Дати квітня. Остаточне звільнення Херсонщини, пожежа у Чаплинці, антикарантинні протести фермерів та інші події...

Знаменні й не дуже події квітня за різні роки. На фото - протест херсонських фермерів 26 квітня 2020 року.

1 квітня 1919 року Рада народних комісарів УСРР ухвалила декрет про оголошення Асканії-Нової народним заповідним парком. Зараз це Біосферний заповідник “Асканія-Нова” імені Ф. Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України. (джерело Укрінформ) 

Народний заповідний парк Асканія-Нова став першою природоохоронною територією, юридично оголошеною на території України. Існувала з 1919 по 1921 рік. До її складу входили маєтки «Асканія-Нова» та «Єлизаветфельд». Парк бере свій початок ще з 19 сторіччя.  

Власник маєтку в Асканії Фрідріх Фальц-Фейн у 1874 році заснував зоологічний парк із напіввільним утриманням тварин. У 1887 році було створено дендрологічний парк на штучному зрошенні артезіанськими водами. У 1898 році. Ф. Е. Фальц-Фейн оголошує про відкриття заповідника — недоторканої ділянки типчаково-ковилового степу площею 600 га. Зберегти її з метою подальшого вивчення та спостереження за природними процесами землевласника надихнув відомий ботанік Йосип Пачоський.

Розробка документів по створенню народного заповідного парку Асканія розпочалася ще за часів гетьманської України. До підготовки був залучений Микола Васильович Шарлемань голова секції охорони природи Сільськогосподарського наукового комітету, утвореного гетьманським урядом. М. Шарлемань був залучений до розробки декрету 1919 року. У 1921 році на базі Народного заповідного парку був створений Перший державний степовий заповідник "Чаплі". Від 1983 має статус біосферного заповідника із зонуванням згідно з міжнародними вимогами, що підтверджено Указом Президента України «Про біосферні заповідники в Україні» (1993). 1985 «Асканія-Нова» включено до системи біосферних резерватів ЮНЕСКО. Ім’ям засновника названий 1994.

1 квітня 1946 р. дитяча Центрочитальня, яка існувала з 1924 року, була реорганізована в Херсонську обласну бібліотеку для дітей та юнацтва; з 1963 р. вона стала Херсонською обласною бібліотекою для дітей. У 1980 р. бібліотека переїхала в спеціально для неї спроектовану триповерхову новобудову із загальною площею 1 тис. кв. м на вул. Червоностудентській, 21 (нині – вул. Гімназична). (більш детально дивися в публікації "Херсонський календар. Лютий")

джерело:Українська бібліотечна енциклопедія

В ніч на 1 квітня 2017 року  у Чаплинці (Херсонська область)  згорів краєзнавчий музей. Пожежники боролися із вогнем понад чотири години. Офіційна причина пожежі поки не встановлена, але очевидці кажуть, що пожежа почалася в перукарні/салоні краси, що знаходиться поруч з музеєм, а тоді перекинулась на музей. Загинуло майже 90% експонатів. 

2 квітня 1871 року відбулося перше засідання оновленої Херсонської міської думи, яка була обрана на нових засадах реформованого місцевого самоврядування на підставі "Городового положенія", затвердженого 16 червня 1870 року.

2 квітня 1921 року вважається днем створення мережі архівних установ Херсонської області. 

В цей день Херсонський повітовий виконком  видав розпорядження  про створення особливої архівної комісії з вилучення та утилізації документів дореволюційних установ. 

Через п’ять років, з жовтня 1926 р., у Херсоні розпочало свою діяльність округове архівне управління. Наступні реорганізації були викликані змінами в адміністративно-територіальному поділі України. З 16 вересня 1930 р. округове архівне управління почало діяти як місцеве. З 26 лютого 1932 р. Херсонське місцеве архівне управління реорганізовувалось у державний історичний архів, підпорядкований Одеському обласному архівному управлінню. Обласна мережа архівних установ поповнилась новоутвореними районними та міськими архівами. За актом від 12 травня 1938 р. Херсонський державний історичний архів було передано Миколаївському обласному архівному управлінню, яке у серпні 1939 р. було реорганізоване в архівний відділ Миколаївського обласного управління НКВС.
Після утворення Херсонської області Державний архів Херсонської області був підпорядкований відділу державних архівів УНКВС по Херсонській області, з 1946 р. - архівному відділу УМВС по Херсонській області. Архівні установи перебували у системі МВС до 1960 р., коли їх було підпорядковано Архівному управлінню при Раді Міністрів УРСР. Архівний відділ УМВС у 1960 р. було перетворено в архівний відділ виконкому Херсонської обласної ради, а 27 жовтня 1988 р. - ліквідовано, його функції управління архівною справою на території Херсонської області були поєднані із завданнями державного архіву області. З 2004 р. мережу архівних установ області доповнили трудові архіви.

