З історії змін адміністративно-територіального устрою на Херсонщині

Знайшов у своїх паперах ініціативну інформацію про створення Херсонської області. Нехай буде тут. Хоча, зараз би написав цей текст трохи по-іншому. Включив би інформацію про адміністративні одиниці різних державних утворень до яких входила територія сучасної Херсонської області. Можна навіть згадати ще Римську імперію :-) Потім Київську Русь, Кримське ханство, Османську імперію, Запорізьке козацтво, бо так якось воно не є повним. Гадаю, що повернуся до цієї теми трохи пізніше.

Важливо розуміти, що ядром, основою Херсонської області є не Херсонська провінція 18 сторіччя, й це не величезна Херсонська губернія 19 - початку 20 сторіччя. Також це не Херсонський повіт 18 - початку 20 сторіччя. Це  скоріше - Дніпровський повіт Таврійської губернії із частинами Херсонського та Мелітопольського повіту. Можливо, це Херсонська округа другої половини 20-х років 20 сторіччя.

Назва Херсона є символом імперської експансії Російської імперії та зазіхань на землі колишньої Візантії
Наше місто з самої своєї появи у кінці 18 сторіччя уособлювало в собі символічне значення зв’язку минулого з тодішньою сучасністю.  

В назві «Херсон», яка була відроджена у 1775 році, відтворена назва візантійського Херсона Таврійського, величезного міста Східної Римської імперії, адміністративного центру Північного Причорномор’я, в якому свого часу хрестився князь Володимир, і яке перетворилось для українців і росіян на символ початку духовності в Україні-Русі.
В цій назві поєдналися традиції Візантійської (Грецької) імперії, Київської Русі, християнства, прагнення російського керівництва зупинити ісламську експансію на слов’янських землях.
І тому, новому Херсону відводилася особливе місце в адміністраитвно-територіальному устрої Росії. Планувалось навіть перетворити Херсон на столицю нової православної імперії, яка відродила б тисячолітню християнську традицію Візантійської імперії.

Найбільш концентровано це прагнення  виражено в Указі Катерини Другої, що був виданий 9 вересня 1775 року, тобто за три роки до появи самого Херсону.

 В Указі йшлося про створення Слов’янсько-Херсонської православної Єпархії на землях, які були щойно приєднані до Російської імперії після російсько-турецької війни та Кючук-Кайнарджийського миру.

«Мы учредили вновь Епархию в Новороссийской и Азовской губерниях, наименовав оную Славянская и Херсонская… наречением сим возобновляем Мы… те самыя знаменитейшие названия, которыя от глубокой древности сохраняет Российская история, что наш народ есть единоплеменный, и сущая отрасль древних славян, и что Херсон был источник Христианства для России, где, по восприятии Князем Владимиром крещения, свет благодатной веры и истинного богослужения возсиял… и дабы память оных тем удобнее преподать и грядущим векам, Мы, сию нареченную Славянскую и Херсонскую Епархию, яко знатнейшую, возвышаем в степень первую…».

А через кілька років після появи Слов’янсько-Херсонської Єпархії був заснований Херсон.

Ще через кілька років у 1784 році було створено з Новоросійської та Азовської губерній Катеринославське намісництво до якої одним з повітів увійшов і Херсонський повіт.

Херсонська губернія

15 травня 1803 року була створена Херсонська губернія на гербі якої в символічній формі були відображені колишні наміри Катерини Другої  створити нову християнську імперію: на гербі навколо православного хреста розташувалися три корони (імперій Римської, Російської та Ново-Грецької).

Херсонська губернія від самого початку складалася з чотирьох повітів: Єлисаветградський, Тираспольський, Ольвіопольський та Херсонський. З липня 1806 року повітів було вже п’ять: Олександрійський, Єлисаветградський, Ольвіопольський, Тираспольський та Херсонський. У 1825 році з частин Херсонського та Тираспольського повіту був створений Одеський повіт.

