 |
| Сергій Чечет |
Стаття головного спеціаліста відділу використання інформації документів Державного архіву Херсонської області Сергія Миколайовича Чечета "До історії парків Херсона" була опублікована в збірнику наукових доповідей п'ятих архівних читань "Історія в документах". Збірка була підготовлена до друку Державним архівом Херсонської області та видана у видавництві Айлант у 2021 році. П'яті архівні читання були проведені 2 квітня 2021 року в онлайн-форматі у зв'язку із обмеженнями, що були викликані епідемією Ковіду. Стаття розміщена на 48 - 55 сторінках Збірки.
Стаття побудована на значному масиві архівних документів та роз'ясняє деякі заплутані місця в історії чотирьох парків нашого міста: Шевченківського парка, Придніпровського парка, парка "Дубки" та парка "Жовтневий". Дослідження Сергія Миколайовича є надзвичайно важливим в історії топонімічних об'єктів нашого міста. Далі текст доповіді.
Вступ
Тема озеленення Херсона, зокрема стан парків міста, вкрай важлива для його мешканців, тому вона упродовж десятиліть неодноразово обговорювалась представниками влади, засобів масової інформації, громадськістю. На жаль, не завжди публікації розкривали тему відповідно до фактів, що свідчить про необхідність наповнення джерельної бази відповідними архівними документами.
Шевченківський парк
Зупинимося, перш за все, на історії найстарішого і найвідомішого парку міста, що нині має назву “Шевченківський”.
Датою його створення вважається 1785 рік [25, арк. 88; 33, арк. 8]. Втім, у Проектованому плані губернського міста Херсона, затвердженому 18 жовтня 1855 року, на його території значиться Плац-парадна площа [1, арк. 74], на якій був організований іподром, скасований 1868 року.
У 1869 році херсонський віце-губернатор Денис Гаврилович Карпович наказав арештантським ротам засадити деревами територію колишнього іподрому, що і стало початком організації парку, що відповідно отримав назву “Денисівський”.
У 1880 році на честь 25-річчя царювання російського імператора Олександра ІІ Денисівський парк перейменовано на “Олександрівський” [17, арк. 4; 33, арк. 18].
На вшанування пам’яті В. І. Леніна рішенням Херсонської міської ради за поданням міської комсомольської організації у 1924 році Олександрівській парк було перейменовано на “Ленінський” [17, арк. 4]. Саме це перейменування залишається поза увагою авторів більшості публікацій, які стверджують, що у 1927 році Олександрівський парк перейменовано на “Шевченківський”.
Насправді постановою президії Херсонської міської ради від 13 жовтня 1927 року, протокол Ч. 14 параграф 11, затверджено перейменуванння вулиць м. Херсона, у т. ч. Олександрівський парк (як вказано у документах, однак насправді – проїзд) на Тарасо-Шевченківську (така точна назва вказана у документах), а не перейменовано парк “Олександрівський”, який вже мав назву “Ленінський” [5, Ф. Р-622. арк. 313а-313а зв.].
Підтвердження помилковості дописів щодо присвоєння вказаним рішенням міської ради у 1927 році парку “Олександрівський” імені “Шевченківський” знаходимо в архівних документах. Так, у заявці на громадські роботи Херсонського окружного відділу місцевого господарства від 30 квітня 1927 року вказується, що Ленінський парк, який знаходиться в центрі міста Херсона і займає площу більше 10 десятин, перебуває в дуже занедбаному стані. Це пояснювалось відсутністю огорожі, яка давала б можливість в єдиному парку міста з населенням близько 60-тисяч чоловік зберегти від шкідливих впливів (загибелі) близько 6-ти тис. дерев [4, арк. 5].
Водночас проводились заходи з благоустрою міського парку. У звіті про роботу Херсонського окрміськкомгоспу за жовтень 1927 року – березень 1928 року вказується про проведення перекопування 3 000 квадратних сажень ґрунту на бульварах, у скверах і в Ленінському парку [3, арк. 4].