Джерело: Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2021 рік. Календар. Державний архів Херсонської області.- Херсон, 2020 рік.

 

3 квітня 1918 року - народився Гончар Олесь Терентійович(1918-1995), письменник. Неодноразово обирався виборцями Херсонщини до Верховної Ради СРСР. Низку творів присвятив Таврійському краю, був ініціатором створення Херсонського відділення Спілки письменників України, сприяв будівництву нового  приміщення Херсонської універсальної обласної наукової бібліотеки, яка за рішенням уряду носить його ім’я. 1998(с.23-26); 2008(с.20 27).

 3 квітня 2012 року - на території Козацької селищної ради Бериславського району відбулося урочисте “закладення каменю“ на будівництві найсучаснішого елеваторно-перевантажувального комплексу.

4 квітня 1950 року народився відомий український поет, лауреат Шевченковської премії Анатолій Іванович Кичинський.
Кичинський Анатолій Іванович народився в с. Преображенці Чаплинського району на Херсонщині. Закінчив Херсонський педагогічний інститут та Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. О. М. Горького в Москві.
У сімнадцятирічному віці почав друкувати вірші у районних та обласних газетах. Перша поетична книга А. Кичинського "Вулиця закоханих дерев"побачила світ у 1976 році, відзначена обласною комсомольською премією ім. Іллі Кулика.
Кичинський Анатолій Іванович член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників, лауреат літературних премій ім. Павла Усенка, Бориса Нечерди та національної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Лауреат фестивалю "Слов'янські обійми", володар Міжнародної літературної премії "Летюче срібне перо" (Болгарія). Нагороджений медаллю "Незалежність України" Міжнародною Академією Рейтингових технологій "Золота фортуна.
Він перший редактор першої масової незалежної газети Херсона "Гривна".

5 квітня 1944 року відкрилася Херсонська обласна філармонія.

6 квітня 1909 року народився Никифор Григорович Білоконь (1909 - 1975), письменник, організатор письменницької спільноти у Херсоні. \
Білоконь Никифор Григорович народився в с. Букатинці Могилів-Подільського району на Вінничині в селянській родині. Закінчив Херсонський педагогічний інститут. Працював художнім керівником та режисером в театрах Омської, Тюменської, Курської, Херсонської областей. 

В дні війни 1941-1945 років працював у Миколаївському українському театрі імені Т.Г. Шевченка, який був евакуйований до м. Тайги. Пізніше письменник керував літоб`єднанням і був відповідальним секретарем херсонської організації СПУ.

Друкуватись Н.Г. Білоконь почав у 1951 році. З того часу його пісні та гуморески з`явилися на сторінках обласної та республіканської преси, ряду збірників, альманахів. Перша збірка ліричних та жартівливих пісень "Я ще, друзі, молодий" побачила світ у 1958 році, більшість з яких покладена на музику композиторами З. Компанійцем, Я. Цегляром, Г. Копосовим, К. Лістовим. З 1952 року майстер слова керував лутературним об`єднанням при редакції газети "Наддніпрянська правда". Білоконь Никифор Григорович член Спілки письменників України з 1962 року. 

7 квітня 1880 року у Херсоні у родині дрібного торговця народилася Серафима Іллівна Гопнер (1880 - 1966), доктор історичних наук, активна діячка жіночого руху, комуністична фукціонерка, делегатка всіх конгресів Комінтерну. 

