Товариство "Українська Хата у Херсоні" - Статут

Товариство  «Українська Хата» у Херсоні — легальне культурно-просвітне та політичне товариство. Діяло з 19 березня 1917 по 6 січня 1918 років.

Своєю метою новостворене товариство обрало «відродження українського народу і придбання йому відповідних часу прав у Державі Російській». 

19 березня 1917 року відбулися організаційні збори, які ухвалили створити комісію з підготовки статуту та призначили дату установчих зборів. До комісії увійшли Андрій Грабенко, Микола Чернявський, Терентій Якушев і Нестор Малеча.

Комісія звернулася до місцевих газет із проханням надрукувати оголошення про проведення установчих зборів

25 березня в приміщенні II товариства Взаємного кредиту (на розі вулиць Суворовська та Воронцовська) о четвертій годині дня відкрилися установчі збори товариства "Українська Хата". 

"Прийшло багато охвицерів та салдатів, - писала газета "Вісник товариства Українська Хата в Херсоні". - Всі вони балакали по-своєму, своєю рідною мовою, всі раділи". 

В гості до херсонців завітав представник Миколаївської "Просвіти" Панас Саксаганський. 

Головуючим на зборах був Микола Чернявський, писарем - військовий чиновник Нестор Малеча, відомий діяч херсонського українського революційного руху, який згодом брав активну участь у визвольних змаганнях.

Збори надіслали вітальну телеграму голові Виконавчого комітету Державної Думи Михайло Родзянко. Цікаво, що ця телеграма розпочиналася словами "херсонське українське громадянство звертається до Вас, як українця по крові…"

У своєму виступі Микола Федорович Чернявський говорив: "…як тяжко, між іншим, жилось українському письменникові і кожному свідомому українцеві в тільки що минуле лихоліття, коли була заборонена українська преса, коли за знайдене у когось українське Євангеліє замикали у в'язницю. Бути українським письменником і просто свідомим українцем було самопожертвуванням. Але той час минув і його не буде!"

Збори затвердили статут "Української Хати в Херсоні", головними завданнями якого було заснування шкіл, бібліотек, книгарень, читання просвітницьких курсів, публічних лекцій, проведення концертів та вечорів, тобто усього, що "працює на всіх напрямах, які ведуть до взаємного єднання окремих людей українського походження і пробудження їх національної свідомості".

Своєю метою новостворене товариство обрало "відродження українського народу і придбання йому відповідних часу прав в Державі Російській".

В Тимчасову Раду товариства увійшли Андрій Грабенко, Нестор Малеча, Терентій Якушев, Іван Челюк, Хрисанф Лиханський, Юрко Шомін, Сергій Бобров, Кузьма Курінний та інші - усього 17 чоловік. Товариство очолив Микола Чернявський. До товариства записалося 103 члени, серед яких було й 10 жінок.

Керівництво товариства:
Голова: Микола Чернявський, товариш голови: Хрисанф Лиханський, писар: Нестор Малеча, помічниця писара: друкарка Аудерська, скарбник: лікар Шульгин

Заходи товариства
Видання газети Вісник товариства «Українська Хата в Херсоні». Окремі примірники газети зберігаються в обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олеся Гончара.

Видання просвітницьких книжок.   Зокрема, були видані наступні книжки:  брошуру Миколи Чернявського «Україна, автономія і федерація», збірку «Українські революційні пісні» (3 тисячі примірників), Статут товариства «Українська Хата» (2 тисячі примірників).
    

Створення книгозбірні, читальні  та книгарні (квітень 1917 року)

Заснований артистично-співочий гурток (квітень 1917 року), який переросте у Український національний театр імені Тараса Шевченка, в якому працювали відомі актори (Оксана Петрусенко, Юрій Шумський та інші). Створено хор «співаків з української молоді»,

відкрито військову філію товариства.

16 квітня 1917 року провели першу в історії міста українську політичну маніфестацію,

За ініціативи "Української Хати", яку підтримало повітове земство, 1 липня 1917 року відкрили перші українознавчі курси для вчителів,

Товариство взяло участь у виборах до міської думи Херсона (окремим списком гласних),

Товариство провело до думи одного депутата: Євгена Яковенка, відомого лікаря, Херсонського міського голову,

Створили власні національні кооперативи (видавничий, кредитовий та споживчий),

Організувало лекції з українознавства для козаків Віленського українського полку,

Проведення просвітницьких лекцій на актуальні теми державного життя та історії України серед пересічних херсонців.