У листі Херсонської окружної ради профспілок (ХОРПС) від 9 вересня 1929 року повідомлялось президії міської ради про розгляд на засіданні президії ХОРПС від 5 вересня 1929 року питання щодо перетворення з наступного року Ленінського парку міста у Парк культури та відпочинку [2, арк. 19]. Втім, на засіданні президії міськради від 15 березня 1932 року при розгляді проєкту виробничого плану тресту “Комунбуд” на 1932 рік передбачалось 42 тис. крб. для закінчення огорожі парку імені Леніна [6, арк. 12].
У роки нацистської окупації Херсона (1941–1944) міському парку було повернуто назву “Олександрівський” [17, арк. 4].
Після відновлення радянської влади рішенням виконкому міської ради від 8 червня 1944 року № 11/3 відновлено найменування вулиць, провулків і т. д. міста, що існували до нацистської окупації, тому міський парк у розпорядчих документах має назву Парк культури і відпочинку імені В. І. Леніна [7, арк. 12]. Рішенням від 12 березня 1946 року № 147 міський парк культури і відпочинку імені В. І. Леніна площею 10,5 га було реорганізовано у постійно діючий [8, арк. 52зв.-53].
Відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 20 грудня 1946 року № 2107, рішень виконавчих комітетів рад: обласної від 10 лютого 1949 року № 129 та міської від 17 лютого 1949 року № 89 міський парк культури і відпочинку імені В. І. Леніна було передано з системи міського комунального господарства у ведення міського відділу культурно-освітньої роботи та затверджено Положення про парк [11, арк. 147-148].
Згідно з Положенням парк набув статусу самостійного госпрозрахункового культурно-освітнього закладу. Його структура складалась з відділів:
1) масово-видовищної роботи (лекторій, павільйони для виставково-експозиційної роботи, бібліотека-читальня, радіо, зелений театр, концертна естрада, кіно тощо);
2) оборонно-фізкультурної роботи (тир, полігон, літній спортивний майдан, лижно-ковзанярська база, шахово-шашковий клуб);
3) масових ігор та розваг (атракціони механічні та малі, павільйони настільних ігор, ігрові майданчики, танцювальний майданчик та школа танців, більярдна);
4) роботи серед дітей (спортивний майданчик, лекторій, бібліотека-читальня, технічна натуралістична станція, куток дошкільника, куток домоводства);
5) побутового обслуговування (фото-ательє, довідкове бюро, майстерня з ладнання духових інструментів, баянів, художньо-живописна майстерня, ресторани, кафе, кіоски, душі). Все майно і споруди, що знаходились на території парку, перебували у його власності.
Кошти парку складались зі статутного фонду, державної дотації, прибутку від проведення платних заходів, надходжень від допоміжних підприємств – майстерень, баз прокату тощо. [11, арк. 162-164].
З метою подальшого благоустрою парку рішенням виконкому міської ради від 30 травня 1950 року № 516 директора парку було зобов’язано збудувати колонаду-вхід у парк з вулиці Перекопська за рахунок позалімітних асигнувань, виконання роботи доручено будмонтажконторі міськкомунгоспу [13, арк. 188]. Не виключено, що вказана колонада могла бути зведена з матеріалів зруйнованої згідно з рішенням виконкому від 17 грудня 1949 року № 998 [12, арк. 200-201] Покровської єдиновірної церкви, розбирання якої проводилось тією ж будмонтажконторою.
Водночас відомий краєзнавець Є. В. Горностаєв стверджував, що колони, які прикрашали вхід до зруйнованого храму, поставили над східцями центрального входу в міський парк з боку проспекту Ушакова [32, арк. 17зв.].
У наступні десятиліття парк неодноразово реконструювали, перебудовували, змінювали форми і види роботи для приваблення відвідувачів зеленим вбранням та затишком. Одним із показників належного рівня діяльності у 1960-х роках стало його визнання на всесоюзному рівні. Так, навесні 1964 року Міністерство культури СРСР та редакція газети “Известия” оголосили підсумки Всесоюзного громадського огляду парків культури і відпочинку за 1963 рік.