Коротка біографія:
Гопнер Серафима Іллівна народилася в Херсоні в сім'ї дрібного торговця. Закінчила приватну жіночу гімназію.
З 1901 року працювала в нелегальних соціал-демократичних гуртках , з 1903 - вела агітаційну пропагандитську роботу в Одесі, Катеринославі (тепер Дніпропетровськ).

У 1910 році С .І. Гопнер емігрувала у Францію, де знаходився центр російської політичної еміграції , там вона увійшла до складу Паризької групи сприяння РСДРП.Ця організація мала тісні зв'язки з Росією.

Скрутне матеріальне становище політичної емігрантки змушувало С.І. Гопнер шукати заробітків, вона давала приватні уроки і виконувала випадкові переклади. С.І.Гопнер була членом Французької соціалістичної партії , працювала в районній секції Паризької організації, що обслуговувала Латинський квартал Парижа. У роки першої світової війни діячка проводила пропагандистську роботу серед волонтерів (емігрантів), які добровільно вступили у французьку армію, брала участь в організації міжнародної конференції жінок-соціалісток у Берні.

Після повернення в Росію у 1916 році - вона на підпільній роботі в Іркутську, Катеринославі.

Активна пропагандистська діяльність С.І.Гопнер, а також її работа у лікарняній касі Брянського заводу не лишилися непомітними для поліції. Ненадовго її заарештовано.

У 1917 році С.І.Гопнер - член Катеринославського комітету більшовиків, депутат Катеринославської Ради робітничих і солдатських депутатів, секретар міської думи.

У травні 1918 року С.І.Гопнер разом з іншими політичними діячами переїхала до Москви , пізніше до Курська.

С.І.Гопнер зустріла 1919 рік у Харкові, працювала на освітянській ниві України. Працюючи у Харкові (1923-1925 р.р.), вона приділяла велику увагу становленню загальноосвітньої школи. У наступні роки (1925 - 1927 р.р.) - завідує підвідділом преси жінвідділу ЦК РКП(б), потім (1927 -1929р.р.) працює відповідальним редактором газети "Всеукраїнський пролетарій".

У 1929 - 1938 роках - в апараті Комінтерну. Була делегатом усіх семи конгресів Комінтерну. У 1934 році С.І.Гопнер присвоєно ступінь доктора історичних наук, у 1960 - Героя Соціалістичної Праці. Відзначена іншими державними нагородами.

Література
БЄДНОВ М.Д. Серафима Гопнер. - К.: Політвидав України, 1976. - 85 с.
ГОПНЕР Серафима Іллівна (7.IV.1880 - 25.ІІІ.1966) - професіональна революціонерка, парт. діячка //Радянська енциклопедія історії України. - К., 1969.- Т.1. - С.439.
БОСТАН Л.М. С.І.Гопнер //Укр. іст. журн. - 1990. - №9. - С.55-64.
ВАРГАТЮК В. Посвятив себя революции //Под знаменем ленинизма. - 1990.- №5. - С.71-76.
КОЛІШЕР Т.М. Серафима Іллівна Гопнер //Укр. іст. журн. - 1980. - №3. - С.54-65.
КУПЧА Э. Жизнь, отданная революции //Известия. - 1980. - 8 апр.
САЛО В.М. "Наташа": Штрихи до політичного портрету професіональної революціонерки С.І.Гопнер //Трибуна лектора. - 1989. - №3. - С.18-19.
САПУН М. Товарищ Наташа: К 110-й годовщине со дня рождения С.И.Гопнер //Правда Украины. - 1990. - 10 апр.
 

7 квітня 1998 року з посади голови Херсонської облдержадміністрації звільнено Михайла Михайловича Кушнаренка (народився у 1938 році).  

Михайло Кушнаренко типовий представник місцевої радянської партійної номенклатури. Працював агрономом, головою колгоспу. Висунувся по радянській лінії, очоливши виконком Голопристанської районної ради. Пізніше закінчив вищу партшколу, був першим секретарем Великоолександрівського райкому КПРС. З грудня 1983 року був призначений 1-й заступником голови виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів. Пізніше - головою виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів. З 23 червня 1987 по серпень 1991 року — 1-й секретар Херсонського обласного комітету Компартії України.

З 26 березня 1989 року — депутат Верховної Ради СРСР. З 7 березня 1990 — обраний депутатом Херсонської обласної ради. З 5 квітня 1990 року — голова Херсонської обласної ради народних депутатів.

