр. потреби читачів та напрями діяльності бібліотеки зазнали суттєвих змін. У січні 1923 р. заклад було реорганізовано в Херсонську центральну міську бібліотеку, її утримання переведено на державний бюджет. Також було скасовано плату за користування книжками. Починаючи з 1924 р., до бібліотеки в одному примірнику стали надходити всі видання, що друкувалися на території тогочасної УСРР.

На час проведення Першого Всеукраїнського з’їзду бібліотечних робітників (1926) Херсонська центральна міська бібліотека була однією з-поміж п’яти найбільших бібліотек України. Вона виконувала функції міжокругової і центральноокругової книгозбірні, організаційно-методичного центру для інших бібліотек Півдня УСРР. При закладі працював бібліотечний колектор, активізувалася бібліографічна діяльність, було створено довідково-бібліографічний відділ. З 1938 р. бібліотека стала базою постійних тримісячних курсів з підготовки бібліотечних кадрів не тільки для Херсонщини, а й Миколаївської та, згодом, Запорізької областей.

У 1936 р. у зв’язку із загальнодержавними заходами з увічненням пам’яті О. М. Горького Херсонській центральній міській бібліотеці було присвоєно ім’я письменника.

Напередодні Другої світової війни бібліотека посідала одне з провідних місць в УРСР за основними показниками діяльності. Обсяг її книжкового фонду становив понад 300 тис. томів. Послугами бібліотеки користувалися майже 10  тис. читачів.

У період нацистської окупації Херсона в 1941–1944 рр. бібліотека певний час діяла, проте згодом її фонд і майно істотно постраждали унаслідок пограбувань окупантами. Було втрачено понад 215  тис. книжок (2/3 сукупного фонду), загалом завдано збитків на 740 тис. руб. (за тогочасними обчисленнями).

Після звільнення міста від окупантів (13 березня 1944 р.) вже через місяць розпочалася робота з відновлення книгозбірні. Літературу надсилали найбільші бібліотеки країни та Держфонд СРСР. З вересня того ж року почали надходити нові книжки, у тому числі й обов’язковий примірник видань.

З утворенням Херсонської області в жовтні 1944 р. бібліотеку було реорганізовано в обласну. Коло її функцій розширилось, відповідно, у структурі книгозбірні було започатковано нові підрозділи: методичний відділ, пересувний фонд, сектор літератури іноземними мовами, МБА і заочний абонемент.

У повоєнний період у бібліотеці значно зросла кількість читачів, збільшився та якісно змінився її фонд. У 1938–1941 та 1944–1949 рр. бібліотекою керувала О. Пошва.

Статус та структура книгозбірні періодично зазнавали змін: у 1966 р. Херсонська обласна бібліотека стала державною науковою бібліотекою універсального профілю, у 1984-му – обласною універсальною науковою.

У 1957–1986 рр. в бібліотеці існував окремий фонд патентів, який згодом в кількості 665 тис. пр. передано Херсонському центру науково-технічної інформації.

 imageНа початку 1987 р. ОУНБ перемістилася в нове приміщення, збудоване за індивідуальним проєктом у мальовничому місці на березі Дніпра. Загальна площа бібліотеки становить 12 075 м2. Книгосховище розраховане на  1 млн 200 тис. од. зберігання. Обслуговування користувачів здійснюється в 11 галузевих та спеціалізованих читальних залах (917 місць); до їхніх послуг також актова зала на 225 місць. У разі потреби під виставкові зали передбачена трансформація приміщень деяких відділів бібліотеки, коридорів, а також площ підвалу.

У 1987 р. за наказом Міністерства культури СРСР Херсонська ОУНБ, з-поміж 13 кращих книгозбірень країни, була визначена як база з питань вивчення можливостей щодо розширення номенклатури платних бібліотечних послуг, що надаються населенню, і стала учасником експерименту та базою професійного навчання бібліотечних працівників з цього питання. Протягом наступних двох років в ОУНБ було апробовано майже 30 видів додаткових бібліотечних послуг.

У 1990-ті роки діяльність бібліотеки позначилася багатьма починаннями. У книгозбірні, одній із перших в Україні, було впроваджено автоматизовані бібліотечні технології. Заклад став навчальною базою для бібліотек мережі Міністерства культури України з питань комп’ютеризації. Тоді ж колектив ОУНБ почав активно працювати над створенням власного  електронного каталогу.

У 1996 р. Херсонській ОУНБ присвоєно ім’я видатного письменника Олеся Гончара.

Одним із пріоритетних напрямів роботи ОУНБ у 1990-х роках стала проєктна діяльність, що сприяла залученню позабюджетних джерел фінансування, надала додаткові можливості для зростання обсягів інформаційних та матеріальних ресурсів. Так, завдяки проєктам Посольства США в Україні «Інтернет для читачів публічних бібліотек» у бібліотеці створено інтернет-центр з безкоштовним доступом та відкрито інформаційно-ресурсний центр «Вікно в Америку»; завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження» – Регіональний інформаційний центр та Регіональний інформаційний портал «АртКавун». На основі партнерства з Посольством Норвегії в Україні на базі бібліотеки відкрито Центр екологічної інформації. Співробітництво з міжнародними та вітчизняними громадськими організаціями сприяло створенню Центру європейської інформації, Канадсько-українського бібліотечного центру, Центру обслуговування людей з особливими потребами та Навчального регіонального центру, які успішно працюють і нині.

Згідно з рішенням XVII сесії обласної ради VII скликання до Херсонської ОУНБ імені Олеся Гончара у 2018 р. було приєднано обласну наукову медичну бібліотеку, відповідно змінено структуру ОУНБ і у жовтні того ж року створено новий підрозділ – відділ документів з медичних наук зі штатом 5 працівників. До цього відділу переміщено фонд колишньої медичної книгозбірні.

У сучасній структурі бібліотеки діють 17 підрозділів: відділи, що займаються безпосереднім обслуговуванням користувачів (абонемента, обслуговування користувачів, мистецтва, краєзнавства, документів іноземними мовами, рідкісних і цінних видань, документів з медичних наук, наукової інформації і бібліографії, інтернет-центр, Регіональний інформаційний центр, сектор обліку користувачів) та відділи, які забезпечують виробничі та технологічні процеси.

До послуг користувачів студія звукозапису, лінгафонний кабінет, безкоштовний wi-fi. Фахівці бібліотеки на замовлення користувачів надають різноманітні консультації, послуги з ксерокопіювання, сканування та запису інформації на електронні носії. Враховуючи сучасні вимоги до бібліотечного простору, у закладі створено комфортні умови для відвідувачів (облаштовано зону релаксації та майданчик мейкерспейс у відділі обслуговування, зону відпочинку у відділі абонемента, велосипедний паркінг та ін.). Для наймолодших читачів працює бібліосалон «Казковий диванчик», де батьки можуть залишити дитину під наглядом бібліотекаря. На замовлення шкіл, дитячих таборів у бібліосалоні організовують театралізовано-розважальні заходи.

До послуг користувачів ОУНБ також: літературне об’єднання «Кулішева криниця», літературна вітальня, клуби за інтересами «Ліра», «КОМ», «Free Time», «Свіжий погляд», «Парус надії», «Елінг», «Дивослово», «Кліо», «Кобзар», «Talk club», «Ракурс», «Легко вивчати таку складну німецьку», музейна кімната «Гончарівська вітальня», артлабораторія «Українська хата талантами багата» та ін. Успішно реалізовується проєкт «Безкоштовні курси української мови». Проводяться екскурсії бібліотекою, програмою яких передбачено ознайомлення з унікальними книжками з фондів ОУНБ.

Кількість користувачів у бібліотеці (за ЄРК) станом на 01.01.2019 р. становила понад 12 тис. осіб, відділами обслужено 39 725 осіб. ОУНБ має власний вебсайт (http://lib.kherson.ua/), який у 2011 р. був визнаний переможцем у Всеукраїнському конкурсі бібліотечних інтернет-сайтів, організованому УБА, а також три спеціальні сайти («Центр екологічної інформації» – спільний проєкт з Посольством Королівства Норвегії в Україні  http://eco.ks.ua/; ArtКавун http://artkavun.kherson.ua/; Відділ документів з медичних наук Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара  http://khonmb.org.ua). Вони уможливлюють ефективне обслуговування як фізичних, так і віртуальних користувачів. У 2004 р. започатковано «Віртуальну довідкову службу». Згодом були реалізовані тематичні інтернет-проєкти «Краєзнавство Таврії», «Музей книги», «Віртуальний бібліограф», «Мистецький хайвей», «Методист online» тощо. До цих чотирьох сайтів ОУНБ у 2018 р. зафіксовано 698 018 звернень. Бібліотека веде 12 блогів, широко представлена в соціальних мережах (Фейсбук, Твітер, Гугл+, Інстаграм, Ютуб).

Херсонська ОУНБ стала визнаним комунікаційним майданчиком для інтелектуального розвитку та культурного дозвілля населення Херсонщини. Більшість успішних бібліотечних проєктів орієнтовані на потреби місцевої громади: «Уїкенд в Гончарівці», «Територія цікавих зустрічей», «Арт-підвал», «Виїзний абонемент», «З Україною в серці», «Шлях до успіху», «Зачаровані діти в дружньому просторі бібліотеки», «На радіопросторах Херсонщини», проєкт екскурсій нового покоління «Міфи та бувальщини міста "Річкової зірки"», регіональний фестиваль «TAW – Таврійський тиждень мистецтв/Zабалка», фотопроєкт «Photo Stream». Для комплексного інформаційного забезпечення мешканців прикордонних районів Херсонщини та громадян, що мешкають на окупованій території, достовірною, оперативною та соціально важливою інформацією, започатковано проєкт «Територія єдності».

image
Святкуємо Всеукраїнський день бібліотек
image
Інсталяція людина і читання
image
Регіональний фестиваль Бібліотечна палітра херсонщини
image
Сеанс каністерапії

На залучення членів громади до читання спрямовано чимало проєктів та акцій 2016–2018 рр. («Велике читання Великої людини», «Херсон, читай!», «Полювання за книгою», «Сім’я в інтер’єрі бібліотеки» та ін.).