За велику і різноманітну роботу з культурного обслуговування та організації відпочинку трудящих Парку культури і відпочинку імені В. І. Леніна м. Херсона присвоєно звання “Кращий парк культури і відпочинку країни” із врученням почесного диплому першого ступеню [17, арк. 5; 35].
У 1967 році Міністерство культури УРСР присвоїло парку звання “Культурно-просвітницька установа відмінної роботи”, а на початку 1968 року Міністерство культури СРСР та редакція газети “Известия” – звання “Парк відмінного відпочинку” з нагородженням почесним дипломом [17, арк. 5; 37].
Цілком природно, що враховуючи пропозиції головного управління архітектури та містобудування й управління культури облвиконкому, обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, виконком обласної ради рішення від 21 вересня 1990 року № 154 запропонував Раді Міністрів УРСР включити до списку пам’ятників архітектури та містобудування Денисівський парк (парк імені В. І. Леніна), розташований у м. Херсон на проспекті Ушакова, 12-14 [25, арк. 83, 87-88].
Придніпровський парк
Шевченківський парк тривалий час був єдиним парком міста Херсона, водночас вже у 1930-х роках починається історія створення іншого міського парку – “Придніпровський”. Саме тоді, на засіданні президії міської ради 15 березня 1932 року розглядався проєкт резолюції з будівництва нового парку для забезпечення культурного відпочинку трудящих та створення захисної смуги від зіпсованого повітря розташованих в цій частині міста підприємств. Розташування зеленої зони загальною площею понад 100 га планувалось на території вздовж Дніпра між Військовим форштадтом та Консервним заводом № 2 (Херсонський консервний комбінат) [6, арк. 1, 8-9]. Простежити виконання цієї резолюції не маємо змоги за відсутності архівних документів.
Процес створення парку “Придніпровський” поновився у другій половині 1940-х років. У зв’язку з будівництвом бавовняного комбінату рішенням виконкому міської ради від 3 листопада 1947 року № 641 відведену у 1932 році земельну ділянку під створення парку з культурно-побутовими установами було обмежено з півночі Перекопською вулицею, з півдня берегом ріки Дніпро, із заходу вулицею Матроський спуск, зі сходу бавовняним (бавовноочисним) заводом [9, арк. 120].
Рішенням виконкому міської ради від 8 лютого 1949 року № 39 “Про затвердження плану та заходів з озеленення м. Херсона і його околиць на період 1949–1953 рр.” передбачалось насадження дерев у майбутньому парку на площі 13 га міськкомунгоспом, заводом імені Сталіна (Херсонський консервний комбінат), бавовняним (бавовноочисним) заводом і населенням міста [14, арк. 108- 112].
Вже у 1956 році в офіційних документах значиться парк “Придніпровський” [23, арк. 24-25]. У цьому ж році в Придніпровському парку розпочато спорудження центральної алеї від вулиці Перекопської навпроти головної вулиці містечка текстильників (нині – однойменний проспект) до р. Дніпро.
З допомогою скрепера було зроблено каскад майданчиків, що поєднувались між собою широкими східцями, виготовленими із залізобетону, і були укладені з допомогою автокрану на трьох схилах. Обабіч східців було викладено кам’яні стінки з виступами з країв для встановлення квіткових вазонів. Одночасно із спорудженням центральної алеї впорядковувались розташовані перед східцями майданчики, готувались ділянки для насадження дерев та квітів [33, арк. 31; 34].
Водночас, запланованому будівництву парку заважало безпланове і самовільне будівництво населенням міста індивідуальних житлових і тимчасових будинків на 1-му Придніпровському селищі (Циганська слобідка), що виникло у повоєнні 1940-і та активно продовжувалось у наступні роки, хоча згідно з генеральним планом міста Херсона цей район було включено до території Придніпровського парку. Рішенням виконкому міської ради від 18 травня 1957 року № 714 відзначалось, що для виконання заходів з озеленення парку, будівництва паркових доріжок і літнього кінотеатру, проведення робіт з облаштування центрального виходу на берег ріки Дніпро всі самовільно побудовані житлові й тимчасові будинки підлягають знесенню [15, арк. 328]. Однак, зазначене рішення так і не було виконано.