Програв у 1994 році у другому турі вільні прямі вибори керівника області колишньому космонавту Віталію Жолобову.  З 15 червня 1996 року — начальник Херсонського обласного управління сільського господарства і продовольства. 

З 28 липня 1997 по 7 квітня 1998 року — голова Херсонської облдержадміністрації. Звільнений Леонідом Кучмою, який напередодні парламентських виборів намагався посилити президентську вертикаль.
Потім — на пенсії, проживає у Херсоні. У 21 сторіччі був радником багатьох голів Херсонської облдержадміністрації. 

11 квітня 1887 року в Маріуполі народився художник Георгій Васильович Курнаков (1887-1977).  Закінчив Херсонську учительську семінарію, Київське художнє училище, в якому викладачами були видатні українські художники А.Мурашко, В.Менк, Ф.Кричевський. З 1919 року Курнаков Георгій Васильович викладав у Херсонській учительській семінарії, працював керівником майстерні живопису та малювання в робітничій мистецькій студії, був інструктором художньо-декоративної справи у відділі народної освіти.
Курнаков Георгій Васильович член Спілки художників України з 1956 року, заслужений діяч мистецтв УРСР з 1967 року. Завдяки старанням Г.В. Курнакова у Херсоні була створена пейзажна школа самодіяльних художників.
Всю колекцію, свої твори, бібліотеку художник заповів Херсону.
В Херсонському художньому музеї ім. О. Шовкуненка відкрито окрему залу, в якій постійно експонуються його роботи. На будинку, де жив останні роки художник, встановлено меморіальну дошку.

11(24) квітня 1901 року народився український  письменник Сава Захарович Божко (1901-1947). Працював у редакції газети “Наддніпрянська правда”

Божко Сава Захарович народився у с. Крутоярівці на Донеччині (тепер Межівського району на Дніпропетровщині) у багатодітній селянській родині. Пас громадську худобу. Навчався у сільській школі, пізніше Павлоградській учительській гімназії. Закінчив Комуністичний університет ім. Артема (Харків).
Працював журналістом у редакціях газет „Червоний кордон” (Кам’янець-Подільський), „Студент революції”, „Селянська правда”(Харків).
Друкуватись почав у 1917 році. Він належав до письменників, які у пореволюційний час розвивали в Україні жанр роману. У 1930 році побачив світ його перший роман „В степах”,
З 1932 року С. З. Божко працював викладачем політекономії в Херсонському педагогічному інституті та Всеукраїнському заочному інституті масової партосвіти.
Трагічні події для митця розпочалися у 1935 році, коли проти нього почалася кампанія цькування. Майже три роки С. Божко жив і працював у надзвичайно важкій морально-психологічній атмосфері. 25 червня 1938 року в результаті розгляду його персональної справи у Миколаївському обласному управлінні НКВС визначено, що він є „одним з активних учасників антирадянської націоналістичної організації, за завданням якої веде підривну контрреволюційну роботу”, а 27 червня 1938 року його заарештовано і засуджено до 5 років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Покарання письменник відбував у м. Ухті (Росія) до 1942 року, під час Великої Вітчизняної війни працював у дивізійній, а потім у фронтовій газетах.
У післявоєнні роки Сава Захарович Божко співробітничав у херсонській газеті „Наддніпрянська правда”.
Реабілітовано українського письменника лише у 1960 р., через багато років після його смерті.
У школі № 12 м. Красноармійська Донецької області створено музей письменника-земляка, де зібрано свідчення про його трагічну, але разом з тим яскраву долю людини, котра любила життя і свій рідний край.

12 квітня 1919 року - Заснування  Комуністичної спілки робітничої молоді в Херсон.

12 квітня 1944 року територія сучасної Херсонської області була остаточно звільнена від німецько-румунських військ.

Визволення сучасної території Херсонської області почалося 28-29 жовтня 1943 року, коли були звільнені Нижньосірогозький та Іванівський райони. На початку листопада звільнена майже вся Північна Таврія. 8 лютого 1944 року визволено Велику Лепетиху. Наприкінці лютого були звільнені   Нововоронцовка, Високопілля, Велика Олександрівка. 11 березня - Берислав. 13 березня - Херсон. 12 квітня (за даними Державного архіву Херсонської області) - вся територія області звільнена від фашистських загарбників.

