Я починаю публікувати цікаві доповіді, які прозвучали на третіх архівних читаннях 20 квітня 2016 року. Організатор читань виступив Державний архів Херсонської області. Першою доповіддю, яка мене зацікавила присвячена однієї з найцікавіших сторінок з історії нашого краю - двадцятим рокам. Далі - текст.
Сьогодення нашої країни обумовлює необхідність проведення низки реформ. Серед них - децентралізація влади. З огляду на актуальність зазначеного питання доцільним є вивчення одного з етапів змін адміністративно-територіального устрою Херсонщини у 20-х роках ХХ ст. - створення округів, які діяли у 1927-1930 рр. Особливістю державної політики того часу стало формування адміністративно-командної системи у сфері кадрових призначень.
Головна увага у дослідженні приділяється головам Херсонського окружного виконавчого комітету. У статті вперше наведені короткі біографічні відомості про них.
Окремих праць, присвячених вивченню діяльності конкретно Херсонського окружного виконавчого комітету та його керівників, немає. Проте, значна частина збірників архівних документів, підготовлених у різні роки співробітниками держархіву торкалася різноманітних питань економічного, сільськогосподарського, культурного, соціального та ін. життя Херсонщини з 1918 до 1987 рр. [1].
Отже, можна стверджувати, що проведення біографічних досліджень осіб, які протягом 1923-1930 рр. очолювали Херсонський окружний виконавчий комітет раніше не проводилось.
Насамперед слід уточнити дату створення Херсонського округу. В обов’язковій постанові Херсонського окружного виконавчого комітету від 26 лютого 1923 року № 49 зазначено, що відповідно до постанови Одеського губернського виконавчого комітету про нову адміністративну територіальну реформу з цього числа (тобто з 26 лютого) Херсонський повітовий виконком перейменовується у Херсонський окружний виконком.
Тією ж постановою та телеграфним розпорядженням від 17 лютого 1923 року № 1018 визначено, що Дніпровський повіт з 24 лютого 1923 року у зв’язку з його злиттям з Херсонським, вважається ліквідованим, тому він, а також усі його повітові відділи, припиняють свою діяльність і передають усі свої справи та функції відповідним відділам Херсонського окрвиконкому.
Наслідком ліквідації повітів стало утворення районних виконавчих комітетів. Всього на території Херсонського округу утворилось 12 райвиконкомів: Великоолександрівський, Березнеговатський, Бериславський, Качкарівський, Каховський, Снігірьовський, Херсонський, Олешківський, Голопристанський, Чаплинський, Скадовський та Горностаївський [2].
Відповідні зміни в адміністративно-територіальному устрою були затверджені постановою ВУЦВК від 07 березня 1923 року «Про адміністративно- територіальний поділ Одещини», на території Одеської губернії був утворений Херсонський округ з окружним (повітовим) центром у м. Херсоні шляхом виокремлення його із складу Херсонського і Дніпровського повітів [3].
Херсонський окружний виконавчий комітет проіснував до 1930 року, коли була проведена нова адміністративно-територіальна реформа. На підставі постанови ВУЦВК від 02 вересня 1930 року про ліквідацію округів встановлювалась дворівнева система управління: район - центр і Херсонський округ ліквідовувався [4].
Створення нової адміністративно-територіальної одиниці не могло не торкнутися і змін в керівному складі. Основним джерелом інформації про нього є особові справи керівного складу працівників окрвиконкому, списки членів президії окрвиконкому, накази з особового складу та протоколи засідань президії. Частину документів вдалося віднайти у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (далі - ЦДАВО). Особові справи голів окрвиконкому на зберігання до державного архіву області не надходили, не в повному обсязі представлені вони і в ЦДАВО. У документах партійного комітету Херсонського окружвиконкому інформація про його очільників також відсутня. З огляду на вищевказане, основна інформація відтворена за протоколами засідань окрвиконкому та відповідних статистичних списків.
