пʼятниця, 5 липня 2019 р.

Тиждень в історії Херсонщини. Липень. Дні 5 - 10 та інші


«Молодцы корниловцы!» Агитационный плакат Харьковского отделения ОСВАГ, 1919 год. Источник "Википедия"
«Молодцы корниловцы!» Агитационный плакат Харьковского отделения ОСВАГ, 1919 год. Источник "Википедия"
Підписання Кючук-Кайнарджійського миру, поглиблення морського дна в Хорлах, кроки  Миколи Другого у бік будівництво залізниці від Херсону до Джанкою, але більшість повідомлень цієї публікації стосувалися подій революції. Так сталося на тому тижні вісімнадцять років тому

1 липня 1960 року народився поет, літературний редактор Жураківський Василь Іванович (1.07.60 в селі Шубівцях Кагарлицького району Київської області у селянській родині). Будівельник, будував мости. Закінчив заочно факультет журналістики київського університету у 1993 році. Працював кореспондентом обласної профспілкової газети «Трибуна» (1989-1993). Був заступником голови організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка (1993-1999), заступником голови Херсонської обласної організації НСПУ (1993-2006). Очолював Херсонське літературне об’єднання «Кулішева криниця» (2005-2008).
Вірші Василя Жураківського друкувалися в обласних та республіканських газетах, зокрема в «Молоді України» та «Літературній Україні», в журналах «Дніпро» і «Сільські обрії», альманахах «Степ» та ін. Окремі поезії увійшли до колективних збірників «Таврія поетична», «Вежі та вітрила», «25. Антологія творів херсонських авторів», «Степова симфонія» та ін. Його вірші неодноразово звучали по радіо та на телебаченні.
У 1991 році вийшла перша поетична збірка «Приходять люди до ріки». Наступна – «Не розминуся з Україною» – побачила світ у 1994. У 2003 видав дитячу збірочку «Я люблю ходить до школи».
Лауреат літературної премії ім. В. Симоненка (1993) за поетичну збірку «Приходять люди до ріки». Член Херсонської обласної організації Спілки журналістів України та Національної спілки письменників України (1993).

Джерело ХОУНБ

4 липня 1986 року введено в експлуатацію будівлю школи № 44 м. Херсон (нині - загальноосвітня школа № 44 Херсонської міської ради)

Джерело: Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2021 рік. Календар. Державний архів Херсонської області.- Херсон, 2020 рік.

5 липня 1917 р.У Херсоні засновано Херсонський відділ української партії соціалістів-революціонерів (есерів).

7 липня 1917 р. Відбулись установчі  збори Херсонської організації Української соціал-демократичної робітничої партії. В тимчасовий комітет обрані М. Ф. Пилипович (голова), Н. Малеча (писар), С. Василенко (скарбник). Делегатом на Всеукраїнський робітничий з‘їзд обраний З. Висоцький.

8 липня 1899 р. 
Херсонська газета “Юг” повідомила, що Фальц-Фейн придбав електричну землечерпальну машину для робіт по поглибленню морського дна у порту Хорли. За задумами поміщика, Хорли повинні були перетворитися на один з опірних пунктів по торгівлі хлібом та скласти конкуренцію Херсону.

8 липня 1917 р.У Херсоні розпочалося формування “Херсонського батальйону корніловців”. Запис проводився в канцелярії 44-го запасного полку і в Раді робітничих і солдатських депутатів.

8 липня 1919 р.Херсонське ЧК повідомила, що в місті розкрито змову, в якій брали участь військовий керівник Тишко, військовий губернський керівник Михневич, помічник директора міського банку Секачов, полковник Крижановський та інші. Учасники змови заарештовані. Взагалі, літо 1919 р. для херсонців було кривавим. Майже кожного дня публікувалися списки страчених місцевими чекістами городян.

10 липня 1774 року  підписано Кючук-Кайнарджійський мирний договір між Росією і Туреччиною. До Росії відійшли частина землі між Дніпром та Південним Бугом на яких незабаром був заснований Херсон – колиска Чорноморського флоту і форпост боротьби з ісламською експансією.

10 липня 1915 р.
Імператор Микола II підписав Указ про відчуження землі під спорудження залізниці Джанкой – Херсон. Незабаром було розпочато будівництво, яке розтягнулося на роки й роки.

10 липня 1917 р.
У приміщенні Ради робітничих і солдатських депутатів відбулись організаційні збори членів та співчуваючих єврейської партії Бунд.

10 липня 1919 р.У Херсоні відкрився пролетарський університет.

10 липня 1919 р.Каховка захоплена денікінцями.

10 липня 1919 р.Розпочався обстріл Херсона  важкими  гарматами з боку Олешок (Цюрупинськ).
  

16 липня 1946 року створена обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок

Джерело: Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2021 рік. Календар. Державний архів Херсонської області.- Херсон, 2020 рік.

17 липня  1891 року у Херсоні народився Лавреньов (Сергеєв) Борис
Андрійович (1891-1959). 

Джерело: Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2021 рік. Календар. Державний архів Херсонської області.- Херсон, 2020 рік.

В Херсоні існує традиційний культ цього письменника, хоча мало хто пам'ятає його твори. Найбільш відомий його твір це повість "Сорок перший" про події громадянської війни. За цією повістю  режисер Григорій Чухрай зняв свій перший фільм, де в головних ролях зіграли Ізольда Ізвицька та Олег Стріженов. Ці прізвища акторів та режисера навряд чи щось скажуть більшості населенню, але й ці актори були популярні свого часу, й фільм мав успіх. Його нагородили навіть спеціальним призом в Каннах в 1957 році. Але, насправді, культ Лавреньова більше існує за провінційною інерцією: назва вулиці, назва школи, меморіальна квартира й жодного відомого твору.
 

27 липня 2006 року в Каховці вперше відбувся мотофестиваль "Тачанка" - повідомляє каховський районний архів у своєму календарі пам'ятних дат. Але у Вікіпедії зазначається, що перший фестиваль відбувся у 2007 році. (можливо, мається на увазі, як міжрегіональний - ред.)

У 2007 році він отримав статус міжрегіональний. В ньому взяли участь 90 байкерів з семи регіонів України. Він мав назву «Тачанка. Байкери проти наркоманії та СНІДу». Девіз фестивалю став заклик: «Незалежність понад усе».
Засновниками нового фестивалю стали два каховських мотоклуба — «BLOODNblE Байкери» і «Колеса Дракона» і один херсонський — «EXILES BIKERS».
Фестиваль проводили в рамках всеукраїнської акції «Молодь проти наркоманії та СНІДу».

Пізніше байк-рок фестиваль «Тачанка» отримає статус "всеукраїнський", а пізніше й "міжнародний мотофестиваль". Цей захід став популярним в колах байкерів. Наприклад, в 2011 році На фестиваль приїхали 534 байкери з 75 населених пунктів України та з-за кордону (Англія, Молдова, Німеччина, Росія, Придністров'я (так в тексті - ред.), Італія). На території збору було розташовано відразу три фестивальні майданчики, працювало спеціальне радіо. Вперше відбувся випуск фестивальної газети «Тачанка». Хедлайнер рок-концерту — гурт «Табула Раса».


Підготовлено у липні 2001 року та доповняється

Немає коментарів:

Дописати коментар