У визволенні Херсонщини брали участь війська 3-го Українського фронту під командуванням Р.Я. Малиновського та 4-го Українського фронту під командуванням Ф.І. Толбухіна.
Остаточно визволена територія області після перемоги над німецько-румунськими військами в районі Арабатської Стрілки і Чонгарського півострова. В боях за звільнення краю відзначилися генічеські рибалки, котрі на 12-ти баркасах переправили в тил ворога  десант радянських воїнів, що й відіграло значну роль у перемозі.

13 квітня 1855 року народився Феофан Василевський, відомий український письменник, учасник українського просвітницького руху, статистик, земський діяч, чоловік Дніпрової Чайки. Він багато років провів у Херсоні, брав активну участь в суспільно-політичному житті нашого міста в кінці 19 - початку 20 сторіччя. 

 у 1895 році губернська земська управа, з дозволу херсонського губернатора Весьолкіна, запропонувала Ф.О. Василевському повернутись до Херсона, де він обійняв посаду завідувача статистичного відділення Херсонської губернської управи. З лютого 1895 р. по березень 1915 р. Ф.О. Василевський керував земськими статистичними справами. У цей час земськими статистиками працювали М.І. Борисов, А.С. Бориневич, В.В. Різниченко, Г.А. Коваленко, М.О. Віташевський. З 1896 по 1915 рр. систематично виходили впорядковані Ф.О. Василевським щорічні «Статистико-экономические обзоры Херсонской губернии», які сьогодні зберігаються у фондах Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара.
31 березня 1915 р. Василевський Феофан Олександрович покінчив життя самогубством. В джерелах радянської доби наведені інші версії дати смерті – 31 березня 1905р.; 31 березня 1912 р.

13 квітня 1925 року народився Ворона Олександр Васильович, художник, уродженець м. Скадовська. 

16 квітня 1863  року  – народився засновник заповідника «Асканія-Нова» Фальц-Фейн Фрідріх Едуардович  (1863-1920)

Фальц-Фейн Фрідріх Едуардович народився в Асканії-Новій у сім’ї російських німців. Випускник Херсонської гімназії. Навчався у Дерптському університеті. У 1898 році молодий Фальц-Фейн визначив нові заповідні ділянки. На початку XX ст. у вольєрах Асканія-Нова мешкало близько 60 видів ссавців, близько 400 видів птахів та більше 1800 різних тварин. У 1910 р. на базі зоопарку виникла зоологічна станція, де проводилась селекційна робота. Бували тут професори: І.К. Пачоський,Г.К.Висоцький, М.М. Завадовський, Н.Н. Клепінін, М.Ф. Іванов,

16 квітня (за іншими даними-21 жовтня) 1907 року народився - Надіїн Дмитро Пимонович (1907-1942),  письменник.  Закінчив Херсонську  профшколу.

16 (29 квітня) 1909 року народився Верещагін Леонід Федорович(1909-1977), вчений фізик, уродженець м. Херсона.

17 квітня 1867 року народилася Шенфінкель В. К.   (1867-1928), одна з перших директорів Херсонської громадської бібліотеки (тепер ХОУНБ ім. Олеся Гончара)

 17 квітня 1930 року народився заслужений будівельник України, Герой Соціалістичної Праці, почесний громадянин м. Херсона Дашко М. Г.  (1930-2001). 

17 квітня 2001 року відбулася презентація нового депутатського об'єднання "Нова Херсонщина"

17 квітня 2012 року - у Херсоні відкрито меморіальну дошку на  честь 100-річчя від дня народження заслуженого лікаря України, доктора медичних наук Галини Сафроненко.

20 квітня 1953 року у с. Іванівці Нововоронцовського району Херсонської області  народився комбайнер, Герой України Лавриненко Анатолій Анатолійович народився. Закінчив Нікопольський технікум сільського господарства. Працював комбайнером у колгоспі «Більшовик» Високопільського району (сьогодні – ТОВ «Колос», с. Вознесенське).