 

Друкуємо текст Статут товариства “Українська Хата” в Херсоні

Мета товариства

1.    Культурно-просвітнє і політичне Товариство “Українська Хата”, працюючи в Херсоні і Херсонській губернії, веде свою діяльність в національнім демократично-поступовім напрямку і має своєю метою відродження українського народу і придбання йому відповідних часу прав в Державі Російській.

2.    Для здійснення зазначеної мети товариство при всякій нагоді виступає як окрема українська політична організація і по мірі сил і спроможності:

• Закладає свої бібліотеки, музеї, читальні, книгарні; заводить свої школи, стипендії, захистки про дітей і дорослих, бюро праці і т.п.;
• Споряжає публічні лекції і відчити, просвітні курси, літературно-музичні вечори, концерти, спектаклі, виставки і т.п.;
• Видає книжки і часописи українською мовою;
• Об’єднує сім’ї членів Товариства, упорядковуючи для їх сімейні вечори, забави, екскурсії і т.п.;
• Має постійні зносини з усіма іншими подібними українськими інституціями;
• І взагалі працює на всіх на[прямах] [я]кі ведуть до взаємного єд[нання] [о]кремих людей українського походження і пробудження їх національної свідомості.

Кошти товариства

3.  Кошти товариства складаються:

• З вступної плати;
• З членських вкладок, жертв, процентів з капіталів і прибутків од майна, виданнів, предприємств товариства;
• З зборів од виставок, концертів, відчитів, спектаклів і т.п., що будуть споряжатись од Товариства і на користь йому.

4. Грошовими тратами товариства порядкують Загальні Збори або Рада у тих межах, які визначили їй Загальні Збори, або на підставі постанов тих Зборів.
Склад товариства.

5. Членами товариства можуть бути особи обох полів, опріче тих, які не мають права належати до товариства на підставі загальних законів.

6. Члени товариства діляться на почесних, дійсних і членів-співробітників і вибирають їх Загальні Збори таємним голосуванням: нових членів рекомендує Рада або не менш як три члени і імена кандидатів Рада оповіщає за два тижні перед виборами.

7. Почесних членів вибирають Загальні Збори таємним голосуванням з членів чи й з нечленів Товариства за особливі заслуги Товариству або за вельми корисну роботу на полі літератури, науки, умілості або громадської діяльності.

8. Дійсні члени платять вступаючи в Товариство, по одному карбованцю і щороку до каси Товариства членську вкладку – п’ять карбованців. Дійсні члени, які зроблять вкладку не менш як сто карбованців за один раз, звуться довічними членами. Увага:

•    Учні й солдати членську вкладку платять в розмірі трьох карбованців.
•    Загальні Збори можуть своєю постановою побільшити або зменшити членську  вкладку.

9. Члени-співробітники мають такі самі права, як й дійсні, і допомагають Товариству своєю працею.

10. Члени Товариства: почесні, дійсні і співробітники мають право рішати всі справи Товариства на Загальних Зборах і подавати їм через Раду свої заяви і пропозиції.

11. Вибрані члени одержують права дійсних членів Товариства тоді, як заплатять членську вкладку або частину її, коли вона платиться частинами.

12. Членів, яких діяльність не відповідає статутові або суперечить меті Товариства, Загальні Збори можуть виключити більшістю 2\3 голосів присутніх членів.

13. Товариство може заводити в районі своєї діяльності місцеві філії.
Порядкування справами Товариства

14. Справами Товариства порядкують Загальні Збори членів і Рада його, що перебуває в Херсоні.

15.    Рада  порядкує всіма справами Товариства і є його заступником скрізь і завжди.

16.    Рада Товариства складається з 8 членів, яких вибирають Загальні Збори на два роки. Опріче того Загальні Збори вибирають щороку ще трьох кандидатів на членів Ради, щоб заступати тих, які вийдуть з Ради до часу, на який їх вибрано.

Увага: Коли треба буде число членів Ради і їх кандидатів може бути змінено постановою Загальних Зборів.  

17.  Щороку з Ради виходить 1\2 членів, перший рік по жеребу, а потім по черзі. На місце тих, що вийшли, Загальні Збори вибирають нових і можуть знову вибрати тих самих, що вийшли.

