Неповторні назви звичайних вулиць: як буде відбуватися декомунізація в Скадовському районі

Скадовськ. Літо 2015 року.

9 квітня цього року Верховна Рада України прийняла Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Не будемо вдаватися в деталі, але відповідно до цього закону треба прибрати символіку і топонімічні назви вказаних режимів. Якщо взяти за приклад Скадовський район, то треба прибрати кілька пам’ятників та перейменувати певну кількість населених пунктів, вулиць та провулків.

Французи в історії Скадовського краю

Вільгельм Рувьє. Джерело: газета "Чорноморець"

 Історія заснування сучасних селища Лазурне, сіл Антонівка, Михайлівка та Приморське пов’язана з іменами французьких дворян.

Греки в новій історії Скадовського краю

Джерело: газета "Чорноморець"

З подіями російсько-турецької війни 1768-1774 років пов’язана історія нашого краю. Крім Кримського фронту військових дій, Російська імперія «наводила порядок» навіть на островах грецького архіпелагу.

Турецький гамбіт в історії Скадовського краю

Таяр бей паша. Малюнок. Джерело: газета "Чорноморець"

Після приєднання Причорномор’я до Російської імперії першими господарями земель на території сучасного Скадовського району ставали іноземці. Про це свідчить лист Катерини ІІ Таврійському губернатору Семену Семеновичу Жегуліну від 3 квітня 1792 року, за яким останній мав виділити колишньому турецькому трибунчужному паші (генерал-полковнику) та Трапезундському сераскиру Хусейну Батал-бею 10000 десятин землі. Крім землі, сераскир отримав від російського уряду будинок №29 по Миколаївській набережній, що на Василівському острові в Санкт-Петербурзі, та пенсію в тисячу рублів. Й отримав це не задарма.

Хто придумав «Джарилгач»?

Фрагмент книги Аполлінарія Скальковського (1850 р.). Джерело: газета "Чорноморець"

Назва острова – «Джарилгач» – вперше вказана в атласi Російської імперії (1792 рік), на картi Таврійської області Олександра Михайловича Вілбрехта, а згодом на «Подробной милитерной карте по границе России и Турции» (1800 рік) і на карті Новоросійської губернії (1800 рік). Пізніше, в «Енциклопедичному словнику Ф.А.Брокгауза та І.А.Ефрона» (1900 рік), даний острів мав назву з уточненням – Джарилгач (Каркінітський). Причина цього в тому, що існував ще не один Джарилгач.