Втім, незважаючи на суттєве зменшення площі від запланованої, Придніпровський парк існував і облаштовувався. Зокрема, у 1965 році виконано роботи з його благоустрою: розмічено алеї, частково заасфальтовано доріжки навколо парку, збудовано підпірну стінку і парапет вздовж неї. У наступному році – розпочато роботи з проведення водопроводу та встановлення електроосвітлення, заасфальтовано 450 кв. метрів доріжок [16, арк. 1, 5, 14; 30, арк. 5].
Оскільки передбачалось одночасне будівництво тестильного комбінату, містечка текстильників і створення Придніпровського парку, протягом 1950– 1960-х років спорудження та благоустрій парку відбувалось переважно за сприяння Херсонського бавовняного комбінату (ХБК).
Рішенням виконкому міської ради від 26 вересня 1973 року № 532 “Про закріплення парків за підприємствами, організаціями і установами міста” парк “Придніпровський” було закріплено за тектильним комбінатом та іншими підприємствами, установами і організаціями міста [19, арк. 86-89]. На його виконання догляд за зеленими насадженнями парку здійснювала група зеленого господарства ХБК [31, арк. 37].
Крім того, рішенням виконкому від 19 липня 1977 року № 664/14 “Про закладення в парках міста ювілейних гаїв” на честь святкування у 1978 році 200-річчя від заснування міста Херсона передбачалось у 1977 році в парку “Придніпровський” посадити гай з 200 каштанових дерев [21, арк. 332].
Парк "Жовтневий"
Маловідомою для багатьох херсонців є історія парку “Жовтневий”. Її початком стало прийняття виконкомом обласної ради рішення від 16 липня 1966 року № 352/14 “Про створення нового парку в місті Херсоні”, яким планувалось закладення парку площею 120 га на березі Дніпра в східній частині міста між смт Антонівка та залізничним мостом через Дніпро за рахунок земель лісгоспзагу.
Майбутньому парку було присвоєно найменування “Парк імені 50-річчя Жовтня”. Першочергові заходи з посадки зелених насаджень парку передбачалось здійснити в осінньо-весняний період 1966–1967 років на площі 50 га із застосуванням саджанців кращих видів чагарникових насаджень та цінних порід дерев у віці не менше 10 років [24, арк. 196-197].
На засіданні виконкому міської ради 20 квітня 1967 року зазначалось, що закладення нового міського парку на березі р. Дніпро відбулось 19 квітня 1967 року [18, арк. 11].
Газета “Наддніпрянська правда” від 21 квітня 1967 року описала урочисте закладання лісопарку “Жовтневий” на східній околиці обласного центру, де має з’явитись чудова зелена зона, здатна прийняти для відпочинку тисячі жителів Херсона і його гостей.
У зв’язку з урочистим закладенням лісопарку відбувся мітинг, де виступив перший секретар обкому Компартії України А. С. Кочубей. Він наголосив, що велика заміська зона відпочинку для жителів міста створюється на пам’ятному місці форсування р. Дніпро навесні 1944 року, звідки розгорнулась військова операція проти нацистських окупантів.
Після мітингу на місці майбутнього лісопарку з’явились стрункі ряди з перших п’ятидесяти дерев – платанів, акацій, кленів, висаджених першим секретарем обкому партії А. С. Кочубеєм, головою виконкому обласної ради М. О. Макушенком, директором Херсонського судно-будівного заводу В. Ф. Заботіним, депутатом Верховної Ради УРСР, маляром цього ж підприємства Н. М. Бондар та багатьма іншими учасниками заходу.
Планувалось, що на всю довжину майбутнього 110-ти гектарного лісопарку простягнеться берегом Дніпра двохкілометровий золотистий пляж. До нового лісопарку буде прокладено пряму асфальтову магістраль, якою регулярно курсуватимуть автобуси і тролейбуси, також до зони відпочинку відкриється водний шлях [36].