У протоколі № 2 першого організаційного засідання новообраного пленуму Херсонського окрвиконкому від 27 лютого 1923 року йде мова про обрання Радченка Григорія Павловича головою Херсонського окружного виконавчого комітету (до цього часу очолював Херсонський повітовий виконком), його заступником обрано тов. Гебеля (перед цим - заступник голови Херсонського повітового виконкому), а секретарем Агронова Давида Адольфовича (раніше - секретар Херсонського повітового виконкому) [5].
Особова картка працівника Г. П. Радченко зберігається у ЦДАВО. У ній вказано, що він народився у 1890 році, українець за національністю, за походженням - із «дрібно-кулацької селянської родини», мав вищу освіту - лікар. Брав участь у Першій світовій війні. Знав кілька мов (чеську та французьку), до роботи у Херсоні очолював Єлисаветградський окрвиконком [6]. У картці зазначено, що після роботи у Херсоні Г. П. Радченко у 1923-1925 рр. очолював Зінов’ївський окрвиконком, з 22 квітня 1925 року - ректор медінституту. Нажаль, у посадовій картці не вказано якого саме [7]. Подальша його доля невідома.
Слід звернути увагу, що на своїй посаді Г. П. Радченко пропрацював досить короткий час. Вже 23 серпня 1923 року наказом № 14 його було відкликано у розпорядження фракції Одеського губернського виконавчого комітету і виключено із списків окрвиконкому.
Його наступником став Радін Ісаак Соломонович [8]. На посаду він був призначений у віці 29 років. У своїй анкеті Радін зазначав, що він єврей за національністю, мав незакінчену вищу освіту, вважав себе інтелігентом, за основною професією - конторський службовець. Добре знав польську мову. Служив у Червоній Армії. У радянських органах працював з 1917 року у наркоматі фінансів, ВНК [9]. На посаді очільника Херсонського окрвиконкому пропрацював до 21 квітня 1924 року і також, як і його попередник, був відряджений до Одеського губкому [10].
Змінив І. С. Радіна 15 квітня 1924 року Касперович Станіслав Іванович. На момент зайняття посади йому було 28 років, білорус за національністю, за професією - вчитель. Відбував військову службу в Червоній Армії 2 місяці [11].
Наступним головою окрвиконкому 23 квітня 1925 року було обрано Качинського Володимира Максимовича у віці 41-го року [12]. Відомостей про нього обмаль, особової справи на зберігання не надійшло. У Списку членів президії Херсонського окрвиконкому на 15 травня 1926 року вказано, що В. М. Качинський очолював народний комісаріат землеробства, українець за національністю, мав вищу освіту, економіст, за походженням - із службовців [13]. У протоколі першого пленуму Херсонського окружного виконавчого комітету від 06 травня 1926 року йде мова про обрання нового голови окрвиконкому через те, що В. М. Качинського викликано у розпорядження Українського Уряду для роботи членом колегії наркомзему [14]. У Списку відповідальних членів Херсонського окружного виконавчого комітету від 15 листопада 1926 року В. М. Качинський значився співробітником наркомзему [15].
Щодо наступного голови Херсонського окрвиконкому - Штейнберського Йосипа Яновича, відомостей про нього вже значно більше. Він був призначений на посаду 2 травня 1926 року і обіймав її по 15 червня 1926 року [16]. В особовій справі Й. Я. Штейнберського вказано, що він народився 1892 року у Польщі, поляк за національністю. Вважав рідною мовою російську, вільно володів польською та українською. За професією - ткач, працював на фабриках у Лодзі, Варшаві та Москві до 1917 року. Мав нижчу освіту, служив у Червоній Армії. До того, як переїхав у Херсон, працював у Харкові і Одесі на «різних відповідальних посадах» [17]. Досить цікава характеристика надана Штейнберському під час представлення його для обрання на посаду: «Він усім знайомий, працює понад 8 місяців у Херсонській окрузі за прокурора, добре знає округу й місто й має всі необхідні якості для того, щоб бути головою окрвиконкому» [18]. Зникає інформація про Й. Я. Штейнберського у лютому 1927 року, коли на засідання президії Херсонського окрвиконкому (протокол № 38/4) йому було дозволено виїхати до м. Одеса у службових справах [19]. Прослідкувати подальшу долю Й. Я. Штейнберського не вдалося.