У 1828 році Ольвіопольський та Єлисаветградський повіти були скасовані та на їхньому місці складений Бобринецький повіт. У 1834 році Тираспольський повіт був розділений на дві частини та створений новий Ананьєвський повіт. У 1865 році управління Бобринецького повіту було перенесено до Єлісаветграду, а сам повіт перейменований у Єлісаветградський.
Херсонська губернія проіснувала 117 років до 25 грудня 1920 року. До неї входили величезні території сучасних Одеської, Миколаївської, Кіровоградської, частини Херсонської, Дніпропетровської областей.
В адміністративному підпорядкуванню Херсона були Одеса, Миколаїв, Єлисаветград (Кіровоград), Тирасполь і ще чотирнадцять міст.
В Херсоні були сконцентровані губернські установи, які контролювали усі сфери життя півдня України.

Херсонщина після імперії

Після революційних подій та громадянської війни України зазнала великих адміністративно-територіальних змін.  Не залишилася осторонь й Херсонщина.
28 січня 1920 року Херсонська губернія була розділена на дві – Херсонську та Одеську, а Херсон втратив статус губернського міста. Центром губернії став Миколаїв.

З 25 грудня 1920 року, згідно Постанови Президії ВУЦВК, Херсонська губернія була перейменована у Миколаївську, а Херсон залишився центром однойменного повіту.

З 1922 року Одеська та Миколаївська губернії були об’єднані в одну – Одеську губернію і губернський центр перемістився ще далі від Херсона – до Одеси.

Історія Херсонського повіту

Херсонський повіт проіснував з 1776 по 1923 рр. Спочатку він належав до Херсонської провінції Новоросійської губернії (губернське місто Кременчук). У 1782 році провінції були скасовані, а  з 1783 року Новоросійська та Азовська губернії були об’єднані у Катеринославське намісництво (до 1789 року – центр Кременчук, після 1789 року - Катеринослав. Херсонський повіт став частиною цього намісництва. 

У 1795 році з Катеринославського намісництва була виділена частина території, яка отримала назву Вознесенське намісництво (центр місто Вознесенськ). 

У грудні 1796 року новий імператор Павло Перший скасував всі ініціативи своєї матусі та відтворив Новоросійську губернію, до якої увійшла більша частина ліквідованого Катеринославського намісництва. 

Адміністративним центром був Катеринослав (який протягом 1797—1802 років мав назву Новоросійськ). Новостворена губернія займала величезну територію на території нинішньої південної України від Дністра до Дону з Кримом і колишнім Запорожжям, яке стало ядром цієї адміністративної одиниці. 

Губернія складалася з 12 повітів: (Катеринославський повіт, Бахмутський повіт, Єлизаветградський повіт, Маріупольський повіт, Новомосковський повіт, Ольвіопольський повіт (з центром у Вознесенську до переміщення в Ольвіополь), Павлоградський повіт, Перекопський повіт, Ростовський повіт з Землею Війська Чорноморського поміж річками Єя і Кубань — повітове місто Таганріг, Сімферопольський повіт, Тираспольський повіт, Херсонський повіт. 

У 1802 Новоросійську губернію під час чергової реформи було поділено на Миколаївську, Катеринославську й Таврійську губернії. З 1803 року Миколаївська губернія була перейменована на Херсонську. З цього часу Херсонський повіт перебував у складі Херсонської губернії. 

У 1913 році до складу Херсонського повіту входило 37 волостей.

З 1920 року – повіт підпорядковувався Миколаєву у складі Миколаївської губернії, у 1921 році – Одесі. 

Зазначимо, що сучасна Херсонська область не дорівнювала ні Херсонському повіту, ні Херсонській губернії. Її територія складається з частини Херсонського повіту, усього Дніпровського повіту та частини Мелітопольського повіту, які входили до двох різних губерній (Херсонської та Таврійської). Тобто, сучасна Херсонська область це Дніпровський повіт та частини Херсонського та Мелітопольського повітів.

Адміністративні експерименти радянської влади

У березні 1923 року в Україні відбулася адміністративна реформа. Замість повітів і волостей були створені округи, райони та сільради. Херсонський повіт було скасовано, а Херсон став центром Херсонського округу із територіями, які до того ще адміністративно не підпорядковувалися Херсону.

Новий Херсонський округ складався з дванадцяти районів  (Березнеговатського, Бериславського, Великоолександрівського, Голопристанського, Горностаївського, Каховського, Качкарівського, Олешківського, Скадовського, Снігурівського, Херсонського та Чаплинського), трьох заштатних міст (Каховка, Олешки та Берислав), до яких у свою чергу входило 167 сільських рад.
Таким чином, до Херсонського округу входили майже вся територія сучасної Херсонської області та частина Миколаївської області. Також був створений окремий Херсонський район.