Подальший, вже не такий величний розвиток парку “Жовтневий” визначило рішення виконкому міської ради від 26 вересня 1973 року № 532 “Про закріплення парків за підприємствами, організаціями та установами міста”, що закріпило за вказаним парком чотирнадцять підприємств, установ і організацій міста [19, арк. 86-89]. Незважаючи на таку кількість шефів, роботи в парку проводились лише на ділянках, закріплених за заводом скляної тари та управлінням лісового господарства [31, арк. 37].
Рішенням виконкому міської ради від 19 липня 1977 року № 664/14 “Про закладення в парках міста ювілейних гаїв” передбачалось у 1977 році у Жовтневому парку посадити липовий гай з 200 дерев [21, арк. 332].
Вже наприкінці 1980-х–початку 1990-х років відомості щодо парку “Жовтневий” в офіційних документах не прослідковуються.
Зокрема, у додатку до рішення виконкому міськради від 20 жовтня 1992 року № 284 “Про створення підприємства з благоустрою і експлуатації парків і скверів міста Херсон на базі дирекції парків культури і відпочинку міського управління культури” серед семи парків міста, переданих на баланс новоствореного підприємства, парк “Жовтневий” не згадано [22, арк. 116-118].
Тож не дивно, що відсутність у документах міськвиконкому інформації про нього призвела до того, що пунктом 93 додатку до розпорядження Херсонського міського голови від 19 лютого 2016 року № 80-р “Про виконання вимог Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” було ототожнено два різних парки – “Ювілейний” та “Жовтневий” (“50 років Жовтня”) [42].
(моя ремарка: на сайті guide.in.ua розміщена наступна інформація про парк: "Парк Жовтневий" - мальовничий куточок природи, що розташований за адресою Антонівка, Херсонська область, Україна, 73485. Цей заклад з чудовим видом на зелені насадження пропонує відвідувачам ідеальну можливість забути про міський шум та погрузитися в світ тиші та гармонії з природою.
На території парку ви знайдете великий чистий озеро, де можна не тільки зробити чудові фото, але й підкріпитися здоровою рибою. Парк має прекрасний ландшафт, з багатьма мальовничими куточками, квітучими клумбами та затишними тенетами.
Щоденно Парк Жовтневий працює зранку до вечора, проводить безкоштовні екскурсії для класів та груп відвідувачів, а також є зручна зона паркування для зручності гостей. Запрошуємо насолодитися красою природи в "Парку Жовтневому" і провести чарівний день в колі природи та друзів.
парк "Ювілейний" (Дубки)
Щодо заснування вищезгаданого парку “Ювілейний” слід зазначити, що його історія розпочалась у 1967 році згідно з рішенням виконкому Комсомольської районної ради м. Херсона від 17 жовтня 1967 року № 266 “Про створення парку на вільних землях у районі Миколаївського шосе Комсомольського району” на площі 30 га. 1 листопада 1967 року закладено новий парк, якому на честь 50-річчя радянської влади присвоєно найменування “Ювілейний” [26, арк. 230].
У перші роки існування парку проводилась активна робота з його облаштування. Так, на виконання плану благоустрою Комсомольського району впродовж 7 місяців 1968 року в Ювілейному парку висаджено 1,8 тис. дерев та понад 1 тис. чагарників [27, арк. 5, 7, 9]. Рішенням виконкому Комсомольської районної ради від 4 лютого 1969 року № 44 “Про затвердження об’єктів зовнішнього благоустрою по району на 1969 рік” Херсонське лісництво було забов’язане висадити у парку “Ювілейний” 600 дерев, а міськомунгосп – встановити 20 лав [28, арк. 35-36, 42].