Реалізація проєкту «Бібліотека: зміни… реалії… майбутнє» принесла Херсонській ОУНБ перемогу у Всеукраїнському конкурсі УБА на здобуття звання «Бібліотека року 2015».

У програмах соціокультурної діяльності Херсонської ОУНБ – зустрічі з сучасними українськими письменниками, бібліотечні посиденьки, флешмоби, майстеркласи, квести, токшоу, артпаті, презентації, засідання англійського розмовного клубу, літні програми відпочинку дітей, перегляди фільмів міжнародного мандрівного фестивалю документального кіно про права людини DocudaysUA, художньо-мистецькі виставки і т. ін. За ініціативою користувачів бібліотеки організовані онлайновий конкурс «Якби я був губернатором», щомісячні засідання «Муніципальної лабораторії ідей», тижні фінансової грамотності, бодіарт для майбутніх мам. Зокрема, протягом 2018 р. відбулося 820 соціокультурних заходів (у т. ч. 48 виїзних) та 79 заходів за програмою «Літо в бібліотеці».

Фонд ОУНБ – універсальний за змістом, містить документи 45 мовами світу: книги, періодичні та інформаційні видання, ноти, видання матеріалів образотворчого характеру, грамплатівки, компакт-диски, діафільми, слайди, кіно- та відеофільми. Зберігаються також рукописи, мікрофільми, дискети та СD-ROMи. Сукупний обсяг фонду станом на 01.01.2019 р. – 982 409 пр., у т. ч.: 245 250 періодичних видань; 2 095 документів на електронних носіях; 73 052 документів іноземними мовами. Щороку до фондів ОУНБ надходить до 40 тис. нових документів. Пріоритетом у комплектуванні, як і сто років тому, є збирання з максимальною повнотою, зберігання та популяризація документів краєзнавчого змісту.

image
Музей книги ХОУНБ ім. О.Гончара
Фонд рідкісних і цінних видань, яким опікується спеціальний відділ, що створений у 1994 р., налічує понад 24 тис. пр. – книжок, брошур, образотворчих, нотних видань, а також значний за обсягом масив періодики. Найціннішою є колекція стародруків, що містить книжки, видані протягом  1738–1830 рр. Найбільш численною складовою фонду відділу є друки 19 – початку 20 ст., серед яких прижиттєві видання видатних митців слова, відомих політичних діячів, істориків, науковців, взірці поліграфічного мистецтва тощо. Постійно поповнюються зібрання книжок з автографами, екслібрисами, колекція мініатюрних та малоформатних видань. Не менш цінними в бібліотечному фонді є україномовні та краєзнавчі видання 19 – початку 20 ст., книги, видані під час Другої світової війни, приватні колекції зібрань творів друку, рукописні матеріали тощо.

У довідково-пошуковому апараті бібліотеки – система традиційних каталогів і картотек (генеральний і читацький абеткові та систематичний каталоги, систематична картотека статей) та електронний каталог, обсяг якого на початок 2019 р. становить 1 006 944 записів.

У локальну бібліотечну мережу бібліотеки станом на 01.01.2019 р. об’єднано 175 комп’ютерів, із них 116 – з доступом до інтернету. Упровадження АБІС ІРБІС дало змогу автоматизувати процеси каталогізування та систематизування документів, реєстрації та обліку користувачів, сприяло створенню електронних баз даних.

Наукова діяльність Херсонської ОУНБ здійснюється шляхом організації регіональних досліджень, участі в міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, підготовки та видання наукових, аналітичних та бібліографічних праць. Основними дослідницькими напрямами є книгознавчі та історико-бібліографічні дослідження фонду рідкісних і цінних видань, історії ОУНБ та бібліотечної справи на Херсонщині, видавничий проєкт «Історія херсонських книгарень XIX–XX ст.».

Науково-методичне забезпечення діяльності бібліотек області провадиться за такими напрямами: аналітична та консультативна робота, допомога в проєктній діяльності, сприяння професійному зростанню бібліотечного персоналу. Здійснюється щорічний аналіз діяльності бібліотек Херсонщини, який подається у статистичному збірнику «Основні показники діяльності бібліотек Херсонської області за….. рік». Проведено паспортизацію бібліотек Херсонщини (2008, 2015). Організовуються тренінги, виїзні сесії, конференції для директорів централізованих бібліотечних систем та завідувачів районних бібліотек, обласні форуми молодих бібліотекарів, вебінари різноманітного спрямування. Проводилися конкурси сільських бібліотекарів (2003–2009), фестивалі «Бібліотечна палітра Херсонщини»(2010–2016). Серед інших професійних конкурсів – «Згуртовуємо місцеві громади» та «Лідер бібліотечної інноватики» (2013), «Кращий електронний ресурc» та «Краще інформаційно-рекламне видання малої форми» (2014), «Бібліотеки і бібліотекарі в соціальних мережах» та проєкт «Поети Херсонщини. Читаємо разом» (2015), «З любов’ю до України» (на кращий сценарій патріотичного спрямування; 2016), «Кращий електронний плакат – мотиватор читання», на кращу дослідницьку роботу «Історія бібліотек Херсонщини» (2017), на кращу еколого-орієнтовну просвітницьку діяльність бібліотек за напрямом «ресурсозбереження», на кращий вебквест для молоді (2018), на кращий проєкт «Бібліотека – освітній простір» (2019).  Бібліотечним фахівцям адресовані видання ОУНБ: дайджест «Бібліотечні акценти», електронний вісник інновацій «Запозич у професіонала».

image
Видання бібліотеки
Фахівці бібліотеки продукують бібліографічні науково-допоміжні, рекомендаційні, біобібліографічні та персональні посібники, більшість із яких представлені на сайті бібліотеки в розділі «Наші видання». З 1959 р. виходить бібліографічний покажчик «Література про Херсонську область», з 1973 р. – «Знаменні і пам’ятні дати Херсонщини на …рік», з 1995 р. –  серія бібліографічних покажчиків «Джерела нашої духовності».

Серед кращих видань ОУНБ 2002–2018 рр. – науково-допоміжний бібліографічний покажчик «Церква на Херсонщині: історія та сучасність» (2002), каталог мініатюр «Дивосвіт мініатюрного друкарства» (2002), бібліографічний огляд і покажчик змісту «Пам’ятні книжки Херсонської губернії» (2004), «Літопис Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара. 1871–1927» (2008), каталог-покажчик місцевого друку «Видано в Херсоні. 1842–1942» (2009), каталог «Місцеві газети у фондах Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара, 1865–2009» (2012), науково-допоміжний бібліографічний покажчик «Нації і народності Херсонщини: минуле і сьогодення» (2012), серія біографічних нарисів та бібліографічних покажчиків «Сергей Сильванский – от Херсона до Москвы» (2010), «Юморист жесточайший эпохи…» – Василий Фёдоров (1895–1959)» (2011), «Изменчивая муза Владимира Винкерта»(2013). «Періодичні видання ХІХ – першої чверті ХХ століття у фондах Херсонської ОУНБ» (2 випуски; 2008, 2014), біобібліографічний покажчик «Микола Братан: "Я зроду – віть сільського люду…."», анотований бібліографічний каталог «Книга Херсонщини» (2007–2018), нариси за документами фонду відділу рідкісних та цінних видань « ... На користь розумового процвітання... » (2016), каталог-покажчик місцевих видань 1842–1991рр. «Надруковано в Херсоні» (2018). Видання бібліотеки регулярно визнаються переможцями Регіонального конкурсу на краще методичне та бібліографічне видання публічних бібліотек Півдня України, який з 2009 р. організовує Одеська національна наукова бібліотека.

Одним із пріоритетних напрямів забезпечення розвитку ОУНБ є фандрейзинг. Започаткована 2002 р. доброчинна акція «Меценат року» дає змогу поліпшувати матеріально-технічне забезпечення та комплектування бібліотечного фонду, створювати комфортні умови для обслуговування користувачів та вирішувати  інші проблеми. При ОУНБ успішно працює піклувальна рада, ефективна співпраця з якою забезпечила бібліотеці членство в Херсонській торгово-промисловій палаті та Торгово-промисловій палаті України (з 2006 р.).

У штаті закладу станом на 01.01.2019 р. – 156 осіб. Бібліотечних працівників – 95, з них 86 мають вищу освіту, у. т. ч. 43 – бібліотечну, 9 –фахову передвищу. Третина співробітників мають стаж бібліотечної роботи  понад 20 років, 30% – молодь до 35 років. Провадиться робота з формування резерву на заміщення керівних посад, діє система підвищення кваліфікації, стимулюється отримання другої вищої освіти. Організовуються щорічні конкурси на кращий відділ та кращого бібліотекаря. П’ятеро працівників бібліотеки у різний час отримали звання «Заслужений працівник культури України»: Л. Зелена, Н. Коротун, Л. Неділько, Є. Подольський, Т. Сватула. Генеральний директор Н. Коротун – повний кавалер ордена княгині Ольги. Багато працівників нагороджені почесними грамотами Міністерства культури України, грамотами та подяками державних та громадських організацій. Успішна діяльність Херсонської ОУНБ відзначена Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2007).

Значний внесок у розвиток бібліотеки та в організацію бібліотечної справи в області зробили своєю працею Р. Глаз, В. Єфімов, М. Зайцева, Л. Зелена, О. Катушкіна, Р. Кучеренко, Є. Подольський, О. Хропач (згодом – відомий бібліотекознавець, канд. пед. наук, доцент ХДІК, нині – Харківська державна академія культури), Н. Школьник.