Хотілось би вказати й на одну з цікавих сторінок історії адміністративно-територіального поділу – появи у другій половині двадцятих років на території Херсонської округи появилися національних районів:
31 березня 1926 року постановою ВУЦВК та РНК УСРР "Про утворення на території Херсонської округи Високопільського району з переважаючою німецькою людністю" (31 березня 1926) був створений Високопільський німецький національний район (з травня 1936 року Фріц-Геккертівський).  Адміністративне підпорядкування: до адміністративної реформи 1930 – у складі Херсонської округи, з вересня 1930 підпорядковувався безпосередньо центру, з лютого 1932 – у складі Дніпропетровської області, з вересня 1937 – Миколаївській області. На момент створення включав 7 сільських рад (німецькі Високопільську, Озерську, Григорівську, Кочубеєвську, українську Заградівську, змішані Іванівську, Натальїнську). Створювався як район перспективної німецької колонізації, наркомат землеробства УСРР планував упродовж 10-ти років розселити на колонізаційних фондах Херсонщини 2676 малоземельних німців республіки. На момент створення в ньому мешкало близько 14 тис. осіб, з них – 89 % німців. 1928 тут створена Орловська нім. сільрада, тоді ж з'явилися 4 нових населених пункти. 1926 заг. площа становила 35 089 десятин, населення – 13 874 особи, з них – 67,5 % німців.
Район був скасований 1939 року відповідно до постанови ЦК КП(б)У про ліквідацію та реорганізацію національних районів і сільрад (5 березня 1939). Сільради передані до складу Володимирського та Великоолександрівського районів Миколаївської області.

У березня 1927 року Постановою ВУЦИК та РНК УСРР з частин Бериславського та Снігурівського районів був створений перший в СРСР єврейський національний Велико-Сейдеменухський район у складі Херсонської округи з центром в колонії Велика Сейдеменуха. 20 серпня 1927 року район був перейменований на Калініндорфський, а центр у Калініндорф.

5 березня 1939 року ЦК КП(б)У ухвалила Постанову «Про ліквідацію та перетвореня штучно створених національних районів та сільських рад», в результаті якої Калініндорфьский район втратив статус національного, але залишився існувати як звичайна адміністративно-територіальна одиниця.

До 1925 року Херсонський округ підпорядковувався Одесі. В червні 1925 року постановою дев’ятого Всеукраїнського з’їзду Рад поділ на губернії був скасований взагалі. Тодішня Україна була розділена на 41 округ, які безпосередньо підпорядковувалися столиці.

Херсонський округ проіснував з 1923 по 1930 рік, з них п’ять років, як самостійна адміністративно-територіальна одиниця. 

У 1930 році всі округи в Україні були скасовані й замість них створено 503 самостійні адміністративні одиниці, у тому числі Молдавська АРСР, 18 міст, що були виділені в окремі адміністративно-господарські одиниці, й 484 райони.
Цей розподіл «район – центр» проіснував два роки.

9 лютого 1932 року Четверта позачергова сесія ВУЦВК дванадцятого скликання ухвалила Постанову про створення в Україні п’яти областей: Вінницької, Дніпропетровської, Київської, Одеської та Харківської.

До складу Одеської області з 1932 по 1937 роки входив Херсон, як місто обласного підпорядкування.

22 вересня 1937 року з Одеської області Указом Президії Верховної Ради СРСР була виділена Миколаївська область, до складу якої увійшло місто обласного підпорядкування Херсон й 12 районів, які тепер входять до складу Херсонської області.

З серпня 1941 по березень 1944 року Херсонщина перебувала під окупацією.

Після визволення для Херсонщини розпочалася важлива сторінка її історії – Указом Президії Верховної ради УРСР від 30 березня 1944 року була створена Херсонська область.

До складу нашої області увійшли райони та міста Миколаївської та Запорізької областей: Бериславський, Білозерський, Великоолександрівський, Великолепетиський, Генічеський, Голопристанський, Горностаївський, Іванівський, Каланчацький, Калініндорфський, Каховський, Нижньосірогозький, Нововоронцовський, Новотроїцький, Сивашський, Скадовський, Херсонський, Цюрупинський та Чаплинський райони. Херсон став обласним центром. 

1999 рік