"Поклоніння ящірці" как попытка создания интегрированный образ украинца

Любко Дереш. Фото с Википедии

С огромным удовольствием вчера прочитал "Поклоніння ящірці (Як нищити ангелів)" (2002 г.) Любка Дереша. Сразу хочу сказать, что его - на мой взгляд попытка повторить "Постороннего" Камю (или его дух, ощущение) оказалось надуманным, натуженным - "нам все равно", "я убил человека - а мне по фиг". Но получил удовольствие от сатирических зарисовок западноукраинского быта начала девяностых. Создания образа интегрального националиста-обывателя.

Фиксация украинского мифа - от святой Анны, в память наших жертв от рук НКВС до батька нашего Тараса. И тут же образы "вечного москаля".
Ну и конечно же романтика любви, которая по стилистике напоминала повести из "Юности". Такое впечатление, что все это уже читал многократно. И вот новое воплощение - на западноукраинской почве. Хотя, с другой стороны Любко Дереш - молодой человек, 1984 года рождения, ему в год провозглашения Независимости было семь лет. Юный пионер пластун.
Дополню текст в самое ближайшее время цитатами.

"...Дзвінка походила з ідеальної української сім'ї, сім'ї настільки ідеально-української, що вона могла бути хіба що вигаданою Юрком Винничуком. Матуся пили гербату з помаранчами й андрутиками, тато слухали старі награння готик-дез-думової "Бандури", читали "За вільну Україну" й ходили до лазнички, де підтиралися виключно срайтасьмою. Були шаленими патрійотами й щиро цікавились у листах здоров'ячком діяспоритянських теток у Торонто, Кенеда" (стор. 10, Харків, "Фоліо", 2007)

"... Неподалік від центру Мідних Буків, на роздоріжжі, стоїть велика біля скульптура святої Анни, заступниці всіх невинно убієнних, з ледь піднесеними догори, як у Сина, що показує Свої рани, руками. На чорнім постаменті вибиті слова:"ТУТ ЇХ КАТУВАЛИ, ВОНИ ТУТ ПОВМИРАЛИ". Слова виведені золотою фарбою. Святу Анну поставили у вісімдесят восьмому нібито на честь тисячоліття християнства, а насправді - для вшанування жертв НКВС" (стор. 13)На цьому постаменті, під Святою Анною спав, як напивається один з героїв повісті Гладкий Хіппі, "страшенний націоналіст, не менший за тих, що збиралися у Львові під Білою Мамою"
Запись от 27 июня 2008 года