Адреса бібліотеки:  м. Херсон, вул. Героїв Крут (Дніпропетровська), 2

е-mail: library@tlc.kherson.ua

сайт: https://lib.kherson.ua/

https://www.facebook.com/khersonlibrary

https://twitter.com/Kherson_lib

https://www.youtube.com/channel/UCdlmxfRtLQWOEwuVKHW6F6w

https://www.instagram.com/bibliotekagonchara/

Центр для користувачів з особливими потребами

https://lib.kherson.ua/cop.htm

Інформаційно-ресурсний центр «Вікно в Америку» ім. Джона Поль Джонса

https://for.lib.kherson.ua/

Краєзнавство Таврії

https://krai.lib.kherson.ua/

Музей книги

https://museum.lib.kherson.ua/

Мистецький хайвей

https://art.lib.kherson.ua/

Херсонський портал АртКавун

http://artkavun.kherson.ua/

Віртуальний бібліограф

https://lib.kherson.ua/litsmak.htm

Методист on-line

https://nmo.lib.kherson.ua/

Літературні смаколики

https://lib.kherson.ua/litsmak.htm

Олесь Гончар. Щоденники

https://www.facebook.com/honcharblog/

 

 
Зображення

image
Таврійський тиждень мистецтв
image
Радіодиктант національної єдності
image
Крос на книгобайку
image
Свято з нагоди 100-річчя від дня народження Олеся Гончара

 
Джерела

Про нагородження Херсонської обласної бібліотеки ім. О. М. Горького Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР : Указ Президії Верховної Ради Української РСР // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1972. – № 28. – С. 262;

Про увічнення пам'яті Олеся Гончара : [у т. ч. про присвоєння імені письменника б-ці] : Постанова Кабінету Міністрів України // Постанови та розпорядж. Кабміну України. – 1997. – 7 лют. – 17 берез. – С. 46–47; Держ. вісн. України. – 1997. – № 3. – С. 219; Літ. Україна. – 1997. – 27 лют. – С. 1;

Херсонская общественная библиотека (1872–1912): (К 40-летию существования). – Херсон: Паровая типо-лит. преемн. О.Д.Ходушиной, 1912. – 36 с. – Із змісту: Беккер М. Е. Краткий исторический обзор деятельности Херсонской общественной библиотеки за двадцать пять лет ее существования (1872-1897). – 2-е изд. – С. 1–15; Осинский Л. Г. Обзор деятельности библиотеки за 15 лет ее существования (1897–1912). – С. 17–24. – Прил.: Беккер М.Е. Речь, произнесенная по случаю освящения здания Херсонской общественной библиотеки и 25-тилетия ее существования 21 дек. 1897 г. – С. 25–31; Беккер М. Е. Речь, произнесенная по случаю 30-тилетия существования Херсонской общественной библиотеки 21 дек. 1902 г. – С. 32–36;

Пошва А. Е. Воспоминания о работе моей в Херсонской библиотеке им. Горького А.М. – [Измаил], 1972. – 57 с. – Рукопис;

Хропач О. «Перша академія» Херсона: до 100-річчя обл. б-ки ім. О. М. Горького / Олександр Хропач //Ленін. прапор. – 1972. – 15 черв.;

Культурное строительство на Херсонщине, 1921–1987 : сб. док. и материалов / Партийный архив Херсонского обкома Компартии Украины; сост. Л. В. Виноградова, редкол. : А. Т. Мельников – Симферополь : Таврия, 1988. –271 c.;

Хропач О. М. Джерело знань : [іст. нарис про Херсон. обл. універс. наук. б-ку ім. О. М. Горького] / О. М. Хропач, О. І. Катушкіна, Н. А. Школьник ; Упр. культури Херсон. обл. держадмін., Херсон. обл. універс. наук. б-ка ім. О. М. Горького. – 2-ге вид., перероб. і допов. / Зелена Л. І., Диба Н. М. – Херсон : ХОУНБГ, 1992. – 47 с.;

Зелена Л. І. «... Барометр розумового життя суспільства» : [до 120-річчя книгозбірні] /Лідія Зелена // Бібл. вісн. – 1993. – № 1–2. – С. 80;

Лянсберг О. Областная библиотека в годы оккупации / О. Лянсберг // Херсон-элита. – 1997. – № 4. – С. 13;

Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека: від минулого століття майбутньому : до 125-лiття заснування : зб. ст. / Упр. культури Херсон. обл. держадмін., Обл. універс. наук. б-ка ім. Олеся Гончара, наук.-метод. від. ; упоряд. Н. Ф. Попова ; ред. Л. І. Зелена. – Херсон : ХОУНБ ім. Олеся Гончара, 1998. – 90 с.;

Зелена Л. І. Моя книгозбірня : шлях від громадської до наукової /Лідія Зелена // Херсонский библиофил : Альманах. – Херсон, 2005. – Вып. 1. – С. 40–46;

Без книги душа не живе : вірші про бібліотеку, бібліотекарів та майстрів слова / Херсон. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гончара, обл. орг. Нац. спілки письменників України ; авт. ідеї Н. І. Коротун ; ред. В. І. Жураківський ; упоряд. Т. Л. Краснолуцька. – Херсон : ХМД, 2007. – 54 с.: іл. – Присвячується 135-річчю ХОУНБ ім. О. Гончара;

Сінкевич І. Ю. До 135-річчя заснування Херсонської громадської бібліотеки, 165-річчя від дня народження М. Є. Беккера, 140-річчя від дня народження В. К. Шенфінкель / Ірина Сінкевич // Південний архів. – Херсон, 2007. – Вип. 25. – С. 192–202;

Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара, 1872–2007 [Образотворчий матеріал] : [к-т з 21 кольор. листівки]. – Херсон : [Б. в.], 2007. – 1 обкл. (21 окремий арк.) с. : кольор. іл.;

Літопис Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара, 1871–1927 / Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара; уклад. Л. І. Зелена – Херсон : ХОУНБГ, 2008. – Бібліогр.: с. 68–71. – 76 с.;

Херсонська Центральна Державна бібліотека. Звіт Херсонської Центральної Державної бібліотеки та її філій за 1926–27 рік [Текст] / передм. В. Ш. – Херсон : [ХОУНБГ], [2010]. – 13 арк., [19] арк. табл. с.;

Літературна перлина Херсонщини [Електронний ресурс] : (до 140-річчя ХОУНБ ім. Олеся Гончара) : матеріали докум. вист. з фондів Держ. арх. Херсон. обл., 27 берез. 2012 р. / Держ. арх. Херсон. обл., Херсон. обл. універс. наук. б-ка ім. Олеся Гончара. – Електр. текст. дан. (63 файла : 72,3 Мб). – Херсон : ХОУНБ ім. Олеся Гончара, 2012. – 1 ел. опт. диск;

Коротун Н. Проста формула успіху бібліотеки: роздуми директора / Н. Коротун // Бібл. планета. – 2015. – № 4 (№ 70). – С. 20–21;

Сак О. «На пользу умственного преуспеяния...» : кн. коллекции отд. редких и ценных изд. / Ольга Сак // Библ. дело. – 2015. – № 7. – С. 33-43;

«... На користь розумового процвітання...» : нариси за док. з фонду рідкісних і цінних вид. / ХОУНБ ім. Олеся Гончара ; авт.-уклад. О. Г. Сак ; відп. ред. Л. І. Зелена. – Херсон, 2016. – 165 [4] с.;

Сватула Т. Сучасна бібліотека – європейський рівень обслуговування (портфоліо Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара) / Т. Сватула  // Бібл. планета. – 2015. – № 1 (№ 67). – С. 6–8;

Шестакова О. Робота з фахівцями – пріоритетний напрям діяльності наукової бібліотеки / О. Шестакова // Бібл. планета. – 2016. – № 2. – С. 17–19; Бібл. форум : історія, теорія і практика. – 2016. – № 2. – С. 25–28.

Бородіна Г. Херсонська ОУНБ ім. О. Гончара – важливий інформаційний та культурний центр Півдня України : до 145-річчя книгозбірні / Г. Бородіна, Л. Руденко // Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Cтан та перспективи розвитку культурологічної науки в Україні»: зб. тез доповідей (І част.). – Миколаїв : ВП «Миколаївська філія КНУКіМ», 2017. – С. 23–27;

Сватула Т. 145 років служіння громаді / Т. Сватула  // Бібліотечна планета. – 2017. – № 4. – С. 29–33.

 

————————————————

Інтернет-проект до 145-річчя заснування КЗ «Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара» ХОР «Ювілей моєї бібліотеки»
Сватула Тетяна Леонідівна
Статтю створено : 31.10.2019
Останній раз редаговано : 11.11.2020

Джерело: Українська бібліотечна енциклопедія

 

Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара

imageХерсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара – головний заклад у сфері бібліотечно-інформаційного обслуговування населення області, інформаційний, культурно-просвітницький, освітній, науково-методичний та координаційний центр для бібліотек різних видів і форм власності, головне книгосховище та депозитарій краєзнавчої літератури Херсонщини, регіональний центр бібліотечного краєзнавства, одна з перших загальнодоступних книгозбірень в Україні. Повне офіційне найменування – Комунальний заклад «Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара» Херсонської обласної ради.

