Херсонське пиво 1939 року

Карманный справочник города Николаева и Херсона на 1940 г. Издан в Николаеве, 1939 год

Яке пиво пили херсонці наприкінці двадцятих - в тридцятих роках двадцятого сторіччя. Невеличка замальовка з історії пивоваріння в Херсоні. До речі, звертаюся до херсонців – згадайте свої улюблені сорти старого пива. Та, можливо, якісь історії із споживання пива в нашому місті. 

Спогадів залишилося мало. Тому ми можемо вивчати лише рекламу.  До мене потрапило дві реклами: 1928 та 1939 років.

В рекламі 1928 року згадується, що Херсонський пивоварний завод випускав два сорти пива: мартовське та пільзенське, тобто, темне та світле.

На той момент Херсонський пивоварний завод був націоналізований та здавався в оренду І.Ф.Содомі.

  В 1939 - 1940 роках Херсонський пивоварний завод або українською - броварня, випускав вже чотири сорти пива - Жигулівське, Українське, Руське (Російське) та Мартовське.

В рекламі вказувалося, що пиво робилося по новим, покращеним рецептам. На той момент завод входив до Наркомату харчової промисловості УРСР.

Для краєзнавців цікаво подивитися на "географію" Херсона. 

Місцезнаходження броварні всім нам добре відомо. Вона знаходилася на вулиці Гімназична (до 2016 року - Червоностудентська).

Будівля херсонського пивзаводу на Червоностудентській (зараз Гімназична). Фото Олександра Красножана 1983 року

В 1928 році адреса вказувалася така: "Стара фортеця" (телефон 4-22). В 1939 році адреса була "Воєнний форштадт" (телефон 4-03)

Тепер кілька слів про сорти пива кінця тридцятих років.

З середини тридцятих років в СРСР починається уніфікація сортів пива. Цією уніфікацією займався науково-дослідний центр пивоваріння (пізніше Всесоюзний науково-дослідний інститут пивоваріння, винороблення та безалкогольної продукції).

Цей центр був створений в серпні 1935 року, тому багато традиційних "радянських" сортів пива ведуть свій початок від 1935 року.

В 1938 році нова рецептура основних сортів «радянського» пива була затверджена державним стандартом (ГОСТ).

Як пишуть знавці, нова рецептура була пов'язана в першу чергу з перейменуванням "буржуазних" назв на нові "радянські" назви (хоча, треба сказати, що місцеві пивоварні зберігали «європейські» назви та ще й випускали свої, місцеві).

Так, солод ділили по його кольору на три типи: «російський» (колишній пільзенський), "жигулівський" (колишній "віденський") та «український» (колишній "мюнхенський"). Відповідно,  так з’явилися пиво "Російське», «Жигулівське» та «Українське».

Кому цікаво, то скажу, що станом на 1946 рік на території Української РСР випускалися Баварське, Віденське, Жигулівське, Київське, Ленінградське, Львівське, Мартівське, Московське, Мюнхенське, Пільзенське, Полярне, Портер, Російське, Руське (так на різних заводах були дві ті назви), Світле № 1, Світле № 2, Столове, Українське, Чешське, Екстра, Експорт.

Як бачимо, з усього цього різноманіття, наша херсонська броварня у 1939 - 1940 роках випускала лише чотири сорти пива. Всі вони були стандартні, затверджені ГОСТом 1938 року.

1. «Жигулівське», яке до свого «покращення» називалось Віденським (російською мовою Венским) пивом, це за новою рецептурою було світле пиво низового бродіння, міцністю не менше 2,8%, щільністю сусла мінімум 11%. Цікаво, що з роками, "Жигулівське" еволюціонувала від Віденського до чеського стилю. Поступово, змінився й смак пива.

2. "Українське" пиво - це сорт темного пива. Його прототипом вважається дореволюційне "мюнхенське пиво". За стандартами 1938 року це темне пиво низового бродіння з яскравим солодовим смаком та ароматом темного солода. Не менше 3,2% алкоголю.

3. «Мартовське» пиво. Його прототип "Віденське мартовське" (не знаю такого пива). Це також темне пиво низового бродіння. Солодковатий смак та сильний солодовий аромат. Щільність сусла 14,5%, алкоголь 3,8%.

4. «Російське» пиво. Світле пиво, колишнє пільзенське. 

Пізніше, асортимент сортів пива буде розширений.   

Крім пива, херсонська броварня випускала фруктові та ягідні води, які виготовлялися із додаванням есенцій або соків.

Ілюстрації, які були використані: публікації з групи "Старий Херсон" з етикетками херсонського пива різних років (зверніть увагу, фактично, іноді херсонці не варили, а розливали одеське, кримське, миколаївське), місцевою рекламою. 

Фото будівлі півзаводу 1983 року та картинки з видання-каталогу 1957 року.

Етикетки сортів пива, Херсонського пивзаводу різних років.