За досягнення високих показників у збиранні зернових культур комбайнеру Лавриненку А. А. у 2001 р. присвоєно звання «Герой України».

20 квітня 2009 - в Херсонському обласному ляльковому театрі відбувся фестиваль недільних шкіл Херсонської єпархії "Пасхальні дзвони".

22 квітня 1886 року – народився  Сагайдачний Євген Якович (1886-1961), художник, педагог, уродженець м. Херсона.

22 квітня 1902 року у с. Вириця поблизу Петербургу в родині купця народився вчений-палеонтолог та відомий письменник-фантаст Єфремов Іван Антонович [1902-1972]
письменник, фантаст, палеонтолог
 
Дитячі роки майбутнього письменника, вченого пройшли в Бердянську, пізніше в Херсоні. У тринадцятирічному віці Єфремов І.А. був вихованцем військово-автомобільного загону, брав участь у громадянській війні. Після закінчення морехідної школи у Петербурзі плавав у Тихому океані та Каспійському морі.

 У 1946 році очолив Монгольську палеонтологічну експедицію Академії наук СРСР. За матеріалами цієї експедиції написано книгу "Дорога вітрів".
У 1947 році вийшла повість "Зоряні кораблі", у 1949 - "На краю Ойкумени", а у 1953 - "Мандрівка Баурджеда".  Автор романів "Велика дуга", "Лезо бритви", "Таїс Афінська",  "Туманність Андромеди". 

Наукову діяльність письменника, вченого-палеонтолога, доктора біологічних наук, професора Єфремова Івана Антоновича відзначено високими державними нагородами.

22 квітня 1943 року народилася літературний критик, письменниц  Щерби Таїсія Миколаївна

Щерба Таїсія Миколаївна народилася в селянській родині на Херсонщині. Навчалася в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка на історико-філософському факультеті. Закінчила філологічний факультет української мови та літератури, музики і співу Херсонського педагогічного інституту.

У 1991 р. створила у Херсонському обласному ліцеї музей народознавства «Берегиня», де діяло 15 експозицій, підготовлено з ліцеїстів десятки екскурсоводів, а музей був експериментальним майданчиком АПН.

У 2000-2005 рр. у обласному ліцеї Т. М. Щерба започаткувала і очолювала Благодійний стипендійний фонд ім. Яра Славутича. За згаданий період видано 10 стипендій студентам Херсонського державного університету, 62 стипендії ліцеїстам та школярам області за участь в МАН, за перемоги в обласних олімпіадах, шкільних заходах, присвячених рідній мові, Україні, творчості Т. Шевченка, Я. Славутича та творчості багатьох письменників-краян.

Перша друкована книга – методичний посібник «До народних джерел» – побачила світ у 1994 році. Щерба Т. М. – автор довгої низки нарисів, критичних оглядів і повістей, оповідань, літературних портретів яскравих особистостей Херсонщини. У її творчому доробку – близько 300 публікацій у часописах та у всеукраїнських, обласних і місцевих періодичних виданнях.

Щерба Таїсія Миколаївна – член Національних спілок: письменників та журналістів України; лауреат літературної премії імені Бориса Лавреньова, відмінник народної освіти України, учитель-методист вищої категорії, тричі нагороджена грамотами Міністерства освіти України. Двічі поспіль – перша переможниця Всеукраїнських конкурсів «Учитель року – 94», «Учитель року – 95». У 2001 році стала першою переможницею у Всеукраїнському конкурсі «Учитель – автор» за книжку «Світло земних оберегів». Лауреат конкурсів «Жінка року – 2004», «Жінка року – 2011» у номінації «Пані Творчість». У 2012 році стала лауреатом XIII Всеукраїнського національного конкурсу «Українська мова – мова єднання» за книжки «Причетні до слова» та «Лабіринти долі» і нагороджена Благодійним фондом «Аррата – Козацтво – Сьогодення» медаллю «Берегиня долі».

24 квітня (6 травня) 1887 року народився Юрій Шумський  (1887-1954)  актор, діяч херсонської «Просвіти» та активний член трупи професійного українського театру імені Тараса Шевченка.

Шумський Юрій Васильович (1887-1954), актор, народний артист СРСР, режисер. Працював у Херсонському театрі, у театрі с. Станіслава Білозерського району.