Заснована 1872 р. як громадська книгозбірня. Створена завдяки ініціативі і зусиллями прогресивної інтелігенції міста. Ідею започаткування загальнодоступної бібліотеки в Херсоні висунув Григорій Ге, брат відомого художника Миколи Ге. Ідею підтримали члени місцевого гуртка, що об’єднував діячів просвітницького руху, представників міської влади, серед яких був і херсонський губернатор, генерал-майор С. Старинкевич (1820–1902), впливових містян. Колективно вироблений доволі демократичний статут закладу був затверджений Міністерством внутрішніх справ Російської імперії в січні 1872 р. з формулюванням: «бібліотека засновується з метою надання жителям м. Херсона і його околиць якнайбільшого полегшення у справі самоосвіти». 26 березня 1872 р. на перших загальних зборах засновників закладу було обрано дирекцію бібліотеки (К. Банова (Змунчило), Г. Бернатович, Г. Ге, Н. Каверін, М. Кузнєцова (Гогоцька), Є. Моравська), яка, у свою чергу, з-посеред членів обрала директора-розпорядника, між рештою осіб обов’язки були розподілені згідно з дорученими конкретними ділянками діяльності.

Для мешканців міста Херсонська громадська бібліотека уперше відкрилась 18 червня 1872 р. Завдяки енергійності й цілеспрямованості засновників заклад успішно розвивався. Прогресивно налаштовані заможні містяни надали бібліотеці в тимчасове користування книжки, журнали, зробили грошові внески.

Перші п’ять років бібліотека займала приміщення в будинку Дворянського зібрання у центрі міста, на розі вулиць Потьомкінської і Старообрядницької. Користування нею було платним: протягом року – 5 руб.,  6 місяців – 3 руб., місяця – 30 коп. За користування книжками у читальній залі гроші не стягувалися. З 1874 р. бібліотека частково субсидувалася міською управою, згодом сума коштів збільшувалась (у 1891–1893 рр. – по 500 руб. щороку; у 1894–1897 рр. – по 1000 руб.). У 1879 р. було видруковано перший каталог фонду бібліотеки (систематичний).

У 1890 р. розпочався новий етап у діяльності бібліотеки. Було впорядковано облік її фонду, запроваджено ведення основних статистичних показників, реєстрацію читачів, уперше зосереджено увагу на комплектуванні фонду науковими виданнями. Також були укладені й надруковані оновлені каталоги на всі розділи фонду.

Наступного року відбулося зниження плати за користування абонементом для незаможних верств населення, що призвело до зростання кількості відвідувачів і популярності бібліотеки. Видали друком додатковий каталог на книжки, що надійшли до бібліотечного фонду протягом 1888–1891 рр. Громадськість активніше брала участь у літературно-музичних вечорах та інших заходах, які влаштовувала бібліотека. Того ж року до 100-річчя від дня смерті князя Г. Потьомкіна було вирішено створити при бібліотеці окремий, названий його іменем, відділ літератури про край, а також предметних пам’яток місцевої старовини.

З розвитком бібліотеки зростали обсяги її фондів, збільшувалася кількість читачів, тому постало питання про будівництво для неї власного приміщення. Кошти на нову будівлю збирали майже 15 років. Коли завдяки пожертвам благодійників і підтримці місцевої влади потрібна сума була зрештою зібрана, у серпні 1896 р. розпочалось спорудження окремого будинку для бібліотеки. imageВосени наступного року бібліотека перемістилася до новозбудованого власного приміщення на колишній Старообрядовій площі (нині – вул. Торгова), зведеного за проєктом одеського архітектора М. Толвінського (1857–1924), який, своєю чергою, скористався розробками зодчого Ф. Гонсіоровського. Це приміщення було розраховане на 50 тис. томів і 75 читацьких місць. У ньому бібліотека функціонувала 90 років. Споруда на той час була чи не найвизначнішою в забудові середмістя Херсона. Нині її визнано пам’яткою архітектури 19 ст. національного значення (охоронний № 1625). Будівля перебувала у власності міста.

Перші 25 років існування бібліотеки – час активного формування її книжкових багатств. Фонд поповнювався подарунками від приватних осіб, різних установ і закладів, зокрема від книгозбірень Одеси, Миколаєва, Полтави, Харкова, Севастополя, Катеринослава (нині – м. Дніпро), Кам’янця-Подільського, Санкт-Петербурга та ін. Майже всі міністерства, Петербурзька Академія наук, більшість наукових товариств надсилати бібліотеці свої видання безкоштовно. Репертуар отримуваних нею періодичних видань був широким і багатобічним. Особливо ретельно збирався фонд місцевих видань. У місті, де не було ще жодного закладу вищої освіти, поступово сформувалося громадське книгосховище, яке, як встановила дослідниця Л. Зелена, за складом своїх фондів посідало сьоме місце в імперії, а за книговидачею – друге, поступаючись лише Харківській громадській бібліотеці (нині – Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка).

На околицях міста – у військовому форштадті, передмісті Забалка, а пізніше і в інших його районах на рубежі 19–20 ст. діяли філії Херсонської громадської бібліотеки. У 1902 р. в читальні головного (центрального) корпусу бібліотеки на Старообрядовій площі було зареєстровано 44 тис. відвідувань, щоденна відвідуваність сягла показника в 225 осіб.

Своїм успішним розвитком з 1890-х рр. бібліотека багато в чому завдячувала активній діяльності В. Шенфінкель (1867–1928), яка очолювала заклад понад 30 років. Помітним в історії книгозбірні був і внесок заступника міського голови у 1884–1893 рр, міського голови у 1901–1909 рр., бібліографа-аматора члена дирекції бібліотеки з 1891 р. М. Беккера (1842–1909), який до останніх днів життя брав активну участь в управлінні закладом, подарував бібліотеці чимало книжок зі свого приватного зібрання.

Активними читачами і друзями бібліотеки того часу були такі відомі у майбутньому особистості як  письменник Б. Лавреньов, народний артист СРСР Ю. Шумський, академік АН СРСР Є. Тарле, зоолог і письменник О. Браунер, ботанік, професор, член-кореспондент Польської АН з 1932 р. Й. Пачоський, історик, етнограф, краєзнавець Л. Падалка, український громадський діяч, економіст, теоретик кооперативного руху, член УЦР Т. Осадчий, а також знані місцеві діячі – археолог і краєзнавець В. Гошкевич, медики М. Тезяков, М. Гошкевич і П. Кудрявцев,  С. і Є. Гозанови та багато ін.

Після революційних і воєнних подій 1917–1921-х рр. потреби читачів та напрями діяльності бібліотеки зазнали суттєвих змін. У січні 1923 р. заклад було реорганізовано в Херсонську центральну міську бібліотеку, її утримання переведено на державний бюджет. Також було скасовано плату за користування книжками. Починаючи з 1924 р., до бібліотеки в одному примірнику стали надходити всі видання, що друкувалися на території тогочасної УСРР.

На час проведення Першого Всеукраїнського з’їзду бібліотечних робітників (1926) Херсонська центральна міська бібліотека була однією з-поміж п’яти найбільших бібліотек України. Вона виконувала функції міжокругової і центральноокругової книгозбірні, організаційно-методичного центру для інших бібліотек Півдня УСРР. При закладі працював бібліотечний колектор, активізувалася бібліографічна діяльність, було створено довідково-бібліографічний відділ. З 1938 р. бібліотека стала базою постійних тримісячних курсів з підготовки бібліотечних кадрів не тільки для Херсонщини, а й Миколаївської та, згодом, Запорізької областей.

У 1936 р. у зв’язку із загальнодержавними заходами з увічненням пам’яті О. М. Горького Херсонській центральній міській бібліотеці було присвоєно ім’я письменника.

Напередодні Другої світової війни бібліотека посідала одне з провідних місць в УРСР за основними показниками діяльності. Обсяг її книжкового фонду становив понад 300 тис. томів. Послугами бібліотеки користувалися майже 10  тис. читачів.

У період нацистської окупації Херсона в 1941–1944 рр. бібліотека певний час діяла, проте згодом її фонд і майно істотно постраждали унаслідок пограбувань окупантами. Було втрачено понад 215  тис. книжок (2/3 сукупного фонду), загалом завдано збитків на 740 тис. руб. (за тогочасними обчисленнями).

Після звільнення міста від окупантів (13 березня 1944 р.) вже через місяць розпочалася робота з відновлення книгозбірні. Літературу надсилали найбільші бібліотеки країни та Держфонд СРСР. З вересня того ж року почали надходити нові книжки, у тому числі й обов’язковий примірник видань.

З утворенням Херсонської області в жовтні 1944 р. бібліотеку було реорганізовано в обласну. Коло її функцій розширилось, відповідно, у структурі книгозбірні було започатковано нові підрозділи: методичний відділ, пересувний фонд, сектор літератури іноземними мовами, МБА і заочний абонемент.

У повоєнний період у бібліотеці значно зросла кількість читачів, збільшився та якісно змінився її фонд. У 1938–1941 та 1944–1949 рр. бібліотекою керувала О. Пошва.

Статус та структура книгозбірні періодично зазнавали змін: у 1966 р. Херсонська обласна бібліотека стала державною науковою бібліотекою універсального профілю, у 1984-му – обласною універсальною науковою.

У 1957–1986 рр. в бібліотеці існував окремий фонд патентів, який згодом в кількості 665 тис. пр. передано Херсонському центру науково-технічної інформації.

 imageНа початку 1987 р. ОУНБ перемістилася в нове приміщення, збудоване за індивідуальним проєктом у мальовничому місці на березі Дніпра. Загальна площа бібліотеки становить 12 075 м2. Книгосховище розраховане на  1 млн 200 тис. од. зберігання. Обслуговування користувачів здійснюється в 11 галузевих та спеціалізованих читальних залах (917 місць); до їхніх послуг також актова зала на 225 місць. У разі потреби під виставкові зали передбачена трансформація приміщень деяких відділів бібліотеки, коридорів, а також площ підвалу.

У 1987 р. за наказом Міністерства культури СРСР Херсонська ОУНБ, з-поміж 13 кращих книгозбірень країни, була визначена як база з питань вивчення можливостей щодо розширення номенклатури платних бібліотечних послуг, що надаються населенню, і стала учасником експерименту та базою професійного навчання бібліотечних працівників з цього питання. Протягом наступних двох років в ОУНБ було апробовано майже 30 видів додаткових бібліотечних послуг.

