Турецький гамбіт в історії Скадовського краю

Таяр бей паша. Малюнок. Джерело: газета "Чорноморець"

Після приєднання Причорномор’я до Російської імперії першими господарями земель на території сучасного Скадовського району ставали іноземці. Про це свідчить лист Катерини ІІ Таврійському губернатору Семену Семеновичу Жегуліну від 3 квітня 1792 року, за яким останній мав виділити колишньому турецькому трибунчужному паші (генерал-полковнику) та Трапезундському сераскиру Хусейну Батал-бею 10000 десятин землі. Крім землі, сераскир отримав від російського уряду будинок №29 по Миколаївській набережній, що на Василівському острові в Санкт-Петербурзі, та пенсію в тисячу рублів. Й отримав це не задарма.

Хто придумав «Джарилгач»?

Фрагмент книги Аполлінарія Скальковського (1850 р.). Джерело: газета "Чорноморець"

Назва острова – «Джарилгач» – вперше вказана в атласi Російської імперії (1792 рік), на картi Таврійської області Олександра Михайловича Вілбрехта, а згодом на «Подробной милитерной карте по границе России и Турции» (1800 рік) і на карті Новоросійської губернії (1800 рік). Пізніше, в «Енциклопедичному словнику Ф.А.Брокгауза та І.А.Ефрона» (1900 рік), даний острів мав назву з уточненням – Джарилгач (Каркінітський). Причина цього в тому, що існував ще не один Джарилгач.