 |
| Фото Закондирін Іван Григорович, ЦДАВО України, ф. 1, оп. 11, спр. 841, арк. 1зв. |
Наступне засідання президії Херсонського окружвиконкому № 39/5 12 лютого 1927 року проводив новий голова - Закондирін Іван Григорович [20]. У держархіві відомостей про цю особистість обмаль, лише анкетні дані. Його особова справа знаходиться на зберіганні в ЦДАВО. У ній вказано, що І. Г. Закондирін народився у 1894 році у с. Шишеніно Володимирської волості Нижньогородської губернії, росіянин за національністю. Закінчив 2-х класне училище та фельдшерську школу. У роки Першої світової війни служив фельдшером в евакуаційному шпиталі до його розформування.
У 1918 році був мобілізований вже військами Червоної Армії. Обіймав посади в різних повітових комітетах. На територію України потрапив у 1921 році за мобілізацією ЦК РКП.
Працював у Харкові заступником губернського відділу охорони здоров'я, потім головою Волочанського повітового виконавчого комітету до його ліквідації, очолював Богодухівський та Охтирський окрвиконкоми [21]. 24 вересня 1929 року на засідання президії Херсонського окрвиконкому розглядалося питання про заміщення посади голови окрвиконкому. І. Г. Закондирін був відкликаний на «провідну господарчу роботу до центру».
Тимчасово виконувати обов’язки голови окрвиконкому був зобов’язаний І.Д. Макаров [22]. За документами того ж ЦДАВО прослідковується подальша доля І.Г. Закондиріна, після відкликання його з роботи у Херсонському окрвиконкомі. Протоколом № 8/702 засідання Ради Народних Комісарів УРСР від 23 Березня 1931 року І. Г. Закондиріна було призначено членом колегії Наркомпраці, звільнивши тим самим від виконання обов'язків члена колегії Наркомпостачання [23].
Останнім головою Херсонського окрвиконкому у грудні 1929 року було призначено Синякова Михайла Андрійовича [24]. Інформація про нього обмежена. Так, у Відомостях про керівний склад Херсонської округи зазначено, М. А. Синяков мав партійний стаж з 1919 року, за соціальним походженням - із службовців. Освіта - вища, вчитель [25]. У супровідному листі керуючого справами Херсонського окрвиконкому до вказаних «Відомостей», який був надісланий до організаційно- інструкторського відділу ВУЦВК 21 лютого 1930 року зазначалось, що особовий листок на М. А. Синякова не було надіслано через те, що він майже весь час «на селі в зв ’язку з колективізацією та засів компанією» і при першій можливості відповідний листок буде надіслано [26]. Виходячи з того, що ані в держархіві області, ані в ЦДАВО відповідно особового листка не вдалося знайти, його так і не було заповнено. Будь-яка інша інформація про останнього голову окрвиконкому відсутня.
Підсумовуючи, зазначимо, що протягом 1923-1930 рр. у Херсонському окрузі змінилось 7 його очільників. Усі вони були досить молодими людьми у віці 30-40- ка років, пройшли Першу світову війну та службу у Червоній Армії, також були членами єдиної, на той час, партії більшовиків від часу її створення. Шестеро з них мали вищу освіту і вільно володіли кількома мовами.
Одна вражаюча особливість - жоден із голів Херсонського окружного виконавчого комітету не був уродженцем Херсонщини. Внесок цих осіб у налагодження мирного життя Херсонщини у 1920-х роках важко переоцінити. А от з’ясування того, як склалася їх подальша доля - завдання для подальшого дослідження.