18.    Рада вибирає щороку з проміж себе Голову, товариша голови, скарбника і писаря, і поділяє проміж себе усі інші обов’язки.

19.    Засідання Ради бувають звичайні, не менш одного разу на місяць, і надзвичайні, які скликає Голова або його товариш тоді, коли сього треба, з власної ініціативи, або коли заявить проте 1\3 членів Ради.

20.    Засідання Ради стають правоздатними, коли збереться не менш як 1\2 її членів і голова або його товариш.

21.    Всі діла у Раді розв’язуються звичайною більшістю голосів присутніх у засіданні членів; коли голоси поділяться на-рівно, перевагу дає голос Голови.

22.    Опріче Ради Загальні Збори вибирають щороку Контрольну Комісію з трьох членів і двох кандидатів до них.

23.    Щорічні справоздання і обрахунки Ради повинна попереду розглянути Контрольна Комісія, яка подає до Загальних Зборів свою постанову про них.
Увага: для справоздання рік лічиться з 1 січня до 31 грудня.

24.    Щоб улаштувати окремі справи і порядкувати окремими інституціями Товариства, Рада може вибирати окремі комісії з проміж своїх або інших членів Товариства. Такі ж комісії можуть вибирати і Загальні Збори.

25.    Загальні Збори бувають звичайні і скликає їх Рада щороку і надзвичайні, які скликає Рада коли треба, з власного приводу, або ж коли того вимагає того, - пояснивши мету таких зборів, - не менш як 15 членів Товариства або Контрольна Комісія. У такому разі Збори повинні бути скликані не пізніш, як через місяць після того вимагання, поданого на письмі.

26.    Перші Загальні Збори складаються з фундаторів Товариства, які у тому ж таки засіданні вибирають нових членів без звичайної (п.6) рекомендації.

27.    Про день, годину й місце Загальних Зборів Рада сповіщає завчасу всіх членів Товариства, визначивши всі справи, що мають бути постановлені до розгляду Зборам.

28.    Загальні Збори стають дійсними, коли на них буде не менш як 1\2 Ради і число членів Товариства, рівне 1\3 числа членів, що живуть у Херсоні. Щоб розв’язати питання про зміну Статуту і скасування  Товариства, треба, щоб було на Зборах число членів Товариства рівне 2\3 числа членів, що живуть у Херсоні. Коли Збори не могли відбутися через те, що не зібралося на них вище згадане число членів, то не пізніше, як через два тижні мусять бути скликані другі Збори, які вважаються дійсними скільки б ні прийшло на них членів.

29.  Загальні Збори вибирають щоразу голову й писаря зборів з присутніх членів.

30. Загальні Збори порядкують ось якими справами: вибирають членів Ради, Контрольної Комісії та інших органів і кандидатів до них; виробляють накази для діяльності цим органам, провіряють і затверджують справоздання і обрахунки Ради; вибирають нових членів Товариства з рекомендованих кандидатів; визначають порядок трат з капіталів Товариства; розв’язують питання про придбання, продаж і заставу майна Товариства, про позички і взагалі рішають усякі питання щодо діяльності Товариства.

31.    На Загальних Зборах усі справи й питання, опріче показаних у п. 32, розв’язуються більшістю голосів (таємним чи прилюдним голосуванням) присутніх на зборах членів, які мають право голосу. Увага:   Право голосу на Загальних Зборах мають тільки ті члени, які заплатили постановлену членську вкладку на той самий рік.

32.    Щоб рішати питання про продаж нерухомого майна, про трати з основних капіталів і про позички, про зміну статуту і скасування Товариства, - треба не менш як 2\3 голосів усіх присутніх на зборах.
 

Права та обов’язки Товариства

33.    Товариство має право на законних підставах набувати для своїх потреб рухоме й нерухоме добро, а також продавати й заставляти його, робити позички, умови і т.п., що буде треба для мети Товариства, а також обороняти свої справи через відпоручників Ради у всіх інституціях і скрізь, де може бути в тому потреба.

34.Члени Товариства мають полегкості, як купують видання Товариства і у всіх інституціях його, в мірі, яку постановлять Загальні Збори.

35.    Товариство має печать з своїм назвищем.

36.    У своїй діяльності Товариство підлягає всім існуючим державним законам.

Про скасування Товариства

Коли Товариство перестане існувати, все майно його постановою останніх Загальних Зборів членів Товариства передається одному з подібних Товариств за для тієї ж самої мети.