У 1990-ті роки діяльність бібліотеки позначилася багатьма починаннями. У книгозбірні, одній із перших в Україні, було впроваджено автоматизовані бібліотечні технології. Заклад став навчальною базою для бібліотек мережі Міністерства культури України з питань комп’ютеризації. Тоді ж колектив ОУНБ почав активно працювати над створенням власного  електронного каталогу.

У 1996 р. Херсонській ОУНБ присвоєно ім’я видатного письменника Олеся Гончара.

Одним із пріоритетних напрямів роботи ОУНБ у 1990-х роках стала проєктна діяльність, що сприяла залученню позабюджетних джерел фінансування, надала додаткові можливості для зростання обсягів інформаційних та матеріальних ресурсів. Так, завдяки проєктам Посольства США в Україні «Інтернет для читачів публічних бібліотек» у бібліотеці створено інтернет-центр з безкоштовним доступом та відкрито інформаційно-ресурсний центр «Вікно в Америку»; завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження» – Регіональний інформаційний центр та Регіональний інформаційний портал «АртКавун». На основі партнерства з Посольством Норвегії в Україні на базі бібліотеки відкрито Центр екологічної інформації. Співробітництво з міжнародними та вітчизняними громадськими організаціями сприяло створенню Центру європейської інформації, Канадсько-українського бібліотечного центру, Центру обслуговування людей з особливими потребами та Навчального регіонального центру, які успішно працюють і нині.

Згідно з рішенням XVII сесії обласної ради VII скликання до Херсонської ОУНБ імені Олеся Гончара у 2018 р. було приєднано обласну наукову медичну бібліотеку, відповідно змінено структуру ОУНБ і у жовтні того ж року створено новий підрозділ – відділ документів з медичних наук зі штатом 5 працівників. До цього відділу переміщено фонд колишньої медичної книгозбірні.

У сучасній структурі бібліотеки діють 17 підрозділів: відділи, що займаються безпосереднім обслуговуванням користувачів (абонемента, обслуговування користувачів, мистецтва, краєзнавства, документів іноземними мовами, рідкісних і цінних видань, документів з медичних наук, наукової інформації і бібліографії, інтернет-центр, Регіональний інформаційний центр, сектор обліку користувачів) та відділи, які забезпечують виробничі та технологічні процеси.

До послуг користувачів студія звукозапису, лінгафонний кабінет, безкоштовний wi-fi. Фахівці бібліотеки на замовлення користувачів надають різноманітні консультації, послуги з ксерокопіювання, сканування та запису інформації на електронні носії. Враховуючи сучасні вимоги до бібліотечного простору, у закладі створено комфортні умови для відвідувачів (облаштовано зону релаксації та майданчик мейкерспейс у відділі обслуговування, зону відпочинку у відділі абонемента, велосипедний паркінг та ін.). Для наймолодших читачів працює бібліосалон «Казковий диванчик», де батьки можуть залишити дитину під наглядом бібліотекаря. На замовлення шкіл, дитячих таборів у бібліосалоні організовують театралізовано-розважальні заходи.

До послуг користувачів ОУНБ також: літературне об’єднання «Кулішева криниця», літературна вітальня, клуби за інтересами «Ліра», «КОМ», «Free Time», «Свіжий погляд», «Парус надії», «Елінг», «Дивослово», «Кліо», «Кобзар», «Talk club», «Ракурс», «Легко вивчати таку складну німецьку», музейна кімната «Гончарівська вітальня», артлабораторія «Українська хата талантами багата» та ін. Успішно реалізовується проєкт «Безкоштовні курси української мови». Проводяться екскурсії бібліотекою, програмою яких передбачено ознайомлення з унікальними книжками з фондів ОУНБ.

Кількість користувачів у бібліотеці (за ЄРК) станом на 01.01.2019 р. становила понад 12 тис. осіб, відділами обслужено 39 725 осіб. ОУНБ має власний вебсайт (http://lib.kherson.ua/), який у 2011 р. був визнаний переможцем у Всеукраїнському конкурсі бібліотечних інтернет-сайтів, організованому УБА, а також три спеціальні сайти («Центр екологічної інформації» – спільний проєкт з Посольством Королівства Норвегії в Україні  http://eco.ks.ua/; ArtКавун http://artkavun.kherson.ua/; Відділ документів з медичних наук Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара  http://khonmb.org.ua). Вони уможливлюють ефективне обслуговування як фізичних, так і віртуальних користувачів. У 2004 р. започатковано «Віртуальну довідкову службу». Згодом були реалізовані тематичні інтернет-проєкти «Краєзнавство Таврії», «Музей книги», «Віртуальний бібліограф», «Мистецький хайвей», «Методист online» тощо. До цих чотирьох сайтів ОУНБ у 2018 р. зафіксовано 698 018 звернень. Бібліотека веде 12 блогів, широко представлена в соціальних мережах (Фейсбук, Твітер, Гугл+, Інстаграм, Ютуб).

Херсонська ОУНБ стала визнаним комунікаційним майданчиком для інтелектуального розвитку та культурного дозвілля населення Херсонщини. Більшість успішних бібліотечних проєктів орієнтовані на потреби місцевої громади: «Уїкенд в Гончарівці», «Територія цікавих зустрічей», «Арт-підвал», «Виїзний абонемент», «З Україною в серці», «Шлях до успіху», «Зачаровані діти в дружньому просторі бібліотеки», «На радіопросторах Херсонщини», проєкт екскурсій нового покоління «Міфи та бувальщини міста "Річкової зірки"», регіональний фестиваль «TAW – Таврійський тиждень мистецтв/Zабалка», фотопроєкт «Photo Stream». Для комплексного інформаційного забезпечення мешканців прикордонних районів Херсонщини та громадян, що мешкають на окупованій території, достовірною, оперативною та соціально важливою інформацією, започатковано проєкт «Територія єдності».

image
Святкуємо Всеукраїнський день бібліотек
image
Інсталяція людина і читання
image
Регіональний фестиваль Бібліотечна палітра херсонщини
image
Сеанс каністерапії

На залучення членів громади до читання спрямовано чимало проєктів та акцій 2016–2018 рр. («Велике читання Великої людини», «Херсон, читай!», «Полювання за книгою», «Сім’я в інтер’єрі бібліотеки» та ін.).

Реалізація проєкту «Бібліотека: зміни… реалії… майбутнє» принесла Херсонській ОУНБ перемогу у Всеукраїнському конкурсі УБА на здобуття звання «Бібліотека року 2015».

У програмах соціокультурної діяльності Херсонської ОУНБ – зустрічі з сучасними українськими письменниками, бібліотечні посиденьки, флешмоби, майстеркласи, квести, токшоу, артпаті, презентації, засідання англійського розмовного клубу, літні програми відпочинку дітей, перегляди фільмів міжнародного мандрівного фестивалю документального кіно про права людини DocudaysUA, художньо-мистецькі виставки і т. ін. За ініціативою користувачів бібліотеки організовані онлайновий конкурс «Якби я був губернатором», щомісячні засідання «Муніципальної лабораторії ідей», тижні фінансової грамотності, бодіарт для майбутніх мам. Зокрема, протягом 2018 р. відбулося 820 соціокультурних заходів (у т. ч. 48 виїзних) та 79 заходів за програмою «Літо в бібліотеці».

Фонд ОУНБ – універсальний за змістом, містить документи 45 мовами світу: книги, періодичні та інформаційні видання, ноти, видання матеріалів образотворчого характеру, грамплатівки, компакт-диски, діафільми, слайди, кіно- та відеофільми. Зберігаються також рукописи, мікрофільми, дискети та СD-ROMи. Сукупний обсяг фонду станом на 01.01.2019 р. – 982 409 пр., у т. ч.: 245 250 періодичних видань; 2 095 документів на електронних носіях; 73 052 документів іноземними мовами. Щороку до фондів ОУНБ надходить до 40 тис. нових документів. Пріоритетом у комплектуванні, як і сто років тому, є збирання з максимальною повнотою, зберігання та популяризація документів краєзнавчого змісту.

image
Музей книги ХОУНБ ім. О.Гончара
Фонд рідкісних і цінних видань, яким опікується спеціальний відділ, що створений у 1994 р., налічує понад 24 тис. пр. – книжок, брошур, образотворчих, нотних видань, а також значний за обсягом масив періодики. Найціннішою є колекція стародруків, що містить книжки, видані протягом  1738–1830 рр. Найбільш численною складовою фонду відділу є друки 19 – початку 20 ст., серед яких прижиттєві видання видатних митців слова, відомих політичних діячів, істориків, науковців, взірці поліграфічного мистецтва тощо. Постійно поповнюються зібрання книжок з автографами, екслібрисами, колекція мініатюрних та малоформатних видань. Не менш цінними в бібліотечному фонді є україномовні та краєзнавчі видання 19 – початку 20 ст., книги, видані під час Другої світової війни, приватні колекції зібрань творів друку, рукописні матеріали тощо.

У довідково-пошуковому апараті бібліотеки – система традиційних каталогів і картотек (генеральний і читацький абеткові та систематичний каталоги, систематична картотека статей) та електронний каталог, обсяг якого на початок 2019 р. становить 1 006 944 записів.

У локальну бібліотечну мережу бібліотеки станом на 01.01.2019 р. об’єднано 175 комп’ютерів, із них 116 – з доступом до інтернету. Упровадження АБІС ІРБІС дало змогу автоматизувати процеси каталогізування та систематизування документів, реєстрації та обліку користувачів, сприяло створенню електронних баз даних.