Джерела та література
1. З історії соціалістичної перебудови сільського господарства на Херсонщині (1918-1941 рр.): зб. документів і матеріалів / під ред. П. М. Єлістратова. Випуск І. 1918-1925 рр. - Херсон, 1957. - С. 596;
Те ж. Випуск ІІ. 1926-1929 рр. - Херсон, 1957. - С. 428;
Те ж. Випуск ІІІ. 1930-1941 рр. - Херсон, 1959. - С. 784;
Культурне будівництво на Херсонщині, 1921-1987: зб.документів та матеріалів/ уклад. Л. В. Виноградова, О. С. Камінська та ін. - Сімферополь, 1988. - С. 272;
Історія міст і сіл Української РСР. Херсонська область. - Київ, 1972. - С. 43-47;
Москаленко В. Як нас робили українцями. Режим доступу: http://www.kordi.info/moskalenko/vak-nas-robili-ukravintsvami.html;
Баранюк В. Уроки украинизации // Наддніпрянська правда. - 1996. - Жовтень;
Баранюк В. З історії українізації на Херсонщині // Джерела. - 1998. - серпень;
Михайлова А. А. Из истории национального строительства на Херсонщине в 20-е - начале 30-х годов // Прошлое служит настоящему. - Херсон, 1991. - С. 53-64;
Бєлий Д. До 75-річчя з історії створення в Україні єврейського національного району з центром у Великій Сейдиминусі // Джерела. - 2001. - 10 квітня.
2. Державний архів Херсонської області (далі - Держархів Херсонської обл.), ф. Р-300, оп. 1, спр. 9, арк. 20, 23.
3. Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. - 1923. - № 18-19, 3 липня. - С. 581-586.
4. Збірник узаконень і розпоряджень робітничо-селянського уряду України. - 1930. - № 23. - С. 255
5. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі - ЦДАВО), ф. Р-5, оп. 1, спр. 1995, арк. 5, 6, 7.
6. Там само, ф. 1, оп. 11, спр. 2050, арк. 1, 2, 3,
7. Там само, ф. 1, оп. 2, спр. 2916, арк. 41.
8. Держархів Херсонської обл., ф. Р-2, оп. 1, спр. 1003, арк. 16зв.
9. Там само, ф. Р-2, оп. 1, спр. 1022, арк. 6.
10.Там само, ф. Р-2, оп. 1, спр. 1011, арк. 17б.
11.Там само, ф. Р-2, оп. 1, спр. 1014, арк. 195зв.-196.
12.Там само, ф. Р-2, оп. 1, спр. 1030, арк. 42, 66.
13.Там само, ф. Р-2, оп. 1, спр. 1030, арк. 146.
14.Там само, ф. Р-2, оп. 1, спр. 2966, арк. 65.
15.ЦДАВО, ф. 1, оп. 3, спр. 1661, арк. 5.
16.Держархів Херсонської обл., ф. Р-2, оп. 2, спр. 166, арк. 6.
17. Там само, ф. Р-2, оп. 2, спр. 166, арк. 5зв., 8.
18.Там само, ф. Р-2, оп. 1, спр. 296а, арк. 65.
19.Там само, ф. Р-2, оп. 1, спр. 297, арк. 8, 50.
20.Там само, ф. Р-2, оп. 1, спр. 297, арк. 51.
21.ЦДАВО, ф. 1, оп. 11, спр. 841, арк. 2, 15.
22.Держархів Херсонської обл., ф. Р-2, оп. 1, спр. 607, арк. 26.
23.ЦДАВО, ф. 1, оп. 7, спр. 825, арк. 45.
24.Держархів Херсонської обл, ф. Р-2, оп. 1, спр. 1172, арк. 63.
25.Там само, ф. Р-2, оп. 1, спр. 1166, арк. 31.
26.Там само, ф. Р-2, оп. 1, спр. 1166, арк. 28.
© Лопушинська І. В., 2016
Джерело: ІСТОРІЯ В ДОКУМЕНТАХ: Збірник наукових доповідей ІІІ архівних читань (Херсон, 20 квітня 2016 року) / Державний архів Херсонської області. - Херсон : Айлант, 2016. - 68 с.: іл.
С. 23 - 28 Упорядник: І. Ю. Сінкевич, Відповідальний за випуск: Г. Б. Проценко
Стаття була написана у 2016 році. За цей час, що минув із підготовки статті вийшли цікаві матеріали, в першу чергу, довідники К.В.Скоркіна, тому з оновленими даними можна ознайомитися в оглядовому матеріалі "Керівництво Херсонщини до 1941 року"
Немає коментарів:
Дописати коментар