Рішенням виконкому Комсомольської районної ради від 22 квітня 1971 року № 157/8 “Про закріплення парку “Ювілейний” за Херсонським обллісгоспзагом” парк передано на баланс вказаного управління [29, арк. 105], а рішенням виконкому міської ради від 26 вересня 1973 року № 532 “Про закріплення парків за підприємствами, організаціями і установами міста” парк було закріплено за заводом напівпровідникових приладів та іншими підприємствами, установами і організаціями міста [19, арк. 86-89].
У зв’язку із змінами меж районів міста Херсона парк “Ювілейний” було віднесено до території Суворовського району, тож для здійснення належного догляду рішенням виконкому міської ради від 4 січня 1977 року № 42/1 “Про закріплення парків за підприємствами, організаціями і установами міста” його було перезакріплено за підприємствами, установами і організаціями, розташованими вздовж Миколаївського шосе поблизу парку [29, арк. 90-97]. З нагоди святкування 200-річчя міста у парку “Ювілейний” планувалось висадити гай у кількості 200 кленових дерев [21, арк. 332].
Утім, заходи щодо благоустрою парку здебільшого залишались на папері. У 1980-х роках на сторінках газети “Наддніпрянська правда” неодноразово розміщувались публікації щодо незадовільного стану парку “Ювілейний”, незважаючи на наявність у ньому унікального для Херсона і єдиного на Придніпров’ї зразка дубово-липового насадження, закладеного методом групового (гніздового) розміщення [33, арк. 43, 46, 57, 61; 38; 39; 40; 41].
Таким чином, викладена історико-архівна палітра декількох парків Херсона ще раз підкреслює необхідність дбайливого, відповідального ставлення до зеленої зони міста та дає можливість керівникам міста організовувати роботи із її благоустрою, не повторюючи помилок попередників.
Джерела та література
1. Проектированный план губернского города Херсона. Высочайше утвержден 18 октября 1855 г. Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе. Т. ХХХ. 1855. Приложения. СПб, 1856.
2. Держархів Херсонської області. Ф. Р-2. Оп. 3. Спр. 33.
3. Там само. Ф. Р-455. Оп. 1. Спр. 4.
4. Там само. Ф. Р-457. Оп. 1. Спр. 524.
5. Там само. Ф. Р-622. Оп. 1. Спр. 933.
6. Там само. Ф. Р-997. Оп. 1. Спр. 231.
7. Там само. Ф. Р-731. Оп. 4. Спр. 6.
8. Там само. Спр. 106.
9. Там само. Спр. 126.
10. Там само. Спр. 143.
11. Там само. Спр. 167.
12. Там само. Спр. 170.
13. Там само. Спр. 198.
14. Там само. Спр. 172.
15. Там само. Спр. 505.
16. Там само. Оп. 5. Спр. 74.
17. Там само. Спр. 138.
18. Там само. Спр. 147.
19. Там само. Спр. 576.
20. Там само. Спр. 858.
21. Там само. Спр. 872.
22. Там само. Оп. 7. Спр. 207.
23. Там само. Ф. Р-1979. Оп. 6. Спр. 361.
24. Там само. Оп. 10. Спр. 348.
25. Там само. Оп. 14. Спр. 1081.
26. Там само. Ф. Р-3829. Оп. 1. Спр. 59.
27. Там само. Спр. 124.
28. Там само. Спр. 154.
29. Там само. Спр. 332.
30. Там само. Спр. 57.
31. Там само. Спр. 552.
32. Там само. Ф. Р-4095. Оп. 1. Спр. 2.
33. Там само. Спр. 175.
34. Наддніпрянська правда (Херсон). 1956. 23 грудня.
35. Там само. 1964. 24 квітня.
36. Там само. 1967. 21 квітня.
37. Там само. 1968. 18 лютого.
38. Там само. 1983. 02 червня.
39. Там само. 1986. 11 вересня.
40. Там само. 1988. 27 вересня.
41. Там само. 1989. 28 травня.
42. http://kor-rada.gov.ua/noviny-kh/pereimenuvannya-rajonu
© Чечет С. М., 2021 Дата надходження статті до редколегії 26.03.2021
Немає коментарів:
Дописати коментар