Наукова діяльність Херсонської ОУНБ здійснюється шляхом організації регіональних досліджень, участі в міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, підготовки та видання наукових, аналітичних та бібліографічних праць. Основними дослідницькими напрямами є книгознавчі та історико-бібліографічні дослідження фонду рідкісних і цінних видань, історії ОУНБ та бібліотечної справи на Херсонщині, видавничий проєкт «Історія херсонських книгарень XIX–XX ст.».

Науково-методичне забезпечення діяльності бібліотек області провадиться за такими напрямами: аналітична та консультативна робота, допомога в проєктній діяльності, сприяння професійному зростанню бібліотечного персоналу. Здійснюється щорічний аналіз діяльності бібліотек Херсонщини, який подається у статистичному збірнику «Основні показники діяльності бібліотек Херсонської області за….. рік». Проведено паспортизацію бібліотек Херсонщини (2008, 2015). Організовуються тренінги, виїзні сесії, конференції для директорів централізованих бібліотечних систем та завідувачів районних бібліотек, обласні форуми молодих бібліотекарів, вебінари різноманітного спрямування. Проводилися конкурси сільських бібліотекарів (2003–2009), фестивалі «Бібліотечна палітра Херсонщини»(2010–2016). Серед інших професійних конкурсів – «Згуртовуємо місцеві громади» та «Лідер бібліотечної інноватики» (2013), «Кращий електронний ресурc» та «Краще інформаційно-рекламне видання малої форми» (2014), «Бібліотеки і бібліотекарі в соціальних мережах» та проєкт «Поети Херсонщини. Читаємо разом» (2015), «З любов’ю до України» (на кращий сценарій патріотичного спрямування; 2016), «Кращий електронний плакат – мотиватор читання», на кращу дослідницьку роботу «Історія бібліотек Херсонщини» (2017), на кращу еколого-орієнтовну просвітницьку діяльність бібліотек за напрямом «ресурсозбереження», на кращий вебквест для молоді (2018), на кращий проєкт «Бібліотека – освітній простір» (2019).  Бібліотечним фахівцям адресовані видання ОУНБ: дайджест «Бібліотечні акценти», електронний вісник інновацій «Запозич у професіонала».

image
Видання бібліотеки
Фахівці бібліотеки продукують бібліографічні науково-допоміжні, рекомендаційні, біобібліографічні та персональні посібники, більшість із яких представлені на сайті бібліотеки в розділі «Наші видання». З 1959 р. виходить бібліографічний покажчик «Література про Херсонську область», з 1973 р. – «Знаменні і пам’ятні дати Херсонщини на …рік», з 1995 р. –  серія бібліографічних покажчиків «Джерела нашої духовності».

Серед кращих видань ОУНБ 2002–2018 рр. – науково-допоміжний бібліографічний покажчик «Церква на Херсонщині: історія та сучасність» (2002), каталог мініатюр «Дивосвіт мініатюрного друкарства» (2002), бібліографічний огляд і покажчик змісту «Пам’ятні книжки Херсонської губернії» (2004), «Літопис Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара. 1871–1927» (2008), каталог-покажчик місцевого друку «Видано в Херсоні. 1842–1942» (2009), каталог «Місцеві газети у фондах Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара, 1865–2009» (2012), науково-допоміжний бібліографічний покажчик «Нації і народності Херсонщини: минуле і сьогодення» (2012), серія біографічних нарисів та бібліографічних покажчиків «Сергей Сильванский – от Херсона до Москвы» (2010), «Юморист жесточайший эпохи…» – Василий Фёдоров (1895–1959)» (2011), «Изменчивая муза Владимира Винкерта»(2013). «Періодичні видання ХІХ – першої чверті ХХ століття у фондах Херсонської ОУНБ» (2 випуски; 2008, 2014), біобібліографічний покажчик «Микола Братан: "Я зроду – віть сільського люду…."», анотований бібліографічний каталог «Книга Херсонщини» (2007–2018), нариси за документами фонду відділу рідкісних та цінних видань « ... На користь розумового процвітання... » (2016), каталог-покажчик місцевих видань 1842–1991рр. «Надруковано в Херсоні» (2018). Видання бібліотеки регулярно визнаються переможцями Регіонального конкурсу на краще методичне та бібліографічне видання публічних бібліотек Півдня України, який з 2009 р. організовує Одеська національна наукова бібліотека.

Одним із пріоритетних напрямів забезпечення розвитку ОУНБ є фандрейзинг. Започаткована 2002 р. доброчинна акція «Меценат року» дає змогу поліпшувати матеріально-технічне забезпечення та комплектування бібліотечного фонду, створювати комфортні умови для обслуговування користувачів та вирішувати  інші проблеми. При ОУНБ успішно працює піклувальна рада, ефективна співпраця з якою забезпечила бібліотеці членство в Херсонській торгово-промисловій палаті та Торгово-промисловій палаті України (з 2006 р.).

У штаті закладу станом на 01.01.2019 р. – 156 осіб. Бібліотечних працівників – 95, з них 86 мають вищу освіту, у. т. ч. 43 – бібліотечну, 9 –фахову передвищу. Третина співробітників мають стаж бібліотечної роботи  понад 20 років, 30% – молодь до 35 років. Провадиться робота з формування резерву на заміщення керівних посад, діє система підвищення кваліфікації, стимулюється отримання другої вищої освіти. Організовуються щорічні конкурси на кращий відділ та кращого бібліотекаря. П’ятеро працівників бібліотеки у різний час отримали звання «Заслужений працівник культури України»: Л. Зелена, Н. Коротун, Л. Неділько, Є. Подольський, Т. Сватула. Генеральний директор Н. Коротун – повний кавалер ордена княгині Ольги. Багато працівників нагороджені почесними грамотами Міністерства культури України, грамотами та подяками державних та громадських організацій. Успішна діяльність Херсонської ОУНБ відзначена Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2007).

Значний внесок у розвиток бібліотеки та в організацію бібліотечної справи в області зробили своєю працею Р. Глаз, В. Єфімов, М. Зайцева, Л. Зелена, О. Катушкіна, Р. Кучеренко, Є. Подольський, О. Хропач (згодом – відомий бібліотекознавець, канд. пед. наук, доцент ХДІК, нині – Харківська державна академія культури), Н. Школьник.

Адреса бібліотеки:  м. Херсон, вул. Героїв Крут (Дніпропетровська), 2

е-mail: library@tlc.kherson.ua

сайт: https://lib.kherson.ua/

https://www.facebook.com/khersonlibrary

https://twitter.com/Kherson_lib

https://www.youtube.com/channel/UCdlmxfRtLQWOEwuVKHW6F6w

https://www.instagram.com/bibliotekagonchara/

Центр для користувачів з особливими потребами

https://lib.kherson.ua/cop.htm

Інформаційно-ресурсний центр «Вікно в Америку» ім. Джона Поль Джонса

https://for.lib.kherson.ua/

Краєзнавство Таврії

https://krai.lib.kherson.ua/

Музей книги

https://museum.lib.kherson.ua/

Мистецький хайвей

https://art.lib.kherson.ua/

Херсонський портал АртКавун

http://artkavun.kherson.ua/

Віртуальний бібліограф

https://lib.kherson.ua/litsmak.htm

Методист on-line

https://nmo.lib.kherson.ua/

Літературні смаколики

https://lib.kherson.ua/litsmak.htm

Олесь Гончар. Щоденники

https://www.facebook.com/honcharblog/

 

 
Зображення

image
Таврійський тиждень мистецтв
image
Радіодиктант національної єдності
image
Крос на книгобайку
image
Свято з нагоди 100-річчя від дня народження Олеся Гончара

 
Джерела

Про нагородження Херсонської обласної бібліотеки ім. О. М. Горького Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР : Указ Президії Верховної Ради Української РСР // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1972. – № 28. – С. 262;

Про увічнення пам'яті Олеся Гончара : [у т. ч. про присвоєння імені письменника б-ці] : Постанова Кабінету Міністрів України // Постанови та розпорядж. Кабміну України. – 1997. – 7 лют. – 17 берез. – С. 46–47; Держ. вісн. України. – 1997. – № 3. – С. 219; Літ. Україна. – 1997. – 27 лют. – С. 1;

Херсонская общественная библиотека (1872–1912): (К 40-летию существования). – Херсон: Паровая типо-лит. преемн. О.Д.Ходушиной, 1912. – 36 с. – Із змісту: Беккер М. Е. Краткий исторический обзор деятельности Херсонской общественной библиотеки за двадцать пять лет ее существования (1872-1897). – 2-е изд. – С. 1–15; Осинский Л. Г. Обзор деятельности библиотеки за 15 лет ее существования (1897–1912). – С. 17–24. – Прил.: Беккер М.Е. Речь, произнесенная по случаю освящения здания Херсонской общественной библиотеки и 25-тилетия ее существования 21 дек. 1897 г. – С. 25–31; Беккер М. Е. Речь, произнесенная по случаю 30-тилетия существования Херсонской общественной библиотеки 21 дек. 1902 г. – С. 32–36;

Пошва А. Е. Воспоминания о работе моей в Херсонской библиотеке им. Горького А.М. – [Измаил], 1972. – 57 с. – Рукопис;

Хропач О. «Перша академія» Херсона: до 100-річчя обл. б-ки ім. О. М. Горького / Олександр Хропач //Ленін. прапор. – 1972. – 15 черв.;

Культурное строительство на Херсонщине, 1921–1987 : сб. док. и материалов / Партийный архив Херсонского обкома Компартии Украины; сост. Л. В. Виноградова, редкол. : А. Т. Мельников – Симферополь : Таврия, 1988. –271 c.;

Хропач О. М. Джерело знань : [іст. нарис про Херсон. обл. універс. наук. б-ку ім. О. М. Горького] / О. М. Хропач, О. І. Катушкіна, Н. А. Школьник ; Упр. культури Херсон. обл. держадмін., Херсон. обл. універс. наук. б-ка ім. О. М. Горького. – 2-ге вид., перероб. і допов. / Зелена Л. І., Диба Н. М. – Херсон : ХОУНБГ, 1992. – 47 с.;

