Врачи Херсона. Яковенко Евгений Иванович и его братья

Яковенко Евгений Иванович. 1865 - 1943 гг. Источник фото: www.khonmb.org.ua

Яковенко Євген Іванович (28.08.1865 р. –17.09.1943 р.). Біографія лікаря та громадського діяча

Євген Іванович Яковенко народився 28 серпня 1865 році в селі Шишаки Полтавської губернії. 

Батько його    був    армійським    офіцером. Дев’ятнадцятирічним  юнаком  Євген  Іванович вступає на природничий факультет Петербурзького університету. 

 У  1887  р.  за  активну  участь  у революційному русі був заарештований. У 1888 р засуджений і висланий в Східний Сибір на 5 років. 

І там Є. І. Яковенко залишався на революційних позиціях,     беручи     участь     у    виданні     газети «Восточное  обозрение»  в  Іркутську  і  редагуючи в ній розділ хроніки громадського життя. 

В ній він ухитрявся дотепно повідомляти про революційні події в Європі. Інколи писав також редакційні статті,  в  яких  викривав  хабарництво  і  свавілля  місцевих  чиновників, відстоював усе, що могло сприяти народній освіті і вивченню багатств Сибіру,  боровся  за  відкриття  місцевого  університету,  захищав  інтереси робітників і політичних в’язнів. 

частину терміну ув'язнення дозволили відбути у рідних Шишаках.

Після відбуття заслання, Є.І.Яковенко у 1894  р  виїхав  за кордон,  продовжив  медичні  студії  в  Швейцарії  та Німеччині. 

У 1897 р. у Вюрцбурзькому університеті одержав звання доктора медицини і повернувся на батьківщину.

З 1899 по 1917 рік Євген Іванович працював земським санітарним лікарем  у  Херсонському  повіті.  Він заклав  основи  шкільно-санітарної справи  в  Херсонській  губернії,  був  першим  викладачем  епідеміології  в Херсонській фельдшерській школі. 

За його ініціативою в Херсоні  з’явилася перша і зразкова санітарно-бактеріологічна лабораторія. 

Є.  І.  Яковенко  брав  активну  участь  у  громадській  роботі,  був постійним  та  активним  учасником  губернських  і  Пироговських  з'їздів лікарів, багаторазово обирався одним з директорів Херсонської громадської бібліотеки. 

Склав ряд санітарно-статистичних оглядів по характеристиці санітарного стану населення Херсонського повіту.

Після Лютневої революції 1917 року губернськими демократичними зборами Євген Іванович був обраний на посаду міського голови, а також головою Херсонського губернського земства, і відзначився тим, що звільнив з в’язниці політичних в’язнів і несправедливо засуджених.

З березня 1917 року — Херсонський міський голова, член партії «Народна Свобода», член Ради товариства «Українська Хата». Влітку 1917 року єдиний з українського блоку переміг на виборах в Херсонську міську Думу. Голова губернської управи. 

У 1918 році Є. І. Яковенко працював товаришем міністра народного здоров’я й опікування Української Держави. 

У 1919 р працював в Одесі в Комітеті по боротьбі з епідеміями. 

В 1924 р. очолив статистичний відділ Наркомату охорони здоров’я РСФР.

Останні два десятиліття свого життя Є.І.Яковенко віддав науковій та викладацькій роботі. Євгена Івановича Яковенка обирають професором кафедри гігієни у 1-му Московському медичному інституті. 

Одночасно він займається літературно-публіцистичною діяльністю. 

Його перу належить  визначна  монографія   «Медицинская  статистика»  (М.,1924),

«Гигиена ручного труда» (М.,1929) та ряд статей з медичної статистики в журналах «Гигиена и эпидемиология», «Врачебное дело» тощо. 

Похований він на Полтавщині у Шишаках на Фурманівському кладовищі.

Довідкова інформація: 

1884  р. – вступив  на  природничий  факультет  Петербурзького факультету. 

1888-1894 рр. - засуджений і висланий в Сибір.

1897 р. – закінчив Вюрцбурзький університет (Німеччина).

1899-1917 рр. - земський санітарний лікар в Херсонському повіті. 

1917 р. -міський голова, голова Херсонського губернського земства.

1918 р. -товариш міністра народного здоров’я й опікування Української Держави.

1919 р. -працював в. Одесі в Комітеті по боротьбі з епідеміями.

1924 р. -очолив статистичний відділ Наркомату охорони здоров’я РСФР.

1929р. –[?] -професор кафедри гігієни у 1-му Московському медичному інституті.

Джерело: Херсонська обласна наукова медична бібліотека

Частково - інформація з Вікіпедії

• Яковенко Е., Медицинская статистика, М.—Л., 1924
• Яковенко Е. И. Земские участковые врачи/Очерки истории русской общественной медицины. — М.,1965.
• Земская медицина и санитарное состояние Херсонского уезда в 1904 году: Годовой обзор / Сост. Е. И. Яковенко.- Херсон: Паровая типо-литогр. преем. О. Д. Ходушиной, 1905. — 294 с.
• Медико-санитарный обзор Херсонского уезда за 1898 год / Сост. Е. И. Яковенко. — Херсон: Паровая Типо-Литогр. О. Д. Ходушиной (бывш. Ващенко), 1899. — 147 с.

Яковенко Владимир Иванович, брат Евгения 1857 - 1923

Брат Володимир Іванович Яковенко. Биография на Википедии

(30 мая (13 июня) 1857 — 18 января 1923) — русский психиатр, один из основоположников социальной психиатрии и организации психиатрической помощи в России. Инициатор первой переписи психически больных на территории Московской и других губерний, что явилось основой для статистики психических заболеваний.  

В 1994 году была издана книга: Яковенко М. Владимир Иванович Яковенко - М.: Изд-во Рос. об-ва медиков-литераторов, 1994 — 232 с., 4 л. ил. — 700 экз.

Автор - внучка известного психиатра конца XIX - начала XX в. В.И. Яковенко, именем которого названа одна из подмосковных психиатрических больниц. В книге - воспоминания жены врача; воспоминания сына Всеволода о В.Г. Короленко. 

 

Валентин Иванович Яковенко, брат Евгения 1859 - 1915

Брат Валентин Иванович Яковенко

 (30 июля 1859, с. Шишаки, Полтавская Губерния — 07 марта 1915, Санкт-Петербург) — русский публицист, литератор, земской статистик, переводчик.

Брат известного психиатра Владимира Яковенко. 

Опубликовал 7 книг в биографической серии Ф. Павленкова («Жизнь замечательных людей»), был душеприказчиком Павленкова. Сочувствовал революционерам, вместе с женой занимался подпольными переводами работ К. Маркса и Фр. Энгельса.