26 квітня 1996 року створена служби у справах неповнолітніх (нині - Служба у справах дітей обласної державної адміністрації)

Джерело: Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2021 рік. Календар. Державний архів Херсонської області.- Херсон, 2020 рік.

26 квітня 2016  року – у херсонському парку «Херсонська фортеця» відкрито пам’ятник, присвячений пам’яті ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

26 квітня 2020 року сільгоспвиробники Херсонської області вимагали відкрити ринки по всій Україні, не дивлячись на карантинні заходи. Акція аграріїв відбулася біля Антонівського мосту, на в’їзді до обласного центру. Вони заявили, що закриття ринків позбавляє їх можливості збувати свою продукцію. З вимогою відкрити ринки, які були зачинені у ході карантинних заходів проти епідемії корановірусу, зібралися близько 200 активістів, які перекрили міст. (на фото)

 27 квітня 1907 року народився Іван Олексійович Плахтін (1907 - 1985 рр), прозаїк, драматург, головним редактором Херсонського книжково-газетного видавництва, завліт Херсонського облмуздрамтеатру.

27 квітня 1928 року у Херсоні померла Шенфінкель Віра Костянтинівна (17.04.1867, м. Херсон – 27.04.1928) – бібліограф, бібліотекознавець, організатор бібліотечної справи на Херсонщині, керівник Херсонської громадської бібліотеки (з січня 1923 р. – Херсонська центральна міська бібліотека, нині – Херсонська ОУНБ імені Олеся Гончара) з 1890 р. до початку 1928 р. (з перервами). 

27 квітня 1956 року у Херсоні на території колишньої фортеці у валах відбулася закладка парку, який буде названий Парк імені Ленінського комсомолу. Зараз парк “Херсонська фортеця”.

Джерело: Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2021 рік. Календар. Державний архів Херсонської області.- Херсон, 2020 рік.

28 квітня  (11 травня) 1908 року народився Гельфандбейн Григорій Михайлович (1908-1993), літературний критик, уродженець м. Херсона. 

28 квітня 1938 року відбувся пуск Херсонського нафтопереробного заводу.

28 квітня 1971 року встановлення пам’ятника Т.Г. Шевченку в м. Херсоні. (скульптор Білокур І.Г., архітектор Тарасов Ю.П.)

Джерело: Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2021 рік. Календар. Державний архів Херсонської області.- Херсон, 2020 рік.

28 квітня 2014 року – у м. Цюрупинську відкрито новий супермаркет торгівельної мережі АТБ

30 квітня 2014 року. Херсонська міська рада на пленарному засіданні 34 сесії своїм рішенням  № 1359 змінила тип навчального закладу та перейменувала Херсонську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №1 Херсонської міської ради в Херсонську гімназію №1 Херсонської міської ради.
 

1961 год. Апрель. Началось регулярное движение судов на подводных крыльях по маршруту "Херсон - Одесса". 

В 1975 и в 1977 годах были открыты линии "Запорожье - Херсон - Одесса", "Запорожье - Херсон - Евпатория"

(Из книги "Херсон. Страницы истории (1778-1978), Симферополь, 1978 г.)

Квітень 2009 року - у Каланчацькій ЦБС вперше в районі і в області відбувся фестиваль бібліотечних клубів за інтересами "Каланчацький книжковий водограй".

Квітень 2009 року - у с. Каїрах Горностаївського району відкрито новий храм Трьох-Святительський.

Квітень 2010 р. - у смт Іванівці відкрито меморіальну дошку Герою Радянського Союзу, ліквідатору аварії на ЧАЕС В. М. Кібенку.

Квітень 2012 року- у м. Херсоні відкрито торговельний центр “Європорт”.

Квітень 2012 року - в м. Новій Каховці відкрито перший на Херсонщині Байк Рок Клуб “Мотоцикл”.

Квітень 2015 року  –  у с. Геройському Голопристанського району на місці Прогнойської паланки Запорізької Січі (XVIII ст.) встановлено мармурову плиту з прізвищами козаків

Квітень 2016 року – у м. Херсоні відкрито меморіальну дошку на честь утворення у 1989 р. крайового осередку Народного Руху України