Зелена Л. І. «... Барометр розумового життя суспільства» : [до 120-річчя книгозбірні] /Лідія Зелена // Бібл. вісн. – 1993. – № 1–2. – С. 80;

Лянсберг О. Областная библиотека в годы оккупации / О. Лянсберг // Херсон-элита. – 1997. – № 4. – С. 13;

Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека: від минулого століття майбутньому : до 125-лiття заснування : зб. ст. / Упр. культури Херсон. обл. держадмін., Обл. універс. наук. б-ка ім. Олеся Гончара, наук.-метод. від. ; упоряд. Н. Ф. Попова ; ред. Л. І. Зелена. – Херсон : ХОУНБ ім. Олеся Гончара, 1998. – 90 с.;

Зелена Л. І. Моя книгозбірня : шлях від громадської до наукової /Лідія Зелена // Херсонский библиофил : Альманах. – Херсон, 2005. – Вып. 1. – С. 40–46;

Без книги душа не живе : вірші про бібліотеку, бібліотекарів та майстрів слова / Херсон. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гончара, обл. орг. Нац. спілки письменників України ; авт. ідеї Н. І. Коротун ; ред. В. І. Жураківський ; упоряд. Т. Л. Краснолуцька. – Херсон : ХМД, 2007. – 54 с.: іл. – Присвячується 135-річчю ХОУНБ ім. О. Гончара;

Сінкевич І. Ю. До 135-річчя заснування Херсонської громадської бібліотеки, 165-річчя від дня народження М. Є. Беккера, 140-річчя від дня народження В. К. Шенфінкель / Ірина Сінкевич // Південний архів. – Херсон, 2007. – Вип. 25. – С. 192–202;

Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара, 1872–2007 [Образотворчий матеріал] : [к-т з 21 кольор. листівки]. – Херсон : [Б. в.], 2007. – 1 обкл. (21 окремий арк.) с. : кольор. іл.;

Літопис Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара, 1871–1927 / Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара; уклад. Л. І. Зелена – Херсон : ХОУНБГ, 2008. – Бібліогр.: с. 68–71. – 76 с.;

Херсонська Центральна Державна бібліотека. Звіт Херсонської Центральної Державної бібліотеки та її філій за 1926–27 рік [Текст] / передм. В. Ш. – Херсон : [ХОУНБГ], [2010]. – 13 арк., [19] арк. табл. с.;

Літературна перлина Херсонщини [Електронний ресурс] : (до 140-річчя ХОУНБ ім. Олеся Гончара) : матеріали докум. вист. з фондів Держ. арх. Херсон. обл., 27 берез. 2012 р. / Держ. арх. Херсон. обл., Херсон. обл. універс. наук. б-ка ім. Олеся Гончара. – Електр. текст. дан. (63 файла : 72,3 Мб). – Херсон : ХОУНБ ім. Олеся Гончара, 2012. – 1 ел. опт. диск;

Коротун Н. Проста формула успіху бібліотеки: роздуми директора / Н. Коротун // Бібл. планета. – 2015. – № 4 (№ 70). – С. 20–21;

Сак О. «На пользу умственного преуспеяния...» : кн. коллекции отд. редких и ценных изд. / Ольга Сак // Библ. дело. – 2015. – № 7. – С. 33-43;

«... На користь розумового процвітання...» : нариси за док. з фонду рідкісних і цінних вид. / ХОУНБ ім. Олеся Гончара ; авт.-уклад. О. Г. Сак ; відп. ред. Л. І. Зелена. – Херсон, 2016. – 165 [4] с.;

Сватула Т. Сучасна бібліотека – європейський рівень обслуговування (портфоліо Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара) / Т. Сватула  // Бібл. планета. – 2015. – № 1 (№ 67). – С. 6–8;

Шестакова О. Робота з фахівцями – пріоритетний напрям діяльності наукової бібліотеки / О. Шестакова // Бібл. планета. – 2016. – № 2. – С. 17–19; Бібл. форум : історія, теорія і практика. – 2016. – № 2. – С. 25–28.

Бородіна Г. Херсонська ОУНБ ім. О. Гончара – важливий інформаційний та культурний центр Півдня України : до 145-річчя книгозбірні / Г. Бородіна, Л. Руденко // Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Cтан та перспективи розвитку культурологічної науки в Україні»: зб. тез доповідей (І част.). – Миколаїв : ВП «Миколаївська філія КНУКіМ», 2017. – С. 23–27;

Сватула Т. 145 років служіння громаді / Т. Сватула  // Бібліотечна планета. – 2017. – № 4. – С. 29–33.

 

————————————————

Інтернет-проект до 145-річчя заснування КЗ «Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара» ХОР «Ювілей моєї бібліотеки»
Сватула Тетяна Леонідівна
Статтю створено : 31.10.2019
Останній раз редаговано : 11.11.2020

Джерело: Українська бібліотечна енциклопедія

Шенфінкель Віра Костянтинівна

Шенфінкель Віра Костянтинівна [криптоніми: В. К. Ш., В. Ш.; 17.04.1867, м. Херсон – 27.04.1928, там само] – бібліограф, бібліотекознавець, організатор бібліотечної справи на Херсонщині, керівник Херсонської громадської бібліотеки (з січня 1923 р. – Херсонська центральна міська бібліотека, нині – Херсонська ОУНБ імені Олеся Гончара) з 1890 р. до початку 1928 р. (з перервами).

Походила з бідної багатодітної родини земельного орендаря, єврея за походженням, К. Шейнфінкеля (але свої праці підписувала як Шенфінкель). У 1884 р. закінчила сім класів Херсонської громадської жіночої гімназії (іспит за 8-й клас склала в Харкові), потім – Вищі жіночі (Бестужевські) курси у Санкт-Петербурзі. Наприкінці 1889 р. остаточно повернулася до Херсона і майже одразу занурилась у роботу заснованої в 1872 р. Херсонської громадської бібліотеки (була її дійсним членом із 1887 р.). Справами бібліотеки на рубежі 19–20 ст. займалася виборна дирекція. 28 січня 1890 р. В. Шенфінкель було обрано на посаду одного з її членів. Попри неоплачувану роботу на громадських засадах, В. Шенфінкель увесь свій вільний час віддавала бібліотеці, сприяла її розвитку, поповненню фондів, науковому опрацьовуванню статистичних даних щодо вивчення читачів, їхніх інтересів, виконувала й інші роботи, тісно пов’язані з громадськими справами, культурним життям Херсона. Невдовзі вона стала керівником бібліотеки і до кінця свого життя очолювала її.

Досить швидко В. Шенфінкель перетворила бібліотеку на культурний центр міста, навколо якого гуртувалася прогресивна інтелігенція, революційна молодь. Її молодший брат М. Владимиров (Шейнфінкель; 1879–1925) став професійним революціонером, після 1917 р. обіймав високі партійні й урядові посади в Україні, Росії та СРСР, його першим з-посеред партійної еліти поховали у Кремлівській стіні. Саме через таку громадську активність В. Шенфінкель (попри її усвідомлену відстороненість від будь-яких партій і рухів) 9 червня 1907 р. було заарештовано, проте після кількатижневого перебування в губернській в’язниці звільнено за відсутністю доказів.

Продовжувала активну роботу серед читачів. У червні 1908 р. за розпорядженням херсонського губернатора Ф. Бантиша В. Шенфінкель вивели зі складу дирекції бібліотеки й усунули від роботи.

З вересня 1912 р. знову почала працювати в бібліотеці на посаді її завідувача, але в січні 1914-го її вдруге було усунуто від роботи, і лише революційні події 1917 р. дали змогу В. Шенфінкель повернутися до управління бібліотекою. Утім, незважаючи на усунення від справ бібліотеки, В. Шенфінкель не поривала зв’язків із нею і провадила далі свою наукову роботу.

imageВ icтopiю бібліотечної справи Херсонщини й України В. Шенфінкель увійшла передусім як організатор бібліотечного руху, бібліограф, укладач друкованих каталогів бібліотеки та низки бібліографічних покажчиків. У співавторстві з громадським діячем, заступником міського голови (1884–1893), міським головою Херсона (1901–1909), багаторічним членом дирекції бібліотеки, бібліографом-ентузіастом М. Беккером (1842–1909) вона впорядкувала «Систематический каталог Херсонской общественной библиотеки (1872–1896)» (Херсон, 1897). У ньому відображено весь книжковий фонд бібліотеки від часу її заснування до 1896 р. включно (майже 12,5 тис. пр.), а також окремі статті  актуальної проблематики з журналів, які передплачувала книгозбірня. Згодом вийшли з друку три окремі доповнення до основного каталогу (1901, 1905, 1911). Нині каталог, що був визнаний авторитетними бібліографознавцями (І. Корнєйчиком, М. Здобновим, М. Машковою) як один із найґрунтовніших друкованих каталогів такого типу в Російській імперії, є бібліографічною рідкістю і має історико-культурну цінність. Також В. Шенфінкель уклала каталоги книжкових фондів двох філій бібліотеки – воєнно-форштатської та забалківської, у створенні яких брала активну участь.

imageНа пошану видатного діяча Херсона М. Беккера В. Шенфінкель ініціювала створення у Херсонській громадській бібліотеці спеціалізованого відділу його імені, де було зосереджено літературу з питань міського самоврядування та діяльності земства й уклала двотомний «Систематический указатель отдела имени Михаила Евгеньевича Беккера» (1911). Покажчик дістав високі оцінки фахівців у масових і спеціальних виданнях, що висвітлювали проблеми муніципального управління.

imageУ 1891 р. за ініціативою дирекції у Херсонській громадській бібліотеці був утворений т. зв. місцевий відділ ім. князя Потьомкіна для формування спеціалізованого фонду видань краєзнавчого змісту. В. Шенфінкель уклала «Указатель книг и статей отдела имени Кн. Г. А. Потемкина по истории и современному состоянию Новороссийского края» (1913). Завдяки повноті охоплення матеріалу й точності бібліографічних описів цей покажчик є одним з най достовірніших джерел для виявлення літератури про Південь України.

