Неповторні назви звичайних вулиць: як буде відбуватися декомунізація в Скадовському районі

Скадовськ. Літо 2015 року.

9 квітня цього року Верховна Рада України прийняла Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Не будемо вдаватися в деталі, але відповідно до цього закону треба прибрати символіку і топонімічні назви вказаних режимів. Якщо взяти за приклад Скадовський район, то треба прибрати кілька пам’ятників та перейменувати певну кількість населених пунктів, вулиць та провулків.

Французи в історії Скадовського краю

Вільгельм Рувьє. Джерело: газета "Чорноморець"

 Історія заснування сучасних селища Лазурне, сіл Антонівка, Михайлівка та Приморське пов’язана з іменами французьких дворян.

Греки в новій історії Скадовського краю

Джерело: газета "Чорноморець"

З подіями російсько-турецької війни 1768-1774 років пов’язана історія нашого краю. Крім Кримського фронту військових дій, Російська імперія «наводила порядок» навіть на островах грецького архіпелагу.

Турецький гамбіт в історії Скадовського краю

Таяр бей паша. Малюнок. Джерело: газета "Чорноморець"

Після приєднання Причорномор’я до Російської імперії першими господарями земель на території сучасного Скадовського району ставали іноземці. Про це свідчить лист Катерини ІІ Таврійському губернатору Семену Семеновичу Жегуліну від 3 квітня 1792 року, за яким останній мав виділити колишньому турецькому трибунчужному паші (генерал-полковнику) та Трапезундському сераскиру Хусейну Батал-бею 10000 десятин землі. Крім землі, сераскир отримав від російського уряду будинок №29 по Миколаївській набережній, що на Василівському острові в Санкт-Петербурзі, та пенсію в тисячу рублів. Й отримав це не задарма.

Хто придумав «Джарилгач»?

Фрагмент книги Аполлінарія Скальковського (1850 р.). Джерело: газета "Чорноморець"

Назва острова – «Джарилгач» – вперше вказана в атласi Російської імперії (1792 рік), на картi Таврійської області Олександра Михайловича Вілбрехта, а згодом на «Подробной милитерной карте по границе России и Турции» (1800 рік) і на карті Новоросійської губернії (1800 рік). Пізніше, в «Енциклопедичному словнику Ф.А.Брокгауза та І.А.Ефрона» (1900 рік), даний острів мав назву з уточненням – Джарилгач (Каркінітський). Причина цього в тому, що існував ще не один Джарилгач.

Збур’ївський шлях

“Carte du Gouvernement de Tauride…” 1788 рік. Джерело: газета "Чорноморець"

Після початку чергової російсько-турецької війни у 1768 році в межах сучасної Старої Збур’ївки Голопристанського району почали зводити Збур’ївське укріплення. Тоді ж основним шляхом на Перекоп став Збур’ївський шлях. Він теж починався від Кінбурна, а пізніше – від Херсона. В останньому випадку шлях йшов через село Гола Пристань і в обох випадках проходив через сучасне село Стара Збур’ївка Голопристанського району, далі – південніше села Буркути (нині село Промінь Скадовського району), вздовж села Чалбаси (сучасне село Виноградове Цюрупинського району), через Копані Теплі Води (сучасне село Птахівка Скадовського району). Далі Збур’ївський шлях йшов на Каланчак, а потім 31 версту до Перекопа. 

Козаки та росіяни в боротьбі за таврійський степ

Р.Н. Томілов. Джерело газета "Чорноморець"

11 квітня 1773 року командир резервного корпусу в Криму генерал-майор та князь Олександр Олександрович Прозоровський отримує листа від російського посла при кримському хані Петра Петровича Веселицького. У листі резидент, із посиланням на чиновників калги-султана (брата Кримського хана) Булат-шаха та Ахтат жибеєва, повідомляв, що турки планують висадити потужний десант у Криму, начебто на 60 великих та 200 малих кораблях. А ще в посланні зазначалося, що на острові Ярли-Агач, який лежить між Очаковим та Перекопом, знаходиться настільки велика артилерія, що було використано 300 пар буйволів при висадці на острів разом із військами.