Крім бібліографічної діяльності, багато уваги В. Шенфінкель приділяла і масовій роботі. У роки революції та національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. її основною турботою було збереження фондів бібліотеки, яка стала центром культурно-просвітницької роботи в місті.

Активну участь В. Шенфінкель брала в організації філій Херсонської громадської бібліотеки для обслуговування робітників, що мешкали на околицях міста.

Помітний внесок вона зробила у формування мережі бібліотек на селі: організовувала перші семінари для сільських бібліотекарів (1919) і бібліотечні курси (1920). У травні 1920 р., не полишаючи роботи в бібліотеці, обійняла посаду завідувача бібліотечної секції Херсонської політосвіти. На початку завідування В. Шенфінкель у Херсонському повіті було лише 25 бібліотек,  за її керівництва кількість книгозбірень зросла до 71, а також запрацювали 75 хат-читалень. За свідченнями херсонського книгознавця, мистецтвознавця і бібліофіла С. Сильванського (1893–1937), у 1920-ті рр. вона склала та опублікувала «Азбуку библиотечного дела» для сільських бібліотекарів, організувала т. зв. голосні читальні при профспілках і бібліотеках, бібліотечні семінари на курсах позашкільної освіти та лікнепу, читала лекції з пропаганди книги. За активну й плідну діяльність  В. Шенфінкель у 1922 р. було присвоєно звання «Герой Праці».

 На початку 1923-го  книгозбірню було реорганізовано Херсонську державну центральну міську бібліотеку. Того ж року В. Шенфінкель очолила створену на базі книгозбірні бібліотечну раду, яка займалася керуванням бібліотечною справою в навколишніх селах (з 1923 р.).

У 1924 р. В. Шенфінкель домоглася створення окремої міської бібліотеки для дітей (т. зв. дитячої Центрочитальні, нині – Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки), що стала однією з п’яти перших спеціалізованих книгозбірень для дітей в Україні. У 1925 р. працювала бібліотечним інспектором Херсонської округової політосвіти, надавала організаційну допомогу книгозбірням і хатам-читальням, дбала про фахову підготовку їхніх працівників.

Як один із провідних бібліотечних діячів України В. Шенфінкель брала участь у роботі Першого Всеукраїнського з’їзду бібліотечних робітників (1926) і виступила з доповіддю «Пересувна робота».

Бібліографічна діяльність В. Шенфінкель у 1920-ті рр. була максимально наближена до вирішення нагальних проблем того часу. Вона складала покажчики до журнальних статей із красного письменства, бібліографії і бібліотекознавства, а також створювала ілюстровані плакати-каталоги з різних питань зі списками рекомендованої літератури. Ці роботи (50 плакатів) наприкінці життя В. Шенфінкель було покладено в основу плакатного музею при бібліотеці, створення якого вона ініціювала (музей не зберігся).

Протягом 1890–1908 рр. В. Шенфінкель готувала статистичні відомості до 18 опублікованих щорічних звітів дирекції бібліотеки. Її останньою друкованою працею став «Звіт Херсонської центральної державної бібліотеки за 1926–1927 рік» (1928). Ці звіти стали цінним історичним джерелом, літописом діяльності бібліотеки на рубежі 19–20 ст.
Твори

Друковані каталоги

Систематический каталог Херсонской общественной библиотеки. 1872–1896 : в 2 ч. / [сост. В. Шенфинкель]. – Херсон, 1897–1898.

Ч.1. – Тип. А. С. Розенштейна, 1897. – XII, 348 с.

Ч.2. – Тип. М. И. Ковалева, 1898. – 304, XXXVI с.

Систематический каталог Херсонской общественной библиотеки : 1-е доп. 1897–1901 / [сост. В. Шенфинкель]. – Херсон: Паровая типо-литогр. О. Д. Ходушиной, 1901. – VIII, 282, XX с.

Систематический каталог Херсонской общественной библиотеки : 2-е доп. 1902–1905 / [сост. В. Шенфинкель]. – Херсон : Паровая типо-литогр. О. Д. Ходушиной, 1905. – VI, 404, LIV с.

Систематический каталог Херсонской общественной библиотеки : 3-е доп. 1905–1911 / сост. В. Шенфинкель. – Херсон: Паровая типо-литогр. наследников О. Д. Ходушиной, 1911. – Xерсон, 583 с.

[Систематический каталог Херсонской общественной библиотеки : 4-е доп.] Март 1911–1918. Отд. 6–7 / [сост. В. Шенфинкель]. – Херсон, б. г. – 150 с. – Рукопись.

Систематический каталог Херсонской общественной библиотеки : 4-е доп. 1 марта 1911-1919 г. Отд. 4-5. / [сост. В. Шенфинкель]. – Херсон, 1919. – 160 с. – Рукопись.

Каталог 1-го отделения Херсонской общественной библиотеки. 1899–1900 / [сост. В. Шенфинкель] – Херсон : Паровая типо-литогр. О. Д. Ходушиной, 1901. – 60 с.

Каталог 1-го отделения Херсонской общественной библиотеки. 1899 – 1913. I/VII / [сост. В. Шенфинкель]. – Херсон : Паровая типо-литогр. О. Д. Ходушиной, 1913. – 146, XIV с.

Каталог 2-го отделения Херсонской общественной библиотеки. 1901 – 1903. – Херсон : Паровая типо-литогр. О. Д. Ходушиной, 1904. – 49, [2], VI с.

Каталог 2-го отделения Херсонской общественной библиотеки. 1901–1913. I/VII / [сост. В. Шенфинкель]. – Херсон : Паровая типо-литогр. наследников О. Д. Ходушиной, 1913. – 112, [1], X с.

 

Бібліографічні покажчики

Систематический указатель отдела имени Михаила Евгеньевича Беккера. І отд. По вопросам городского самоуправления (книги и журнальные статьи) / Херсон. обществ. б-ка; сост. В. К. Шенфинкель; предисл. Л. Г. Осинского. – Херсон : Паровая типо-литогр. наследников О. Д. Ходушиной, 1911.

Ч. 1: Деятельность Херсонского Городского самоуправления. – VI, 57 с.

Ч. 2: Городское самоуправление в России и за границей. – 166 с.

Систематический указатель отдела имени Михаила Евгеньевича Беккера. II отд. Литература по земским вопросам (книги и журнальные статьи) / Херсон. обществ. б-ка ; [сост. В. Шенфинкель]. – Херсон, 1911. – 204 с. – Машинопись с рукописными дополнениями В. Ш.

Указатель книг и статей отдела имени Кн. Г. А. Потемкина по истории и современному состоянию Новороссийского края / сост. В. К. Ш.; Херсон. обществ. б-ка. – Херсон : Паровая типо-литогр. преемников О. Д. Ходушиной, 1913. – II, 115 , [2] с. : іл. – Містить портр. кн. Г. О. Потьомкіна, репрод. картини Ф. Я. Алексеєва «Вид Херсона в 1787 год».

Джерела

Коган Л. Р. В. К.Шенфинкель : некролог / Л. Р. Коган // Крас. библиотекарь. – 1928. – № 8. – С. 78.

Сильванский С. Библиотеки Старого Херсона / С. Сильванский. – Херсон, 1928.

Якушів Т. Пам’яті В. К. Шенфінкель : некролог / Т. Якушів // Наддніпрян. правда. – 1928. – 28 квіт.

Сільванський С. Віра Констянтинівна Шенфінкель / С. Сільванський // Журн. бібліотекознавства та бібліографії. – 1930. – № 4. – С. 65–71;

Сільванський С. Віра Костянтинівна Шенфінкель / С. Сільванський. – Київ : Всенар.б-ка України при Всеукр. Акад. наук, 1930. – 11 с. – Окремий відбиток з «Журналу бібліотекознавств та бібліографії». – 1930. – № 4.

Писаренко Є. В. Герой труда – библиограф / Э. В. Писаренко // Сов. библиография. – 1981. – № 6. – С. 45–50;

Лавренев Б. А. Моя первая академия // Собр. соч. : в 8 т. – Москва, 1995. – Т. 7. – С. 332;

Віра Костянтинівна Шенфінкель (1867–1928) : біобібліогр. покаж. / уклад. О. Лянсберг; Херсон. обл. універс. наук. б-ка ім. Олеся Гончара. – Херсон, 1997. – 23 с.

Лянсберг О. В. Віра Шенфінкель : (сторінки життя, внесок в справу каталогізації) / О. В. Лянсберг // Бібл. вісн. – 1997. – № 5. – С. 27–29;

Лянсберг О. В. Віра Костянтинівна Шенфінкель: сторінки життя / О. В. Лянсберг // Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека : від минулого століття майбутньому : зб. ст. – Херсон, 1998. – С. 18–27;

Бородіна Г. Бібліотекар за покликанням : не тільки професія, а й справжня пристрасть / Г. Бородіна // Вісн. Кн. палати. – 2007. – № 4. – С. 47–48.

 

———————————————

«Віра Костянтинівна Шенфінкель»

Відеоекскурсія Миколи Гоманюка «Видатні жінки Херсона», зокрема про В. Шенфінкель

«Вічна книжниця з Херсона…». Сторінки життя Шенфінкель В. К. (17.04.1867–28.04.1928)

Шенфинкель в судьбе Сильванского

Статья Сергея Сильванского про Веру Шейнфинкель

Лянсберг Ольга Василівна
Статтю створено : 21.12.2019
Останній раз редаговано : 17.02.2020

Джерело: Українська бібліотечна енциклопедія